Психологічні чинники розвитку постійної тривожності у студентів під час тривалих кризових подій : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню психологічних чинників, що зумовлюють розвиток та закріплення особистісної тривожності у студентської молоді в умовах тривалих кризових подій. Обґрунтовано механізми трансформації ситуативного стресу у стійку характерологічну рису та визначено роль внутрішніх ресурсів подолання труднощів. Емпіричне дослідження проводилося на репрезентативній вибірці (n=38) із застосуванням стандартизованих психодіагностичних методик: Шкали особистісної тривожності Спілберга–Ханіна (STAI), Шкали сприйнятого стресу (PSS-10) та Короткої шкали стійкого подолання труднощів (BRCS). За результатами психодіагностичного обстеження виявлено вкрай несприятливий психоемоційний стан студентської молоді. Діагностика за методикою STAI показала абсолютне домінування високого рівня особистісної тривожності (73,7% респондентів), тоді як помірний рівень зафіксовано у 26,3%, а низький — відсутній взагалі (0%). Оцінка за шкалою PSS-10 продемонструвала, що більшість студентів перебуває у стані помірного (73,7%) та високого (23,7%) сприйнятого стресу, і лише 2,6% мають низькі показники. Аналіз внутрішніх копінг-ресурсів за методикою BRCS засвідчив, що 39,5% молоді мають низький рівень резильєнтності (зона ризику дезадаптації), 50,0% — середній, і лише 10,5% володіють високою здатністю до стійкого подолання труднощів. За допомогою кореляційного аналізу повністю підтверджено гіпотезу дослідження. Встановлено статистично значущий прямий зв'язок помірної сили між рівнем сприйнятого стресу та особистісною тривожністю (r = 0,565), що доводить виснажливий вплив хронічного стресу на нервову систему. Такожвиявлено прямий зв'язок між стресом та резильєнтністю (r = 0,468), що свідчить про мобілізацію внутрішніх сил у відповідь на напругу. Ключовим результатом є фіксація зворотного зв'язку між рівнем резильєнтного копінгу та особистісною тривожністю (r = -0,146). Це емпірично доводить модераторну функцію життєстійкості: студенти з вищими показниками резильєнтності здатні ефективніше буферизувати наслідки кризових подій, що запобігає закріпленню у них високого рівня постійної тривоги. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні соціально-психологічної тренінгової програми «Ресурс стійкості: подолання тривожності вумовах невизначеності» (6 модулів) та комплексної трирівневої моделі практичних рекомендацій для адміністрації ЗВО, психологічної служби та науково-педагогічних працівників задля ефективної профілактики тривожних станів.

The qualification work is devoted to the study of psychological factors that determine the development and consolidation of personal anxiety in student youth in the context of prolonged crisis events. The mechanisms of transformation of situational stress into a stable characterological feature are substantiated and the role of internal resources for overcoming difficulties is determined. The empirical study was conducted on a representative sample (n=38) using standardized psychodiagnostic techniques: the Spielberg–Hanin Personality AnxietyScale (STAI), the Perceived Stress Scale (PSS-10), and the Short Sustained Coping Scale (BRCS). According to the results of the psychodiagnostic examination, an extremely unfavorable psycho-emotional state of student youth was revealed. Diagnostics using the STAI method showed the absolute dominance of a high level of personal anxiety (73.7% of respondents), while a moderate level was recorded in 26.3%, and a low level was absent at all (0%). The PSS-10 score demonstrated that most students are in a state of moderate (73.7%) and high (23.7%) perceived stress, and only 2.6% have low scores. The analysis of internal coping resources according to the BRCS method showed that 39.5% of young people have a low level of resistance (risk zone of maladaptation), 50.0% have an average level, and only 10.5% have a high ability to sustainably overcome difficulties. With the help of correlation analysis, the hypothesis of the study is fully confirmed. A statistically significant direct relationship of moderate strength between the level of perceived stress and personal anxiety (r = 0.565) has been established, proving the debilitating effect of chronic stress on the nervous system. A direct relationship between stress and resilience (r = 0.468) was also found, suggesting the mobilization of internal forces in response to stress. The key result is the recording of an inverse relationship between the level of resistance coping and personal anxiety (r = -0.146). This empirically proves the moderator function of resilience: students with higher resilience scores are able to buffer the consequences of crisis events more effectively, which prevents them from consolidating a high level of constant anxiety. The practical significance of the results obtained lies in the development of a socio-psychological training program "Resilience Resource: Overcoming Anxiety in Conditions of Uncertainty" (6 modules) and a comprehensive three-level model of practical recommendations for the administration of higher education institutions, psychological services and scientific and pedagogical workers for the effective prevention of anxiety states.