Поняття принципів конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя

Abstract

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз принципів конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя. Досліджено доктринальні джерела щодо таких понять, як «принцип», «правовий принцип», «принципи конституційно-правового статусу». Вказано, що базовим елементом конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя є принципи статусу. Важливість принципів зумовлена тим, що вони є узагальненим результатом розвитку людства, підсумком закономірностей розвитку суспільства й утіленням основоположних демократичних і людиноцентричних традицій. Тож у контексті вищеозначеного варто відзначити, що принципи формують каркас, який служить основою правових актів і спрямований на організацію та діяльність тих чи інших органів держави. Досліджуючи питання принципів конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя, зверталась увага на доктринальні підходи, які стосуються принципів судової влади. Адже принципи конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя не можуть суперечити загальним принципам судоустрою з огляду на те, що розглядувана нами Рада є його частиною. Констатовано, що Конституція України й Закон України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року не визначають принципів статусу Вищої ради правосуддя. Запропоновано авторське визначення поняття принципів конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя як закріплених у конституційно-правових актах найбільш загальних, нормативно-регулятивних і свідомо-вольових правил поведінки, що регулюють та охороняють окрему сферу суспільних відносин, є результатом розвитку суспільно-правової думки, характеризуються певним рівнем універсальності й імперативності й демонструють сутність і соціальне призначення Вищої ради правосуддя. Серед принципів конституційно-правового статусу Вищої ради правосуддя виокремлено такі: гуманізму, незалежності, законності, справедливості, об’єктивності, демократизму, гласності, колегіальності, судового оскарження рішень, дотриманні принципів незалежності суддів і невтручання в судову діяльність.

The article provides a comprehensive theoretical and legal analysis of the principles of the constitutional and legal status of the High Council of Justice. Doctrinal sources on such concepts as “principle”, “legal principle”, “principles of constitutional and legal status” have been studied. It is stated that the basic element of the constitutional and legal status of the High Council of Justice is the principles of status. The importance of the principles is due to the fact that they are a generalized result of human development, the result of the laws of society and the embodiment of fundamental democratic and human-centered traditions. Therefore, in the context of the above, it should be noted that the principles form a framework that forms the basis of legal acts and is aimed at the organization and activities of certain state bodies. Examining the principles of the constitutional and legal status of the High Council of Justice, attention was paid to doctrinal approaches to the principles of the judiciary. After all, the principles of the constitutional and legal status of the High Council of Justice cannot contradict the general principles of the judiciary, given that the Council we are considering is part of it. It is stated that the Constitution of Ukraine and the Law of Ukraine “On the High Council of Justice” of December 21, 2016 do not define the principles of the status of the High Council of Justice. The author’s definition of the concept of principles of constitutional and legal status of the High Council of Justice as enshrined in constitutional and legal acts of the most general, regulatory and willful rules of conduct, which regulate and protect a particular area of public relations a certain level of universality and imperative and demonstrate the essence and social purpose of the High Council of Justice. Among the principles of the constitutional and legal status of the High Council of Justice are the following: principles of humanism, independence, legality, justice, objectivity, democracy, publicity, collegiality, judicial appeal, observance of the principles of independence of judges and non-interference in the judiciary.