Господарсько-правове регулювання електронних фінансових послуг в умовах інформаційного суспільства

Abstract

Дисертація є першим у господарсько-правовій науці спеціальним комплексним дослідженням особливостей господарсько-правового регулювання електронних фінансових послуг в умовах інформаційного суспільства.

У дисертації проведено дослідження впливу інформатизації на ринок фінансових послуг, його особливості в умовах інформаційного суспільства та виявлено, що інформаційне суспільство являє собою концепцію, яка заснована на інформаційно-комунікаційних технологіях суспільства, що приходить на зміну індустріальному, в якій інформація та знання є одними з головних продуктів виробництва, а саме: обгрунтовано, що воно є громадянським, демократичним, економічно-розвинутим, правовим та соціальним суспільством.

Доведено, що інформатизація є важливим елементом інформаційного суспільства, і розкрито значення інформатизації для розвитку економіки і суспільного життя держави. Досліджено правове підґрунтя побудови та розвитку інформаційного суспільства та державної підтримки інформатизації в Україні, встановлено основні законодавчі акти в цій сфері та досліджені положення про результати впливу інформатизації на ринки фінансових послуг та про зміни, які відбуваються на таких ринках в умовах інформаційного суспільства, а саме: глобалізаційні процеси, розширення доступу на ринки нових суб’єктів, що надають фінансові послуги, та посилення їх конкуренції, поява і поширення нових електронних фінансових послуг.

Здійснено аналіз впливу інформатизації на ринок фінансових послуг та доведено, що в умовах інформаційного суспільства для ринків фінансових послуг характерні: поява електронних фінансових послуг, глобальна інтеграція таких ринків, зростання кількості вчинюваних правочинів, зниження бар’єрів входу на ринок та збільшення конкуренції, поява нових загроз та необхідність запровадження якісно нових засобів забезпечення безпеки.

При дослідженні поняття електронних фінансових послуг доведено, що це операції з фінансовими активами – грошовими коштами, цінними паперами, борговими зобов’язаннями і правами вимоги боргу, що не є цінними паперами, – які здійснюються в інтересах інших осіб задля отримання прибутку та/або збереження вартості фінансових активів шляхом використання інформаційнокомунікаційних систем та інших технологічних засобів, зокрема мережі Інтернет, банківських автоматів тощо. Надана класифікація фінансових послуг в умовах інформаційного суспільства шляхом виділення фінансових послуг залежно від способу їх надання на традиційні (класичні) фінансові послуги та електронні фінансові послуги, які надаються шляхом використання інформаційнокомунікаційних систем та інших технологічних засобів, зокрема мережі Інтернет, банківських автоматів тощо, що дозволяє при правозастосуванні визначити, положення яких нормативно-правових актів необхідно застосовувати залежно від того, традиційні чи електронні фінансові послуги надаються.

Встановлено співвідношення основної ознаки електронних фінансових послуг, під якою розуміється надання таких послуг з використанням цифрових інформаційно-комунікаційних систем, та похідних ознак таких послуг, серед яких виділено, зокрема, надання таких послуг дистанційно, безпосередньо, шляхом вчинення електронних правочинів тощо.

Надано авторське визначення «фінансова електронна комерція» як різновиду господарської фінансової діяльності, яка передбачає процес здійснення різноманітних фінансово-розрахункових операцій з грошовими коштами через інформаційно-цифровий простір банками та іншими фінансовими установами, з метою отримання прибутку та задоволення інтересів і потреб їх клієнтів (споживачів).

У дослідженні удосконалено підходи до забезпечення безпеки інформаційних технологій в умовах російької агресії та необхідності протидії злочинним діям в умовах глобалізації шляхом забезпечення технологічної незалежності, оновлення систем обробки і зберігання даних всіх вітчизняних фінансових установ, забезпечення захисту їх інформації різноманітного характеру від несанкціонованого доступу, а також оперативне і своєчасне управління діловою репутацією у кіберпросторі. Також визначені ризики клієнтів та фінансових установ на ринку електронних фінансових послуг, зокрема, пов’язаних з недосконалостями правового регулювання, а також питання правового регулювання захисту прав споживачів електронних фінансових послуг, що дозволяє вдосконалити підходи до забезпечення безпеки на ринку електронних фінансових послуг. У зв'язку із зазначеним визначені підходи до нагальних напрямів нормативно-правового регулювання захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі електронних, зокрема, у контексті недопущення використання недобросовісної практики «дрібного шрифту», яким наводиться важлива для споживача інформація; обґрунтовано необхідність закріпити, що відповідна інформація має викладатися не лише однаковим, шрифтом, а й однаковим кеглем, тому запропоновано викласти ч. 2 ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» в такій редакції: «Якщо стандартна інформація викладається в письмовому вигляді, вона наводиться однаковим шрифтом і однаковим кеглем та відображається в основному тексті реклами»; запропоновано конкретизувати відсилочні норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (такі формулювання, як «якщо це не врегульовано законом», «визначену законодавством інформацію», «визначаються відповідними законами», «не встановлений законом») або надати конкретні вказівки, до яких саме законодавчих актів необхідно звертатися при правозастосуванні.

Проаналізовано європейський досвід правового регулювання електронних фінансових послуг, визначено основні нормативно-правові акти в цій сфері та розкрито їх основні положення щодо можливості їх імплементації до законодавства України. Вивчено досвід деяких іноземних держав у сфері правового регулювання надання електронних фінансових послуг та виявлено, які напрацювання можуть бути застосовані в Україні, зокрема, запропоновано запровадити в Україні досвід США щодо надання функції з розробки керівництв, призначених для використання суб’єктами господарювання, що надають електронні фінансові послуги з добірками положень законодавства в даній галузі та останніх змін до нього, на органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації щодо господарсько-правового регулювання електронних фінансових послуг в умовах інформаційного суспільства мають прикладний характер і можуть бути використані у:

- науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблем правового регулювання електронних фінансових послуг, при написанні наукових робіт із цієї проблематики;

- правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства України у сфері регулювання електронних фінансових послуг;

- правозастосовній діяльності – в роботі органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг;

- навчальному процесі – при викладанні навчальної дисципліни «Господарське право» та підготовці відповідних спецкурсів, підручників та навчальних посібників.