Соціально-психологічні чинники брехливості

Abstract

Робота присвячена теоретико-емпіричному вивченню психологічних і соціальних чинників схильності до брехливої поведінки в осіб юнацького віку. Актуальність дослідження обумовлена зростанням конкурентності в освітньому та професійному середовищі, трансформацією міжособистісних стосунків та недостатньою вивченістю комплексного впливу психологічних і соціальних детермінант брехливості у вітчизняній психологічній науці. Брехня розглядається як адаптивна поведінкова стратегія, що формується під впливом самооцінки, соціальної тривожності, емпатії, локусу контролю та соціально бажаної поведінки як психологічних чинників, а також культурних норм, конкуренції, соціального тиску, типу міжособистісних стосунків і виховного досвіду як соціальних чинників. Здійснено системний теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння брехні як соціально-психологічного феномену та визначено роль самооцінки і соціальної тривожності як ключових психологічних предикторів брехливої поведінки. В емпіричній частині дослідження застосовано авторську анкету та психодіагностичні методики, що дозволило кількісно оцінити вираженість досліджуваних чинників та встановити статистично значущі взаємозв'язки між ними. Встановлено, що серед соціальних чинників найбільш вираженими є конкуренція та виховний досвід, а серед психологічних - емпатія та соціально бажана поведінка. Виявлено статистично значущий обернений взаємозв'язок між самооцінкою та соціальною тривожністю, що підтверджує їхню взаємодетермінацію у контексті схильності до брехливої поведінки. Обґрунтовано потребу у впровадженні психопрофілактичних програм, спрямованих на формування стійкої самооцінки як основи автентичної міжособистісної взаємодії.

The paper is devoted to the theoretical and empirical study of psychological and social factors of lying behavior in young adults. The relevance of the study is determined by the growing competitiveness in educational and professional environments, the transformation of interpersonal relationships, and the insufficient examination of the complex influence of psychological and social determinants of dishonesty in Ukrainian psychological science. Lying is considered as an adaptive behavioral strategy shaped by self-esteem, social anxiety, empathy, locus of control and socially desirable behavior as psychological factors, as well as cultural norms, competition, social pressure, type of interpersonal relationships and upbringing experience as social factors. A systematic theoretical analysis of scientific approaches to understanding lying as a social psychological phenomenon was conducted, and the role of self-esteem and social anxiety as key psychological predictors of lying behavior was identified. In the empirical part of the study, an original questionnaire and psychodiagnostic methods were applied, which allowed for the quantitative assessment of the studied factors and the establishment of statistically significant relationships between them. It was found that among social factors, competition and upbringing experience are the most pronounced, while among psychological factors - empathy and socially desirable behavior. A statistically significant inverse relationship between self-esteem and social anxiety was identified, confirming their mutual determination in the context of lying behavior. The need for the implementation of psychoprophylactic programs aimed at developing stable self-esteem as the basis for authentic interpersonal interaction is substantiated.