Жіночі персонажі опер М. Мусоргського і М. Римського-Корсакова в контексті православної антропології

Abstract

Стаття присвячена розкриттю особливостей втілення провідних жіночих образів в оперній творчості М. Мусоргського та М. Римського-Корсакова, які розкриті в контексті православної антропології та пов'язані з проблемою відображення духовної еволюції і інволюції в російській музиці другої половини XIX століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, історико-культурологічного, музично-семантичного методів, інтонаційної концепції музики в світлі теорії Б. Асафьева і його послідовників. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу психологічні якості головних оперних героїнь опер «Хованщина» і «Царева наречена», які зафіксовані в вокальній партії кожної в порівняльній характеристиці і виявляють особливості вибору шляху духовної еволюції (Марфа) або інволюції (Любаша). Наукова новизна дослідження полягає в розкритті духовного шляху героїнь оперних творів російських композиторів в порівняльній характеристиці морального вибору Марфи і Любаші в їх еволюційно/інволютивному русі, що відбилося у вокальній партії яскравих жіночих персонажів російської оперної традиції другої половини XIX століття. Виявляється специфіка музичного втілення зазначеного морального вибору оперних героїнь на рівні характеристики ладо-гармонічної, інтонаційно-ритмічної сторін вокальних партій Марфи («Хованщина») і Любаші («Царева наречена»).