Розвиток судової влади в Україні: поняття, фактори та умови

Abstract

У статті досліджено поняття розвитку судової влади, визначено фактори розвитку та особливі умови, в яких відбувається удосконалення організації та діяльності судової влади в Україні. Обґрунтовано, що формуванню цілісної концепції розвитку судо вої влади перешкоджає відсутність системного й узгодженого бачення необхідних змін, змісту та послідовності подальших кроків судової реформи, дієвих теоретико-методологічних підходів до її здійснення. Сформульовано авторське визначення поняття розвитку судової влади як закономірних, незворотних і спрямованих змін, які призводять до якісно нового стану судової влади. Зазначено, що без визначення цього поняття неможливо сформулювати обґрунтовані висновки про те, як виникає новий стан судової влади, яким чином відбувається зміна характеристик, елементів, зв’язків судової влади. Фактори розвитку судової влади обумовлюють рух до її якісно нового стану, є чинниками, які визначають напрямок, вектор такого руху. Окремо від факторів розвитку автор розглядає умови розвитку, які самі по собі не породжують необхідних змін, але сприяють або, навпаки, ускладнюють дію факторів. Умови формують середовище, в якому виникають, діють та припиняють своє існування фактори. Фактори, які призводять до розвитку судової влади виникають на різних рівнях і є різними за силою свого впливу. Зокрема, імпульси для свого розвитку судова влада отримує на рівнях мега-, макро-, мезо- і мікросередовища. З точки зору пріоритетності впливу того чи іншого фактора, на певних етапах розвитку судової влади окремі фактори можуть бути більш потужними імпульсами змін, ніж інші. Проте вони так само можуть і втрачати своє значення, замінюючись більш актуальними. У цілому ж автор вважає, що розвиток судової влади доцільно розглядати як єдиний процес закономірних, незворотних і спрямованих змін, які призводять до її якісно нового стану під впливом саме всій сукупності факторів. Автор також доходить до висновку про значення легітимності судової влади для її розвитку, вказуючи на роль довіри громадян, яка ґрунтується на їхньому розумінні справедливого правосуддя і належної реалізації права на судовий захист.

The article investigates the concept of judicial development, identifies the factors of development and special conditions under which the organization and operation of the judiciary in Ukraine is improved. It is substantiated that the formation of a holistic concept of judicial development is hindered by the lack of a systematic and coherent vision of the necessary changes, content and sequence of further steps of judicial reform, and effective theoretical and methodological approaches to its implementation. The author formulates the author’s own definition of the concept of judicial development as natural, irreversible and directed changes which lead to a qualitatively new state of the judiciary. It is noted that without defining this concept, it is impossible to formulate reasonable conclusions about how a new state of the judiciary emerges, and how the characteristics, elements and relations of the judiciary change. The factors of development of the judiciary determine the movement towards its qualitatively new state and are the factors which determine the direction and vector of such movement. Separately from the development factors, the author considers the conditions of development which do not generate the necessary changes by themselves, but facilitate or, on the contrary, complicate the effect of the factors. Conditions form the environment in which factors emerge, operate and cease to exist. The factors that lead to the development of the judiciary occur at different levels and are different in terms of their impact. In particular, the judiciary receives impulses for its development at the mega-, macro-, meso- and micro-levels. From the point of view of the priority of the influence of a factor, at certain stages of the judiciary’s development, certain factors may be more powerful impulses for change than others. However, they may also lose their importance, being replaced by more relevant ones. In general, the author believes that the development of the judiciary should be viewed as a single process of natural, irreversible and directed changes which lead to its qualitatively new state under the influence of the entire set of factors. The author also comes to the conclusion that the legitimacy of the judiciary is important for its development, pointing to the role of public trust based on their understanding of fair justice and proper exercise of the right to judicial protection.