Правове забезпечення використання криптовалюти в господарському обігу

Abstract

Дисертація є комплексним дослідженням питань щодо виокремлення, правової характеристики поняття та ознак використання криптовалюти суб’єктами господарювання у сучасних економічних реаліях, в якому здійснено її системний науково-практичний аналіз.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена процесом динамічних реформ у сфері господарювання, ускладненими воєнною агресією з боку РФ, нестабільністю та коливанням фінансового ринку, змінами попиту і пропозицій на споживчому ринку щодо використання криптовалюти тощо.

Загальний аналіз наукової літератури засвідчує, що виокремлення порядку та умов застосування криптовалюти як складової правового регулювання господарського права, критерії її самостійності і донині породжує чимало дискусійних питань, окремі їх аспекти є недостатньо дослідженими та однозначно невирішеними для практики, а в руслі сучасних реформ економічнофінансової політики виникає необхідність їх дослідження задля належного нормативного забезпечення та однакового правозастосування. Також нез’ясованими є положення щодо її використання у контексті уніфікації національного законодавства із законодавством ЄС.

У вступі дисертації обґрунтовано науковий інтерес автора щодо обраної тематики з точки зору її господарсько-правового регулювання, визначено її актуальність і теперішній стан наукового дослідження вказаної сфери; визначено мету, завдання, об’єкт і предмет, методологічний інструментарій дослідження; аргументовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; представлені відомості щодо апробації та публікації результатів дослідження.

У роботі передовсім сформульовано визначення криптовалюти як економіко-правової фікції, що є взаємозамінним різновидом віртуального активу у формі шифрованого електронного запису, емісія та облік якого виконується децентралізовано на основі технології розподіленого реєстру та криптографічних алгоритмів, який є об’єктом речових прав та здатен виконувати обігові і накопичувальні функції. Доведена безперспективність законодавчого віднесення криптовалют до різновидів нематеріальних активів може виявитися безперспективним з урахуванням потреб врахування фактичної здатності криптовалют виконувати основні обігові, ощадні та платіжні функції, притаманні аналоговим безготівковим коштам, а також з огляду на виникаючу невідповідність юридичної природою криптовалюти та його економічних властивостей обігового засобу децентралізованого характеру, що передбачає загрозу постійного неспівпадіння облікових (податкових) характеристик криптовалют та загального правового режиму власності (речовий зміст) стосовно цього віртуального актив.

Через призму державної економічної політики визначений її напрямок у сфері емісії та обігу криптовалюти у контексті спрямування її на комплексні рішення, які б уводили криптовалютні операції у цій сфері у загальне поле здійснення господарської діяльності та ставали б предметом міжвідомчого державного впливу, що передбачає здійснення державної економічної політики на засадах врахування міжнародного глобального економічного значення криптовалют, необхідності запобігання тінізації відповідних операцій, єдиного їх сприйняття з іншими фінансовими інструментами ведення бізнесу та підтримки альтернативних державних технологічних рішень, саморегулівних платформ й посередницьких структур, взаємодія із якими забезпечуватиме активну участь держави в побудові віртуальної економіки. Уперше сформульована теза про те, що у період воєнного стану державна економічна політики щодо ринку криптовалют повинна враховувати позитивні риси криптовалютного донорства на користь українського народу та з урахуванням принципу пропорційності та реальної легітимної основи криптовалют в економіці воєнного стану вона повинна виходити з заборон придбання криптовалют за національну валюту, а також жорсткого обмеження доступу на український ринок фінансових послуг криптобірж, пов’язаних з країноюагресором та її союзниками.

Визначена договірна природа криптовалюти через надану кваліфікацію господарського договору із використанням криптовалюти як договору міни (бартеру), де криптовалюта є товаром, що складає предмет договору, ціна яких має визнаватися еквівалентною ціні обмінюваного товару (активу), що легально перебуває в господарському обігу, а строк такого договору обумовлюється процесом переведення криптовалюти одного учасника угоди на криптогаманець іншого в якості виконання зустрічного зобов’язання по даному договору.

Удосконалені підходи до системи органів у сфері державного регулювання відносин щодо використання криптовалют, зокрема обґрунтуванням того, що Міністерство фінансів України та Міністерства економіки через міжвідомчу спеціальну комісію, яку доречно було б утворити, в координації із Держфінмоніторингом та Міністерством цифрової трансформації мали б тут забезпечувати комплексний вплив задля узгодження потреб економічного розвитку не лише із монетарними чинниками державного регулювання, але й з сукупними фінансово-економічними умовами господарювання в Україні із урахування економічної інтеграції та потреб протидії російській агресії.

Відносно публічно-правових вимог використання криптовалюти у господарських операціях автор пропонує, що бухгалтерський та податковий облік криптовалют та операцій з ними, в основі яких має бути покладено принцип превалювання економічної сутності над юридичною формою, що вимагає від уповноважених державних органів розробки і впровадження виваженої податкової та облікової політики стосовно цих об’єктів, а за умови відсутності єдиного методологічного підходу до питань належного бухгалтерського обліку криптовалюти та операцій – застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та розроблених на їх підставі рекомендацій з урахуванням мети використання криптовалюти суб’єктом господарювання щодо обліку криптовалюти як нематеріального активу (якщо вона утримується для продажу в звичайному ході бізнесу суб’єкта господарювання) або запасів (якщо утримується з метою отримання інвестиційного прибутку при перепродажі).

У підсумках авторка вказує на необхідність узагальнення підходів ЄС до врегулювання ринку криптовалют, що потребує врахування в державній економічній політиці України, зокрема, визначенням вимог юридичної чіткості та зваженості для стабільного зростання ринків криптоактивів і прогресу інноваційних технологій, запроваджуючи підхід «усуненні наявних ризиків і недоліків, водночас дозволяючи інноваціям процвітати» шляхом:

а) уникнення широкого та складного визначення криптоактивів для запобіганню плутанини у використанні термінів «криптоактиви» та «корисні токени» задля непослідовної класифікації певних криптоактивів державамичленами ЄС відповідно до регламентів MiCA (Markets in crypto-asset) або MiFID II (The Markets in Financial Instruments II Directive). У цьому випадку важливим стає наступна кваліфікація криптоактивів, «щоб вони стали орієнтованими на мету діяльності користувача»;

б) зняття вимоги щодо реєстрації як юридичної особи для певних децентралізованих проектів, таких як розподілене фінансування (DeFi). Достатньо «використати потенціал технології для включення в архітектуру проектів управління, дотримання правил, нагляду та аудиту», аби запобігти неправомірній поведінці в тому числі із встановленням правила про те, що децентралізовані проекти можуть використовувати альтернативні структури управління, такі як фонди;

в) усунення неконкурентних переваг кредитних установ, що звільняються від отримання дозволу згідно з MiCA, що «призведе до спотворення рівних умов гри між діючими та новими постачальниками послуг і потенційно призведе до ризику для споживачів», адже кредитні установи не можуть безпечно працювати на ринках криптоактивів лише на основі свого досвіду роботи на ринках фінансових інструментів.

г) встановлення перехідних положень щодо штрафів емітентів електронних грошей і токенів, пов’язаних із віртуальними активами, які мають бути відстрочені, доки національні компетентні органи не зможуть авторизувати емітентів і затвердити офіційні документи;

Ґ) дотримання принципів «однаковий ризик, однакові правила» та технологічної нейтральності, зокрема усуненням обмежень MiCA на залучення капіталу для проектів, що використовують технології DLT/блокчейн, до певної встановленої у законодавстві суми тощо.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації щодо господарсько-правового регулювання і використання криптовалюти у сфері господарювання мають прикладний характер і можуть бути використані у:

науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень напрямку правової її регламентації у сфері господарювання;

правотворчості – для оновлення та вдосконалення господарського законодавства України;

правозастосовній діяльності – для вироблення роз’яснень, з метою правильного та однакового застосування господарсько-правових норм щодо використання криптовалюти у сфері господарювання;

навчальному процесі – для підготовки відповідних розділів підручників та навчальних посібників, викладання та вивчення навчальних дисциплін.