Правовий потенціал поняття «аналітика»

Abstract

У статті викладено доктринальні підходи до розуміння поняття «аналітика» із подальшою авторською класифікацією цих підходів. Визначено взаємний зв’язок широкого спектру видів аналітики із можливостями їх галузевого правового регулювання. Закладені підвалини для подальшого розвитку правової аналітики як окремого напряму знань і діяльності. Аргументовано доведено значний правовий потенціал ключового поняття. Вивчення ситуації в сучасній Україні виявило парадоксальну ситуацію. На тлі значної активізації аналітичної діяльності поняття «аналітика» в галузі науки недостатньо вивчене та систематизоване. Автор статті виявив, що тлумачення терміна в словниках сучасної української мови є неповним, морально застарілим, не відповідає практиці вживання. Доктринальні підходи до трактування ключового поняття характеризуються широким діапазоном. Вчений систематизує такі підходи та виокремлює такі типи в авторській класифікації: орієнтовані на знання, структурно-методологічні, орієнтовані на діяльність та управлінські. Новаторство автора проявляється в тому, що він демонструє відповідність певних видів аналітики певним галузям правового регулювання. Вчений вважає необхідним подальше дослідження та впровадження у практику діяльності таких напрямів, як юридична аналітика. Він вважає, що цей напрям не повинен обмежуватися лише гносеологічною сферою, а поширюватися на сферу діяльності. У статті представлено авторське бачення структурних елементів правової аналітики. Дослідження підтверджує значний правовий потенціал поняття «аналітика» та розкриває подальші перспективи наукових досліджень.

В статье изложены доктринальные подходы к пониманию понятия «аналитика» с последующей авторской классификацией этих подходов. Определены взаимосвязь широкого спектра видов аналитики с возможностями их отраслевого правового регулирования. Заложены основы для дальнейшего развития правовой аналитики как отдельного направления знаний и деятельности. Аргументированно доказано значительный правовой потенциал ключевого понятия. Изучение ситуации в современной Украине выявило парадоксальную ситуацию. На фоне значительной активизации аналитической деятельности понятие «аналитика» в области науки недостаточно изучено и систематизировано. Автор статьи обнаружил, что толкование термина в словарях современного украинского языка является неполным, морально устаревшим, не соответствует практике применения. Доктринальные подходы к трактовке ключевого понятия характеризуются широким диапазоном. Ученый систематизирует такие подходы и выделяет следующие типы в авторской классификации: ориентированные на знания, структурно-методологические, ориентированные на деятельность и управленческие. Новаторство автора проявляется в том, что он демонстрирует соответствие определенных видов аналитики определенным отраслям правового регулирования. Ученый считает необходимым дальнейшее исследование и внедрение в практику деятельности таких направлений, как юридическое аналитика. Он считает, что это направление не должно ограничиваться только гносеологической сферой, а распространяться на сферу деятельности. В статье представлены авторское видение структурных элементов правовой аналитики. Исследование подтверждает значительный правовой потенциал понятия «аналитика» и раскрывает дальнейшие перспективы научных исследований.

The study of the situation in modern Ukraine revealed a paradoxical situation. Against the background of a significant intensification of analytical activity, the concept of “analytics” in the field of science is insufficiently studied and systematized. The author of the article revealed that the interpretation of the term in the dictionaries of the modern Ukrainian language is incomplete, morally obsolete, does not correspond to the practice of usage. Doctrinal approaches to the interpretation of a key concept are characterized by a wide range. The scientist systematizes such approaches and distinguishes the following types in the author’s classification: knowledge-oriented, structural-methodological, activity-oriented, and managerial. The author’s innovation is manifested in the fact that he demonstrates the correspondence of certain types of analytics with certain branches of legal regulation. Thе scientist considers it necessary to further research and introduce into practice the activities of such areas as legal analytics. He believes that this direction should not be limited only to the epistemological sphere, but to extend to the sphere of activity. The article contains a representation of the author’s vision of the structural elements of legal analytics. The study confirms the significant legal potential of the concept of “analytics” and reveals further prospects for scientific research.