Основні напрями й форми міжнародного співробітництва щодо запобігання та протидії транснаціональній злочинності

Abstract

У статті розглядаються правові основи та основні напрямки діяльності правоохоронних організацій у сучасних умовах. Визначено, що у світі створено глобальну поліцейську інформаційну мережу, її цілі та завдання реалізуються переважно шляхом інформаційного забезпечення міжнародного розшуку та ведення міжнародних криміналістичних обліків, а також інформаційного забезпечення боротьби з окремими видами злочинів. Однак сучасні тенденції злочинності, їх міжнародна складова частина вимагають не тільки інформації, але й спільних дій із недопущення й розкриття злочинів. Це зумовило формування регіональних організацій по співпраці між сучасними правоохоронними органами. У статті доведено, що сучасні глобалізаційні процеси у світі та розвиток інформаційного суспільства, новітні засоби комунікації та цифрові технології актуалізують питання транснаціональної злочинності та виводять її на зовсім інший рівень. У статті охарактеризовано, що під впливом різних інститутів громадянського суспільства, а також наростаючої терористичної загрози, збільшення обсягів кримінальної торгівлі зброєю, наркотиками і легалізації (відмивання) коштів, отриманих злочинним шляхом, які останнім часом набули транснаціонального характеру, державні органи змушені з усією відповідальністю поставитися до забезпечення громадської і державної безпеки через підвищення професіоналізму співробітників правоохоронних органів. Виділено основні характеристики сучасної організованої злочинності, серед яких: стійкий та довготривалий характер, жага до отримання надприбутків, попереднє планування своєї діяльності та визначення ролі кожного члена у групі, чітка диференціація на керівників різного рівня та виконавців, організація спільних грошових страхових запасів. У статті доведено, що співпраця в напрямку протидії та запобігання транснаціональній злочинності ведеться відносно певних категорій злочинів. Вказано, що, крім того, здійснюється обмін досвідом, нормативно-правовими актами та методичними посібниками, організовуються спільні семінари, ознайомчі візити та консультації. У статті проаналізовано, що сторони у ході міжнародного співробітництва можуть обмінюватися стратегічною та технічною інформацією, яка становить взаємний інтерес, а також аналітичними матеріалами з різних аспектів боротьби з організованою транснаціональною злочинністю, в тому числі з міжнародним тероризмом.

The article considers the legal basis and main activities of law enforcement agencies in modern conditions. It is determined that a global police information network has been created in the world, its goals and objectives are realized mainly through information support of international search and international forensic records, as well as information support of the fight against certain types of crimes. However, current trends in crime, their international component require not only information but also joint action to prevent and detect crimes. This led to the formation of regional organizations for cooperation between modern law enforcement agencies. The article proves that modern globalization processes in the world and the development of the information society, the latest means of communication and digital technologies raise the issue of transnational crime and take it to a completely different level. The article describes that under the influence of various civil society institutions, as well as the growing terrorist threat, increased criminal trade in weapons, drugs and money laundering, which has recently become transnational in nature, public authorities are forced to take full responsibility. to ensure public and state security by improving the professionalism of law enforcement officers. The main characteristics of modern organized crime are highlighted, including: sustainable and long-term nature, thirst for profit, preliminary planning of their activities and determining the role of each member in the group, clear differentiation into managers and executors, organization of joint monetary insurance reserves. The article proves that cooperation in combating and preventing transnational crime is conducted in relation to certain categories of crimes. It is described that in addition, there is an exchange of experience, regulations and manuals, joint seminars, study visits and consultations. The article analyzes that the parties in the course of international cooperation may exchange strategic and technical information of mutual interest, as well as analytical materials on various aspects of the fight against organized transnational crime, including international terrorism.