Застава як вид забезпечувальних речових прав

Abstract

Стаття присвячена питанню реалізації кредитором права застави як виду правового забезпечення та способів захисту порушених прав кредитора в договірному зобов’язанні. Автором наголошується, що застава виконує стимулюючу та компенсаційну функції. Звертається увага на те, що в речово-правовому аспекті застава як спосіб забезпечення має значення в контексті права слідування в разі переходу права власності на предмет застави до третьої особи. У такому випадку майно надалі залишається обтяжене заставою, тобто за заставодержателем (кредитором) зберігається право на задоволення майнових вимог (водночас не має значення, платне чи безоплатне відчуження опосередковує перехід права власності). Наголошується на тому, що предметом застави є рухомі речі й пов’язані з ними майнові права, які є оборотоздатними. А тому основним критерієм виокремлення майнового права як предмету застави є можливість звернення на нього стягнення та можливість його відчуження. Загалом така вимога актуальна й для рухомого майна. Якщо останнє вилучене із цивільного обороту, то можна дійти висновку, що такі об’єкти не можуть бути предметом застави. Акцентується на обов’язку заставодавця повідомити кожного наступного правоволодільця про право застави на річ (майнове право), які є предметом договору про відчуження. Відповідно, набувач права власності на заставлене майно повинен знати про можливість звернення стягнення на майно, набуте ним за договором про набуття права власності. Автор розглядає також підприємство як єдиний майновий комплекс із рухомим і нерухомим майном, що може виступати предметом застави через призму норм господарського законодавства. Рухомі речі (що можуть бути предметом іпотеки), які є в складі єдиного майнового комплексу підприємства, в самостійному значенні можуть мати правовий режим застави, зокрема товарів в обороті або в переробці. Аналізується така характеристика, як індивідуалізація предмета застави, що повинна здійснюватися за такими параметрами, як кількість (із визначеною одиницею виміру) та якість (посилаючись на стандарти чи сертифікати).

The article is devoted to the issue of realization by the creditor of the right of pledge as a type of legal security and ways to protect the violated rights of the creditor in the contractual obligation. The author emphasizes that the pledge performs a stimulating and compensatory function. Attention is drawn to the fact that in the substantive aspect of the pledge, as a means of security, is important in the context of the right of succession in the case of transfer of ownership of the subject of the pledge to a third party. In this case, the property remains encumbered by the pledge, i.e. the pledgee (creditor) retains the right to satisfy property claims (it does not matter paid or unpaid alienation mediates the transfer of ownership). It is emphasized that the subject of the pledge are movables and related property rights that are negotiable. Therefore, the main criterion for distinguishing property rights as the subject of the pledge is the possibility of foreclosure and the possibility of its alienation. In general, this requirement is relevant for movable property. If the latter is withdrawn from civil circulation, it can be concluded that such objects cannot be the subject of collateral. Emphasis is placed on the mortgagor’s obligation to notify each subsequent right holder of the right of pledge on the thing (property right) that is the subject of the alienation agreement. Accordingly, the acquirer of the right of ownership of the mortgaged property must be aware of the possibility of foreclosure on the property acquired by him under the agreement on the acquisition of the right of ownership. The author also considers the company as a single property complex with movable and immovable property, which can be the subject of collateral through the prism of economic law. Movable property (which may be the subject of a mortgage), which are part of a single property complex of the enterprise, in an independent sense may have a legal regime of collateral, including goods in circulation or processing. Such a characteristic as individualization of the subject of the pledge, which should be carried out according to such parameters as quantity (with a certain unit of measurement), and quality (referring to standards or certificates) is analyzed.