Жіноча ідентичність після втрати матері: психологічні наслідки та шляхи адаптації : кваліфікаційна робота - магістерський дослідницький проект 053 «Психологія»

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена теоретико-емпіричному вивченню психологічних наслідків втрати матері для жіночої ідентичності, механізмів «зв’язків, що продовжуються» та шляхів адаптації. Метою дослідження було виявлення специфіки впливу втрати матері на «Я-концепцію», гендерну і рольову ідентичність жінки, її самооцінку, почуття безпеки і формування життєвих орієнтирів з урахуванням динаміки горювання. У роботі застосовано змішаний методологічний підхід, що об’єднує кількісні методи (опитувальники BSRI, PTGI, шкала «зв’язків, що продовжуються») та якісний аналіз напівструктурованих інтерв’ю й автобіографічних текстів. Емпіричне дослідження проведено на вибірці із 42 жінок віком 25–50 років, які втратили матір у дорослому віці. Результати показали, що втрата матері спричиняє трансформацію жіночої ідентичності, яка характеризується переважанням адаптивного андрогінного та фемінного профілів. Встановлено помірний рівень посттравматичного зростання (PTGI), найбільш вираженого у сфері «Цінності життя» та «Відносини». Застосування суворого статистичного аналізу (з корекцією pHolm) дозволило виявити ключові механізми адаптації. Статистично підтверджено, що «внутрішній зв'язок» (інтерналізація образу матері) є ключовим адаптивним механізмом, що значуще корелює із загальним PTGI (pHolm = .040) та доменом «Відносини» (pHolm = .030). Також статистично значущим фактором є наявність партнерської підтримки (pHolm = .027), що сприяє зростанню у домені «Відносини». Інші очікувані фактори (час після втрати, наявність дітей, дезадаптивний «пошуковий зв'язок») виявилися статистично незначущими тенденціями (pHolm > .05). Розроблена інтегративна модель жіночої ідентичності після втрати матері включає рольові, гендерні, наративні та екзистенційні аспекти і слугує теоретико-практичним інструментом. Запропоновано 10-сесійну програму психологічного супроводу, спрямовану на фасилітацію адаптивних форм зв’язку та розвиток посттравматичного зростання. Отримані результати мають значне прикладне значення для розробки психотерапевтичних та консультувальних інтервенцій, спрямованих на підтримку жінок у післявтратний період. Вказано на необхідність подальших лонгітюдних досліджень та врахування культурних і соціальних факторів для поглиблення розуміння процесів жіночої ідентичності у контексті втрати матері.

This qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of the psychological consequences of maternal loss for female identity, the mechanisms of continuing bonds, and pathways of adaptation. The aim of the study was to identify the specific impact of maternal loss on a woman’s selfconcept, gender and role identity, self-esteem, sense of security, and formation of life orientations, taking into account the dynamics of grief. A mixed-methods approach was employed, combining quantitative measures (BSRI, PTGI, and the Continuing Bonds Scale) with qualitative analysis of semistructured interviews and autobiographical texts. The empirical study was conducted on a sample of 42 women aged 25–50 who had lost their mother in adulthood. The results showed that the loss of a mother causes a transformation of female identity, which is characterized by the predominance of adaptive androgynous and feminine profiles. A moderate level of post-traumatic growth (PTGI) was established, most pronounced in the areas of «Life Values» and «Relationships». The use of strict statistical analysis (with pHolm correction) allowed us to identify key adaptation mechanisms. It was statistically confirmed that "internal connection" (internalization of the mother's image) is a key adaptive mechanism, significantly correlated with the general PTGI (pHolm = .040) and the "Relationships" domain (pHolm = .030). Also a statistically significant factor is the presence of partner support (pHolm = .027), which contributes to growth in the "Relationships" domain. Other expected factors (time since loss, presence of children, maladaptive “searching relationship”) were found to be statistically insignificant trends (pHolm > .05). The developed integrative model of female identity after maternal loss includes role, gender, narrative, and existential aspects and serves as a theoretical and practical tool. A 10-session psychological support program is proposed to facilitate adaptive forms of continuing bonds and foster posttraumatic growth. The findings have substantial applied relevance for the development of psychotherapeutic and counseling interventions aimed at supporting women in the post-loss period. The need for further longitudinal research and for consideration of cultural and social factors is emphasized to deepen the understanding of female identity processes in the context of maternal loss.