Вплив регулярної фізичної активності на рівень депресивних симптомів : кваліфікаційна робота - бакалаврський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню впливу фізичної активності на психоемоційний стан осіб із симптомами депресії. Актуальність дослідження зумовлена поширеністю депресивних розладів у сучасному суспільстві, незалежно від віку, статі чи соціального статусу, а також зростаючою потребою у немедикаментозних підходах до їх профілактики та терапії. У теоретичній частині проєкту проаналізовано клінічні ознаки, форми прояву та основні механізми розвитку депресивних станів. Особливу увагу приділено ролі фізичних вправ як ефективного інструменту підтримки емоційного благополуччя. Розкрито біохімічні (підвищення рівня серотоніну, ендорфінів, дофаміну), психологічні (зміцнення самооцінки, зниження тривожності), когнітивні (активація розумової діяльності), соціальні (інтеграція в соціальне середовище) та адаптаційні (підвищення стресостійкості) механізми позитивного впливу фізичної активності. У межах емпіричного дослідження проведено психодіагностику 40 осіб віком 25–50 років із використанням шкали депресії Бека (BDI) та госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Учасники протягом кількох тижнів брали участь у програмі регулярної фізичної активності, адаптованої до їх індивідуального рівня фізичної підготовки. Порівняльний аналіз до- і післятестових результатів показав статистично значуще зниження рівня депресивних симптомів, покращення емоційного стану та зростання відчуття життєвого тонусу. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо впровадження фізичної активності як психопрофілактичного засобу у сфері психології, охорони здоров’я, соціальної роботи та освіти. Результати можуть бути використані у роботі психологічних центрів, медичних і освітніх установ, спортивно-оздоровчих програм, а також у рамках державної політики психічного здоров’я. Особливе значення вони мають у контексті міждисциплінарного підходу до підтримки психоемоційної стабільності населення в умовах воєнного часу та соціальних трансформацій.

The work is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of physical activity on the psychoemotional state of individuals with symptoms of depression. The relevance of the study is due to the prevalence of depressive disorders in modern society, regardless of age, gender or social status, as well as the growing need for non-drug approaches to their prevention and therapy. The theoretical part of the project analyzes the clinical signs, forms of manifestation and the main mechanisms of development of depressive states. Particular attention is paid to the role of physical exercise as an effective tool for supporting emotional well-being. Biochemical (increased levels of serotonin, endorphins, dopamine), psychological (strengthening self-esteem, reducing anxiety), cognitive (activation of mental activity), social (integration into the social environment) and adaptive (increased stress resistance) mechanisms of the positive impact of physical activity have been revealed. As part of the empirical study, psychodiagnostics were conducted on 40 people aged 25–50 years using the Beck Depression Inventory (BDI) and the Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS). For several weeks, the participants participated in a program of regular physical activity adapted to their individual level of physical fitness. Comparative analysis of pre- and post-test results showed a statistically significant decrease in the level of depressive symptoms, improvement in emotional state and an increase in the feeling of vitality. Based on the results obtained, practical recommendations have been formulated for the implementation of physical activity as a psychoprophylactic tool in the field of psychology, health care, social work and education. The results can be used in the work of psychological centers, medical and educational institutions, sports and recreation programs, as well as within the framework of state mental health policy. They are of particular importance in the context of an interdisciplinary approach to supporting the psycho-emotional stability of the population in wartime and social transformations.