Впровадження управлінських інновацій у сфері захисту критичної інфраструктури від кіберзагроз

Abstract

У дисертації розроблено концептуальні засади оптимізації системи захисту критичної інфраструктури України від кіберзагроз на основі впровадження управлінських інновацій з урахуванням іноземного досвіду та вітчизняних реалій. В першому розділі «Теоретико-методичні основи управління захистом критичної інфраструктури в умовах кіберзагроз» сформовано науковий фундамент для управлінського втручання у забезпечення безпеки (насамперед, у кіберпросторі), який ґрунтується на закономірностях функціонування складних соціально-економічних і технічних систем, методах управління ризиками, принципах стійкості та адаптивності, що дає змогу забезпечувати збалансоване поєднання превентивних, реактивних і відновлювальних заходів. Доведено доцільність використання управлінських інновацій при вирішенні безпекових питань, адже вони дозволяють підвищити ефективність використання людського капіталу, створюють сприятливі умови для розробки та поширення технологічних інновацій, скорочують час реагування на загрози та забезпечують гнучкість та адаптивність при протидії ним. Охарактеризовано критичну інфраструктуру як сферу активної інтеграції інформаційних технологій з одночасним збільшенням вразливості до кіберзагроз. Проведено структуризацію об’єктів критичної інфраструктури з огляду на рівень критичності та впливовість інформаційної складової на здійснення діяльності. Доведено доцільність застосування циклу управління PDCA для захисту критичної інфраструктури від кіберзагроз. В другому розділі «Аналіз управлінських аспектів захисту критичної інфраструктури України від кіберзагроз» проаналізовано нормативно-правовий фундамент прийняття управлінських рішень в сфері кіберзахисту критичної інфраструктури до якого, зокрема, належать «Стратегія кібербезпеки України», Закони України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», «Про критичну інфраструктуру», спеціалізовані постанови Кабінету Міністрів України, а також міжнародні стандарти ISO/IEC 27001, ISO/IEC 27002, NIST Cybersecurity Framework тощо. Досліджено ринкові можливості для придбання та подальшої інтеграції сучасних безпекових рішень в межах об’єктів критичної інфраструктури. Визначено обсяг та структуру українського ринку продуктів і послуг кібербезпеки, окреслено чинники, що впливають на попит та пропозицію на вказаному ринку. Розроблено кон’юнктурний прогноз подальшого розвитку ринку методом найменших квадратів з подальшою верифікацією за допомогою методу експоненційного згладжування. Оцінено доцільність двоканального інвестування у кіберзахист за технічним та організаційно-управлінським напрямами на основі моделі Гордона-Льоба. Запроваджено поняття «точки плато», як межі, коли додаткові інвестиції в один канал стають економічно неефективними без відповідного зростання вкладень в інший. В третьому розділі «Оптимізація кіберзахисту критичної інфраструктури України на основі управлінських інновацій» як процес планування, розробки, впровадження та управління комплексом організаційних, технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення сталого та безпечного функціонування життєво важливих об’єктів, а також їхній захист від актуальних і потенційних кіберзагроз. Сформульовано напрями оптимізації управління персоналом об’єктів критичної інфраструктури з метою збільшення ефективності протидії кіберзагрозам. Запропоновано розробку індивідуальних навчальних програм для управлінського персоналу, технічних фахівців та інших співробітників, які мають доступ до інформаційних ресурсів. Задля забезпечення ефекту синергії сформовано модель управління кіберзахистом на основі командного підходу. Доведено доцільність створення в Україні кластера кібербезпеки з метою збільшення ефективності протидії кіберзагрозам за допомогою реалізації інноваційних проєктів в сфері кібербезпеки в межах трикутника «влада-бізнес-наука». Сформовано пропозицію підтримки управлінських рішень в сфері захисту енергетичної складової критичної інфраструктури від кіберзагроз технологіями штучного інтелекту. За допомогою алгоритму графоаналітичного методу «Квадрат потенціалу» визначено рівень готовності підприємств енергетичної сфери до застосування ШІ-інструментів в межах процесу децентралізації енергетики, який передбачає перехід від централізованих систем до локальних енергетичних осередків, керованих на рівні територіальних громад. Розроблено економіко-математичну модель взаємозв’язку технічної, організаційної та кадрової складової кіберзахисту, у межах якої модифікована функція кіберстійкості відображає інтегральний вплив управлінських інновацій на здатність організації протидіяти кіберзагрозам. Доведено, що управлінські інновації забезпечують мультиплікативний ефект, адже зростання компетентності персоналу зменшує потребу в додаткових технічних інвестиціях і одночасно підвищує ефективність уже впроваджених рішень. Головна наукова цінність дисертації полягає у зміні вектору дослідження питань протидії кіберзагрозам із суто технічної площини в сферу управлінського втручання, зокрема за допомогою управлінських інновацій. На цій основі: розроблено модель, яка відображає взаємозв’язок між організаційною (управлінською), кадровою та технічною складовими системи кіберзахисту, розраховано інтегральний індекс інноваційної пріоритетності і визначено найбільш перспективні складові критичної інфраструктури для подальшого впровадження управлінських інновацій, визначена межа виправданого інвестування в кіберзахист, сформовано пропозицію щодо застосування кластерного підходу для збільшення ефективності протидії кіберзагрозам за допомогою реалізації інноваційних проєктів в сфері кібербезпеки в межах трикутника «влада-бізнес-наука», оцінено потенціал окремих бізнес-структур до цифрової трансформації системи управління кібербезпекою. Практичну цінність дослідження підтверджують довідки та акти впровадження в діяльність ПАТ «ОДЕСКАБЕЛЬ», КП «Теплопостачання міста Одеси», ТОВ «КІПСОЛІД УКРАЇНА», Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, ГС «Odesa IT Family». Результати дослідження інтегровано в освітній процес Національного університету «Одеська юридична академія» при викладанні дисциплін «Менеджмент та маркетинг інновацій», «Проєктний менеджмент», «Інноваційний менеджмент», «Управління та організаційне забезпечення кібербезпеки», «Цифрові технології в бізнесі».

Склад разової ради:

Голова ради – Кібік Ольга Миколаївна, д.е.н, професор, завідувач кафедри економіки та менеджменту Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Котлубай Вячеслав Олексійович, к.е.н., доцент, доцент кафедри економіки та менеджменту Національного університету «Одеська юридична академія»; Куклінова Тетяна Вікторівна, к.е.н., доцент, доцент кафедри штучного інтелекту та математичного моделювання Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Панченко Володимир Анатолійович, д.е.н., професор, завідувач кафедри менеджменту авіаційної діяльності Української державної льотної академії; Ольвінська Юлія Олегівна, к.е.н., доцент, завідувач кафедри статистики та математичних методів в економіці Одеського національного економічного університету.

Захист відбудеться 16.06.2026 о 13:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА