Свобода творчості: поняття, ознаки, сутнісні виміри

Abstract

Метою статті є дослідження та соціально-правовий аналіз доктрини та положень законодавства щодо суті поняття свободи творчості, визначення ознак творчості та співвідношення свободи творчості з поняттям культури та суспільної моралі. Для дослідження були використані загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечило виявлення та поєднання аналізу, теоретичних та практичних проблемних аспектів, що виникають у соціальному та правовому розумінні права на свободу творчості. У результаті дослідження були сформовані висновки щодо сутнісних вимірів понять свободи та творчості, виявлені характерні ознаки творчості, охарактеризовано співвідношення свободи творчості, культури та суспільної моралі на законодавчому рівні. Актуальність дослідження також зумовлена тим, що сфера інтелектуальної власності стрімко розвивається. З’являються нові об’єкти права інтелектуальної власності, які потребують визнання та правової охорони. Підтримання інновацій неминуче приводить до прогресу в суспільстві. У багатьох конституціях сучасних держав ідеться про інтелектуальну власність, пов’язану із творчою працею, що знаходить своє відображення в певній сукупності відповідних прав і обов’язків. Ця обставина підкреслює значення свободи творчості, інтелектуальної власності в сучасному світі, актуальність дослідження теми творчості. Оскільки творчість не є сталим явищем, вона стрімко розвивається і на своєму шляху стикається із суперечностями, які потребують вирішення. Творчість знаходить своє відображення в різних підходах, але є загальні ознаки, які були висвітлені у статті. Охарактеризовано співвідношення творчості та культурної діяльності. Окреслені сутнісні виміри права на свободу творчості як особистого немайнового права особи. Визначено, що основою створення будь-якого об’єкта права інтелектуальної власності є культурні надбання попередніх поколінь, але не менш важливі й результати інтелектуальної творчої діяльності, які створюються нині і будуть створюватися в майбутньому. Кількість та різноманітність результатів творчості роблять очевидною потребу вдосконалення законодавства у сферах їх використання.

Целью статьи является исследование и социально-правовой анализ доктрины и положений законодательства о сути понятия свободы творчества, определение признаков творчества и соотношение свободы творчества с понятием культуры и общественной морали. Для исследования были использованы общенаучные и специальные методы, обеспечило выявление и сочетание анализа, теоретических и практических проблемных аспектов, возникающих в социальном и правовом смысле права на свободу творчества. В результате исследования были сформированы выводы относительно сущностных измерений понятий свободы и творчества, выявлены характерные признаки творчества, охарактеризованы соотношения свободы творчества, культуры и общественной морали на законодательном уровне. Актуальность исследования также обусловлена ​​тем, что сфера интеллектуальной собственности стремительно развивается. Появляются новые объекты права интеллектуальной собственности, которые нуждаются в признании и правовой охраны. Поддержание инноваций неизбежно приводит к прогрессу в обществе. Во многих конституциях современных государств говорится об интеллектуальной собственности, связанную с творческим трудом, что находит свое отражение в определенной совокупности соответствующих прав и обязанностей. Это обстоятельство подчеркивает значение свободы творчества, интеллектуальной собственности в современном мире, актуальность исследования темы творчества. Поскольку творчество не является постоянным явлением, она стремительно развивается и на своем пути сталкивается с противоречиями, которые требуют решения. Творчество находит свое отражение в различных подходах, но есть общие признаки, которые были освещены в статье. Охарактеризованы соотношение творчества и культурной деятельности. Указанные сущностные измерения права на свободу творчества как личного неимущественного права человека. Определено, что основой для создания любого объекта права интеллектуальной собственности культурные достижения предыдущих поколений, но не менее важны и результаты интеллектуальной творческой деятельности, создаются сейчас и будут создаваться в будущем. Количество и разнообразие результатов творчества делают очевидной необходимость совершенствования законодательства в сферах их использования.

The aim of the article is to research and make a socio-legal analysis of the doctrine and provisions of law on the essence of creative freedom concept, to define creative features and correlation between creative freedom and the concept of cultural and public morals. General scientific and special methods of researching were used to ensure identification and combination of analysis, theoretical and practical problematic aspects arose in social and legal understanding of the right to creative freedom. The research enables to make conclusion on the essential dimensions of freedom and creativity, to identify attributes of creativity and to determine a correlation between creative freedom, culture and public morals at the legislative level. The rapid development of intellectual property area determines relevance of the study. New objects of intellectual property rights appear and they need recognition and legal protection. Innovation support imminently leads to society progress. Many constitutions of modern states mention intellectual property associated with creative work which is reflected in a set of relevant rights and responsibilities. This fact emphasizes the importance of creative freedom and intellectual property in the modern world as well as the relevance of creativity research. Since creativity is not a permanent phenomenon, it is developing rapidly and many contradictions arise on the way. All of them need to be resolved. Creativity is reflected in different approaches, but there are common features that have been reviewed in the article. Correlation between creative work and cultural activity are described. The essential dimensions of the right to creative freedom as a personal non-proprietary right are outlined. It is determined that the cultural heritage of previous generations is the basis for the creation of any object of intellectual property rights, but the results of intellectual creativity, which are produced today and will be produced in the future, are important as well. The number and variety of creative results show the need to improve legislation in their sphere of application.