Криміналізація професійного спорту: кримінологічна характеристика та проблеми запобігання

Abstract

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій проведено комплексне дослідження кримінологічних аспектів криміналізації професійного спорту. Констатовано, що вітчизняна кримінологія відчуває нестачу не лише наукового, а й емпіричного матеріалу щодо стану криміналізації сфери професійного спорту, що суттєво ускладнює як кримінологічне дослідження цього феномену, так і напрацювання заходів із запобігання злочинності у сфері професійного спорту. У результаті вирішення завдань, сформульованих у дослідженні, у дисертації вперше розроблено поглиблену кримінологічну характеристику криміналізації сфери професійного спорту, у тому числі особливостей злочинності у сфері незаконного обігу допінгу, агресивної злочинності спортсменів, осіб допоміжного спортивного персоналу та спортивних уболівальників (фанатів), а також корупційної злочинності у сфері професійного спорту. Криміналізація професійного спорту визначається процесом проникнення, закріплення та інституціоналізації кримінальних практик у діяльності суб’єктів професійного спорту, що призводить до трансформації його нормативної структури та деформації соціальних функцій. На тлі процесів криміналізації у сфері професійного спорту формується позаправовий інститут регулювання поведінки учасників, що ґрунтується на неформальних правилах і практиках, які можуть суперечити офіційним правовим нормам, але фактично визначають логіку взаємодії у цій сфері. Визначено, що основними видами злочинності у сфері професійного спорту є: 1) злочинність, пов’язана з незаконним обігом і використанням заборонених допінгових препаратів і методів; 2) агресивна, у тому числі насильницька, злочинність спортсменів, осіб допоміжного спортивного персоналу та спортивних уболівальників (фанатів); 3) корупційна злочинність. Доводиться, що зміст категорія «злочинність у сфері професійного спорту» не є тотожним категорії «злочинність професійних спортсменів», оскільки кримінальні правопорушення у цій сфері можуть вчинятися не лише спортсменами, а й іншими особами, у тому числі допоміжним спортивним персоналом, службовими особами у сфері спорту, державними службовцями, службовими особами органів місцевого самоврядування, спортивними уболівальниками (фанатами). При цьому, професійні спортсмени вчиняють і кримінальні правопорушення, не пов’язані з їх безпосередньою професійною спортивною діяльністю. Обґрунтовується, що злочинність, пов’язана з незаконним обігом і використанням заборонених допінгових препаратів і методів, являє собою масив кримінальних правопорушень, що вчиняються спортсменами, допоміжним персоналом та іншими заінтересованими особами з метою штучного незаконного підвищення функціональних можливостей організму атлетів задля досягнення більш високих спортивних результатів. Розроблено класифікацію агресивної злочинності у сфері професійного спорту включає, що включає: 1) насильницькі кримінальні правопорушення спортсменів під час змагань або тренувального процесу; 2) насильницькі кримінальні правопорушення, які вчиняються спортсменами, допоміжним персоналом або іншими особами поза межами спортивного змагання чи тренування, але у безпосередньому зв’язку зі спортивною діяльністю; 3) насильницькі кримінальні правопорушення, спортивне хуліганство, кримінальні правопорушення з ознаками вандалізму, а також опір особам, що забезпечують громадський порядок під час підготовки та проведення змагань, вчинювані спортивними уболівальниками (фанатами). Аналізуються корупційні кримінальні правопорушенням у сфері професійного спорту: протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань та порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційними спортивними змаганнями (ст. 3693 КК України); розкрадання коштів під час будівництва, реконструкції та ремонту спортивних об’єктів, оснащення їх необхідним обладнанням; розкрадання коштів, виділених на забезпечення підготовки спортсменів та проведення змагань; корупційні практики у сфері допінгового контролю; використання корупційних механізмів у процесі відмивання доходів, отриманих від злочинної діяльності як у сфері спорту, так і поза спортивною сферою. В роботі охарактеризовано детермінаційний комплекс процесів криміналізації у сфері професійного спорту, у тому числі чинники соціально- економічного, організаційно-управлінського, соціально-психологічного та правового характеру, обумовлені як об’єктивними протиріччями, що супроводжують сферу професійного спорту, так і специфічними вадами цієї сфери діяльності. Досліджено систему заходів соціально-економічного, організаційного- управлінського та правового характеру, спрямованих на нейтралізацію комплексу факторів, що призводять до криміналізації сфери професійного спорту. Визначено, що загальносоціальне запобігання криміналізації сфери професійного спорту включає економічні, правові, ідеологічні, організаційні та виховні заходи, спрямовані на подолання причин та умов, що сприяють кримінально-протиправній поведінці спортсменів, осіб допоміжного спортивного персоналу, спортивних службових осіб, радикально налаштованих спортивних фанатів та інших причетних осіб. У дисертації вдосконалено наукові розробки щодо змісту понять «професійний спорт» та «криміналізація професійного спорту», запропоновано підхід до розмежування категорій «злочинність у сфері професійного спорту» та «злочинність професійних спортсменів». Обґрунтовується, що ефективною передумовою спеціально- кримінологічного запобігання криміналізації сфери професійного спорту є комплексний підхід, який передбачає взаємодію і системне співробітництво правоохоронних органів з Міністерством молоді та спорту України, НОК України, Спортивним комітетом України, органами державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють управлінську діяльність у сфері професійного спорту, федераціями та спортивними організаціями як в отриманні інформації про факти вчинення кримінальних правопорушень, так і в здійсненні конкретних заходів запобіжного впливу. Приділено увагу розробці системи заходів спеціально-кримінологічного запобігання криміналізації сфери професійного спорту у діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів прокуратури, запропоновано конкретні шляхи підвищення ефективності запобіжної діяльності. Проаналізовано основні напрями міжнародного співробітництва правоохоронних органів України з міжнародними організаціями, у тому числі Інтерполом, Європолом та Євроюстом. Окремі теоретичні та прикладні положення у дисертаційному дослідженні набули подальшого розвитку, зокрема, узагальнення щодо стану наукової розробленості проблеми криміналізації професійного спорту, а також дослідження змісту міжнародно-правових стандартів запобігання криміналізації професійного спорту та стану їх імплементації у національне законодавство. Практичне значення отриманих у дисертаційному дослідженні результатів підтверджується їх використанням: у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства, у тому числі відомчих нормативно- правових актів щодо запобігання криміналізації професійного спорту; у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у запобіганні криміналізації професійного спорту; у науковій роботі – для подальших наукових розробок проблем криміналізації професійного спорту; у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Кримінологія», спеціальних курсів «Кримінологічні теорії, емпіричні дослідження та превентивні практики», «Детермінація злочинності в Україні», «Запобігання корупційним правопорушенням», під час підготовки підручників, навчальних посібників, науково-дослідній і навчальній роботі студентів та курсантів.

Склад разової ради:

Голова ради – Стрельцов Євген Львович, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Самойленко Олена Анатоліївна, доктор юридичних наук, професор кафедри оперативно-розшукової та поліцейської діяльності Національного університету «Одеська юридична академія»; Дикий Олег Вікторович, кандидат юридичних наук, доцент, декан факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Бабенко Андрій Миколайович, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін інституту права та безпеки, Одеського державного університету внутрішніх справ»; Василевич Віталій Вацлавович, доктор юридичних наук, професор, вчений секретар Вченої ради Національної академії внутрішніх справ.

Захист відбудеться , за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 9, ауд. 29а (Національний університет "Одеська юридична академія"). Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА