Визначення особливостей стану ліберальної демократії як передумова оцінки її якості в «молодих демократіях» ЄС

Abstract

Досліджуються проблеми якості демократії в державах-учасницях ЄС, які приєдналися в процесі останніх розширень союзу. З’ясовуються основні прояви наростання демократичного регресу: підйом лівого та правого популізму, неліберальні урядові ініціативи, намагання влади звузити простір дії громадянського суспільства, утиски меншин (етнічних, сексуальних та ін.), наростання мови ненависті, політична корупція, демонізація біженців тощо. Діяльність ЄС у площині якості демократії охарактеризована як незадовільна, наслідком чого визначено наростання неліберальної демократії та інших видів дефектних демократій у державах-учасницях. Наявний спектр інструментів ЄС (зокрема й ст. 7 Договору про ЄС) визначено недостатнім для ефективного запобігання та протидії погіршенню якості демократії в країнах-учасницях. Підкреслено необхідність розробки та прийняття ЄС нових механізмів контролю за дотриманням демократичних стандартів у державах-учасницях. У статті приділено увагу питанню впливу інформаційно-комунікаційних технологій на ліберальну демократію (вплив онлайн-тролів та іншої віртуальної «зброї»). Доведено, що передумови для погіршення якості демократії в «молодих демократіях» Центральної та Східної Європи були закладені ще до глобальної фінансової кризи 2008 р., однак саме ця криза запустила механізми деконсолідації демократії. Виділено інституційні, політичні та економічні причини демократичного відставання держав Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС. Зазначено, що пандемія COVID-19 не лише відклала реалізацію ЄС низки завдань щодо покращення якості демократії, а й слугувала підставою окремим державам-учасницям продовжити розширювати повноваження урядів і звужувати демократичний громадянський простір. Пандемію COVID-19 автор статті визначає як тест на стресостійкість для «молодих демократій» Центральної та Східної Європи, які входять до ЄС.

Исследуются проблемы качества демократии в государствах-участниках ЕС, присоединившихся в процессе последних расширений союза. Выясняются основные проявления нарастания демократического регресса: подъем левого и правого популизма, нелиберальные правительственные инициативы, стремление власти сузить пространство действия гражданского общества, притеснение меньшинств (этнических, сексуальных и др.), нарастание языка ненависти, политическая коррупция, демонизация беженцев и тому подобное. Деятельность ЕС в плоскости качества демократии охарактеризована как неудовлетворительная, следствием чего определено нарастание нелиберальной демократии и других видов дефектных демократий в государствах-участниках. Имеющийся спектр инструментов ЕС (в том числе ст. 7 Договора о ЕС) определен как недостаточный для эффективного предотвращения и противодействия ухудшению качества демократии в странах-участницах. Подчеркнута необходимость разработки и принятия ЕС новых механизмов контроля за соблюдением демократических стандартов в государствах-участниках. В статье уделено внимание вопросу влияния информационно-коммуникационных технологий на либеральную демократию (влияние онлайн-троллей и другого виртуального «оружия»). Доказано, что предпосылки для ухудшения качества демократии в «молодых демократиях» Центральной и Восточной Европы были заложены еще до глобального финансового кризиса 2008 г.., однако именно этот кризис запустил механизмы деконсолидации демократии. Выделены институциональные, политические и экономические причины демократического отставания государств Центральной и Восточной Европы, входящих в ЕС. Указано, что пандемия COVID-19 не только отложила реализацию ЕС ряда задач по улучшению качества демократии, но и послужила основанием отдельным государствам-участникам продолжить расширять полномочия правительств и сужать демократическое гражданское пространство. Пандемию COVID-19 автор статьи определяет как тест на стрессоустойчивость для «молодых демократий» Центральной и Восточной Европы, входящих в ЕС.

The problems of the quality of democracy in the EU member states that joined during the recent enlargements of the union are studied. The main manifestations of the growth of democratic regress are revealed: the rise of left and right populism, illiberal government initiatives, government efforts to narrow the scope of civil society, oppression of minorities (ethnic, sexual, etc.), growing hate speech, political corruption, demonization of refugees and more. The EU's performance in the field of the quality of democracy has been described as unsatisfactory, resulting in an increase in illiberal democracy and other types of defective democracies in the member states. The current range of EU instruments (including Article 7 of the EU Treaty) is currently insufficient to effectively prevent and combat the deterioration of the quality of democracy in the member states. The need to develop and adopt new mechanisms for monitoring the observance of democratic standards in the member states was emphasized. The article focuses on the impact of information and communication technologies on liberal democracy (the impact of online trolls and other virtual “weapons”). It has been proven that the preconditions for the deterioration of the quality of democracy in the “young democracies” of Central and Eastern Europe were laid before the global financial crisis of 2008, but it was this crisis that triggered the mechanisms of democracy consolidation. The institutional, political and economic reasons for the democratic backwardness of the Central and Eastern European states that are members of the EU are highlighted. It was noted that the COVID-19 pandemic not only delayed the EU’s implementation of a number of tasks to improve the quality of democracy, but also served as a basis for some member states to continue to expand the powers of governments and narrow the democratic civic space. The author of the article defines the COVID-19 pandemic as a stress test for the “young democracies” of Central and Eastern Europe, which are members of the EU.