Політична компетентність громадян як складова процесу інституціоналізації груп інтересів в Україні

Abstract

У дисертації представлено авторську оцінку політичної компетентності громадян як складової процесу інституціоналізації груп інтересів в Україні. У демократичних політичних процесах одну із визначальних ролей відіграють групи інтересів. Їх вплив важко переоцінити як у електоральному процесі, так і в урядуванні. В Україні інституціоналізація груп інтересів є невід’ємною складовою демократизації, європейської та євроатлантичної інтеграції, адже вона сприяє розширенню активної участі громадян у політиці, конкурентності, плюралізму та критичній оцінці дій публічної влади.В умовах широкомасштабної російської збройної агресії групи з пріоритетом приватних інтересів певною мірою продовжують впливати на публічну політику, їх тиск є відчутним щодо деяких важливих питань порядку денного суспільства та публічної влади. Задля перемоги та післявоєнної відбудови необхідно подолати спотворену через неврахування суспільного інтересу систему взаємодії між публічною владою, групами інтересів та громадянським суспільством й виробити дієві механізми ідентифікації та реалізації суспільного інтересу. Вирішення цього завдання на користь суспільного інтересу в умовах демократизації потребує підвищення рівня політичної компетентності громадян.Проблема формування політичної компетентності громадян є однією із найактуальніших для сучасної України. Від рівня політичної компетентності громадян залежить результат демократичних перетворень. Під час електоральних кампаній громадяни обирають представницьку владу, а після виборів – критично оцінюють та контролюють її діяльність.Динамічні та масштабні зміни, спрямовані на розширення простору політичної свободи та плюралізму груп інтересів в Україні неможливі без компетентних громадян, які здійснюють раціональний вибір. Саме здатність громадян робити вибір є осердям політичної компетентності. Громадяни мають володіти політичною компетентністю щодо критичної оцінки інформації, визначати альтернативи та обирати одну із них із врахуванням як власного так і суспільного інтересу. Фундаментальною умовою раціонального вибору суспільного інтересу у процесі інституціоналізації груп інтересів є політична компетентність громадянина.Демократичні трансформації потребують підвищення ефективності взаємодії груп інтересів, публічної влади та громадян, саме тому одним із ключових завдань демократизації є підвищення політичної компетентності громадян. Це актуалізує дослідження ролі політичної компетентності громадян у процесі інституціоналізації груп інтересів в Україні.У вступі автором обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційної роботи, окреслено мету, завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, охарактеризовано методологічну основу роботи, розкрито теоретичне і практичне значення отриманих результатів, відображено форми апробації результатів дослідження, кількість публікацій та структуру роботи.У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження політичної компетентності у процесі інституціоналізації груп інтересів» визначено етапи дослідження політичної компетентності в історії політичної думки, розглянуто основні джерела, які визначають актуальні напрямки вирішення наукової проблеми, узагальнено доробки видатних філософів минулого та провідних вчених сучасності, які вплинули на становлення теорії груп та формування політичної компетентності громадян, концептуалізовано політичну компетентність як складову процесу інституціоналізації груп інтересів, проаналізовано теорію груп інтересів у конфліктологічній парадигмі та її рух від дослідження приватних інтересів до визначення сутності «суспільного блага».У розділі 2 «Комунікативний вимір політичної компетентності громадян у процесі інституціоналізації груп інтересів» представлено розгорнуту характеристику політичної компетентності громадян як основи раціонального електорального вибору, визначено роль груп інтересів у процесі комунікавтиного формування політичної компетентності у публічній політиці, досліджено вплив медіатизації політичної компетентності на інституціоналізацію груп інтересів.У розділі 3 «Інституціоналізація груп інтересів в Україні: роль політичної компетентності» виділено та охарактеризовано нові виклики для політичної компетентності громадян у сучасних умовах, проаналізовано процес формування політичної компетентності в умовах європейської інтеграції.У висновках дисертації підсумовано основні результати проведеного дослідження.У дисертації вирішується одна з актуальних проблем політичної науки, пов’язана із визначенням політичної компетентності громадян як складової інституціоналізації груп інтересів в Україні, яка не отримала наразі достатньої розробки у теоретичних дослідженнях.Головні новації дослідження полягають у тому, що вперше у вітчизняній політичній науці здійснено комплексний теоретичний аналіз політичної компетентності громадян як складової інституціоналізації груп інтересів в Україні. Концептуалізовано політичну компетентність громадян, яка сприяє визначенню та реалізації суспільного інтересу у процесі інституціоналізації груп інтересів. Політичну компетентність визначено як комплексний соціально-політичний феномен, який дозволяє громадянам критично оцінювати раціональність та ефективність дій влади та реалізовувати право на зміну уряду. Роль політичної компетентності полягає у здатності ідентифікувати суспільний інтерес та оцінити шляхи його досягнення, які пропонують різні групи інтересів. Це передбачає розуміння відмінностей між суспільним інтересом та вузькогруповими інтересами й потребує вирішення двох дилем: вибору між індивідуальним та колективним інтересом і «дилеми компетентності». Остання полягає у виборі між історицизмом та повсякденністю, яка легітимізує символічні універсуми і є «плавильним котлом» політичної компетентності.У дослідженні представлене авторське бачення комунікативного виміру впливу політичної компетентності на інституціоналізацію груп інтересів. Сучасні технологічні новації привели до значного зростання обсягу політичної інформації. Внаслідок цього політична компетентність інтерпретується як здатність громадянина до інформаційної селекції. Обґрунтовано діалектичний зв’язок між політичною компетентністю та інституціоналізацією груп інтересів, який проявляється у комунікативному вимірі. Групи інтересів впливають на порядок денний суспільства та публічної влади, за допомогою масмедіа окреслюючи власні приватні чи корпоративні інтереси та, водночас, визначаючи суспільний інтерес. Це стає передумовою формування політичної компетентності громадян, які, під час електоральних кампаній змінюють публічний простір представництва груп інтересів у публічній політиці. Політична компетентність громадян полягає у обізнаності громадян із актуальними політичними проблемами, залученістю до комунікативного простору, здатністю відбирати, аналізувати та застосовувати політичну інформацію у процесі політичного вибору.Визначено нові виклики політичній компетентності на глобальному (розвиток інтернет-комунікацій) та національному рівнях (російська широкомасштабна збройна агресія). Вони мають інституційний характер та пов’язуються із діяльністю таких інститутів, як вибори (електоральні кампанії національного та місцевого рівня), масмедіа, інститут політичної освіти, громадянське суспільство тощо. Відзначено, що одним із головних викликів для процесу формування політичної компетентності в Україні є криза ліберальної політичної доктрини та ліберальної дослідної парадигми. Адже у ній визначено взаємний зв’язок та залежність між політичною компетентністю громадян, групами інтересів, раціональним політичним вибором, суспільним благом, парламентаризмом та демократією. Виклики щодо діяльності інституту масмедіа полягають у медіатизації політики (медіа шоу, медіа-скандали) та, водночас, спробах публічної влади обмежити свободу слова. Такі обмеження, виправдані в умовах воєнного стану, потенційно несуть загрозу для повернення до авторитарної моделі у відносинах «влада – масмедіа – суспільство».Уточнено роль політичної компетентності громадян у здійсненні раціонального електорального вибору. Демократизація політичного процесу вимагає розширення форм політичної участі громадян, підвищення рівня залучення громадян до прийняття політичних рішень відбувається на основі здійснення ними раціонального електорального вибору. Політична компетентність громадян є фактором формування політичної ідентичності (передусім, партійної та ідеологічної), яка проявляється у публічному просторі під час електорального вибору. Раціональний електоральний вибір передбачає реалізацію політичної компетентності громадян й у інших формах політичної активності – оцінювання дій обранців, критики публічної влади тощо. Визначено фактори, які ускладнюють раціональний електоральний вибір (віртуалізація політики, перетворення партій на «бренди» та фактична втрата ними функції представників громадськості, перенесення політичної боротьби зі сфери ідеологій у простір іміджевих технологій) та потребують посилення уваги до комунікативного виміру політичної компетентності.Обґрунтовано, що розвиток інформаційно-комунікативних технологій спричиняє медіатизацію політики, яка ускладнює раціональний вибір громадян. В умовах медіатизації першочерговими стають компетентності громадян з відбору релевантної політичної інформації, відмежування фейків від достовірної інформації, формулювання на основі інформаційної селекції альтернатив вибору та здійснення раціонального вибору. З метою протидії медіатизації політичної компетентності необхідно спрямовувати політичну освіту на медіа грамотність та практичне застосування теорії раціонального вибору.Російська широкомасштабна військова агресія спричинила консолідацію українського суспільства навколо демократичного вибору, нівелювала регіональні відмінності. Констатовано, що українське суспільство знаходиться на етапі переходу від анемічних груп інтересів до інституціоналізованих. Останні використовують публічні та латентні механізми впливу на інститути публічної влади в Україні (передусім, це професійні спілки та їх об’єднання, парламентські групи інтересів, фінансово-політичні групи, які є лобістською складовою частиною «олігархічних» груп). Визначено, що в Україні ці групи є лобістськими. Вони просувають у публічному просторі та медійному порядку денному приватні та корпоративні інтереси, а не захищають суспільний інтерес. Водночас, у процесі європейської інтеграції та консолідації суспільства навколо європейських цінностей значно зростає роль публічних інтелектуалів у процесі формування політичної компетентності громадян.Визначено зв’язок між становленням політичної компетентності у процесі інституціоналізації груп інтересів та ідеалами свободи, рівності, політичного плюралізму, відповідальності та концептуалізацією суспільного інтересу на різних історичних етапах. Обґрунтовано, що світоглядні зміни на визначених історичних етапах обумовлювали різне розуміння спільного інтересу, відповідно до якого утворювались концепції політичної компетентності еліти та громадян.У роботі набуло подальшого розвитку розуміння сутності груп інтересів у контексті конфліктологічної парадигми. Теорія груп інтересів у конфліктологічній парадигмі характеризується маятниковими рухами: від наголосу на значенні приватних інтересів до різних інтерпретацій суспільного інтересу та ролі держави у його досягненні. У конфліктологічній парадигмі відбулось поступове зміщення фокусу дослідницької уваги від великих груп (таких як класи та нації) до груп інтересів. Групи конкурують за доступ до публічної політики на основі кращого розуміння суспільного інтересу, слідування «всеохопному інтересу» (М. Олсон). Процес інституціоналізації груп інтересів відбувається як конфліктна взаємодія між приватними та суспільним інтересом.Практичне значення дослідження полягає у тому, що отримані результати дослідження можуть бути використані органами публічної влади, групами інтересів, політичними акторами, представниками масмедіа та громадянського суспільства задля розробки та подальшого впровадження програм підвищення політичної компетентності громадян (передусім медіа грамотності, освіти дорослих, визначення відповідності діяльності груп інтересів суспільному благу) як складової інституціоналізації груп інтересів в Україні, удосконалення законодавчої бази щодо регулювання діяльності груп інтересів в Україні.Результати дисертаційного дослідження створюють передумови для подальшого дослідження в системі «політична компетентність – суспільний інтерес – групи інтересів» та імплементації отриманих результатів у практичній діяльності груп інтересів у Україні щодо реалізації суспільного інтересу.Основні теоретичні положення та висновки можуть надалі бути використані у науковій та педагогічній роботі та у розробці курсів для закладів вищої освіти, а також спецкурсів, які будуть присвячені проблемам політичної компетентності як складової процесу інституціоналізації груп інтересів в Україні.Склад разової ради:Голова ради – Вітман Костянтин Миколайович, доктор політичних наук, професор, професор кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія».Рецензенти: Мамонтова Елла Вікторівна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія»;

Краснопольська Тетяна Миколаївна, кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри політичних теорій Національного університету «Одеська юридична академія»;

Кравченко Марина Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія».Офіційні опоненти: Наумкіна Світлана Михайлівна, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук і права Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського; Третяк Олексій Анатолійович, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара.Захист дисертації відбудеться 09 січня 2024 року о 10:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься на сайті - https://www.youtube.com/@user-wu8rk6dl5l.