Актуальні питання правового забезпечення процесу державного управління створення та діяльності технопарків в Україні

Abstract

Досліджено проблеми правового регулювання діяльності технопарків, визначено особливості надання державної підтримки щодо згаданого об’єкта інвестицій. У результаті дослідження, на підставі комплексного, усебічного науково-правового аналізу чинного законодавства й актуальних наукових праць виявлено проблемні питання, надано пропозиції щодо їх вирішення й удосконалення правової реґламентації функціонування технопарків. Правове регулювання – це упорядкування суспільних відносин, здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток. Держава забезпечує життєдіяльність суспільства як системи через використання влади, а право – через нормативне регулювання. Поняття «правове регулювання» ширше від поняття «законодавче регулювання», оскільки обсяг джерел права перевищує власне законодавчі джерела. Сфера правового регулювання – це сукупність суспільних відносин, яку можна і необхідно впорядкувати за допомогою права і правових засобів. Сфера правового регулювання – галузь соціального простору, яка охоплена правом. Це насамперед суспільні відносини – економічні, політичні, соціально-культурні. Ідеться про ті суспільні відносини, функціонування яких неможливо без використання правових засобів. Не все в суспільних відносинах урегульовано правом. Скласти сферу правового регулювання можуть лише відносини, що піддаються правовому регулюванню. Право регулює конкретні, сутнісні, глобальні відносини, що проходять через волю і свідомість людей. У встановленні сфери правового регулювання варто виходити не стільки із класифікації суспільних відносин (економічні, політичні тощо), скільки з матерії самого права як нормативного регулятора, мета якого – порядок у суспільстві. Ознаки сфери правового регулювання такі:– є соціальною, оскільки право регулює соціальні відносини, а не природні процеси (землетруси, тайфуни, фізико-хімічні явища тощо);– є тією сферою соціального простору, де існують суспільні відносини, які можуть врегульовуватися правом, тобто можуть пройти через волю і свідомість людей (не можна регулювати дії, учинені у стані неосудності або фізичного примусу);– містить сукупність конкретних суспільних відносин, які потребують врегулювання правом, а не суспільних процесів, що протікають за об’єктивними законами суспільного життя і не потребують регулювання правом;– охоплює найважливіші суспільні відносини, що в цей момент найбільшим чином зачіпають інтереси суспільства, трудових колективів, організацій, підприємств тощо;– має обмежений обсяг охоплення (межі правової реґламентації) і не може містити ті соціальні явища, які об’єктивно не допускають формально-юридичного впорядкування (дружба, любов тощо).

The problems of legal regulation of industrial parks are researched, the features of state support for the present investment object are established in the article. As the result of the research based on an integrated, comprehensive, scientific and legal analysis of current legislation and actual scientific works the problems are detected and recommendations of their legal regulation are given. Different industrial parks fulfill these criteria to differing degrees. Many small communities have established industrial parks with only access to a nearby highway, and with only the basic utilities and roadways. Public transportation options may be limited or non-existen. This idea of setting land aside through this type of zoning has several purposes Regulation is the management of complex systems according to a set of rules and trends. In systems theory, these types of rules exist in various fields of biology and society, but the term has slightly different meanings according to context.The sphere of regulation is a set of social relations that can and should be regulated by law and legal means. Otherwise, the sphere of legal regulation is a branch of social space that is covered by law. These are, first of all, social relations - economic, political, socio-cultural. It is a question of those public relations which functioning is impossible without use of legal means. Not everything in public relations is regulated by the law. Only relations that are subject to legal regulation can constitute a sphere of legal regulation. Law regulates specific, most essential, global relations that run through the will and consciousness of people. In establishing the scope of legal regulation should be based not so much on the classification of social relations (economic, political, etc.), but on the matter of law itself as a normative regulator, the purpose of which – the order in society.Signs of the sphere of legal regulation are the following:– is social, because the law regulates social relations, not natural processes (earthquakes, typhoons, physical and chemical phenomena, etc.);– is the sphere of social space where there are social relations that can be regulated by law, i.e. can pass through the will and consciousness of people (it is impossible to regulate actions committed in a state of insanity or physical coercion);– contains a set of specific social relations that require regulation by law (rather than social processes that follow the objective laws of public life and do not require regulation by law);– covers the most important social relations, which at this time most affect the interests of society, labor collectives, organizations, enterprises and others;– has a limited scope (limits of legal regulation) and can not contain those social phenomena that objectively do not allow formal legal order (friendship, love, etc.).

Исследованы проблемы правового регулирования деятельности технопарков, определены особенности предоставления государственной поддержки по упомянутому объекта инвестиций. В результате исследования, на основании комплексного, всестороннего научно-правового анализа действующего законодательства и актуальных научных работ выявлены проблемные вопросы, даны предложения по их решению и совершенствования правовой регламентации функционирования технопарков. Правовое регулирование - это упорядочение общественных отношений, осуществляемое государством с помощью права и совокупности правовых средств, их юридическое закрепление, охрана и развитие. Государство обеспечивает жизнедеятельность общества как системы через использование власти, а право - через нормативное регулирование. Понятие «правовое регулирование» шире понятия «законодательное регулирование», поскольку объем источников права превышает собственно законодательные источники. Сфера правового регулирования - это совокупность общественных отношений, которую можно и нужно упорядочить с помощью права и правовых средств. Сфера правового регулирования - отрасль социального пространства, охвачена правом. Это прежде всего общественные отношения - экономические, политические, социально-культурные. Речь идет о тех общественные отношения, функционирование которых невозможно без использования правовых средств. Не все в общественных отношениях урегулированы правом. Составить сферу правового регулирования могут только отношения, подвергаемые правовому регулированию. Право регулирует конкретные, сущностные, глобальные отношения, проходят через волю и сознание людей. В установлении сферы правового регулирования следует исходить не столько из классификации общественных отношений (экономические, политические и т.п.), сколько из материи самого права как нормативного регулятора, цель которого - порядок в обществе. Признаки сферы правового регулирования следующие: - является социальной, поскольку право регулирует социальные отношения, а не природные процессы (землетрясения, тайфуны, физико-химические явления и т.д.) - является той сферой социального пространства, где существуют общественные отношения, которые могут регулироваться правом, т.е. могут пройти через волю и сознание людей (нельзя регулировать действия, совершенные в состоянии невменяемости или физического принуждения) - содержит совокупность конкретных общественных отношений, требующих урегулирования правом, а не общественных процессов, протекающих по объективным законам общественной жизни и не потребует регулирования правом - охватывает важнейшие общественные отношения, в этот момент в наибольшей степени затрагивают интересы общества, трудовых коллективов, организаций, предприятий и т.д. - имеет ограниченный объем охвата (границы правовой регламентации) и не может содержать те социальные явления, которые объективно не допускают формально-юридического упорядочения (дружба, любовь и т.д.).