Проблеми правового регулювання судово-контрольного провадження щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора

Abstract

Проведено дослідження нормативної моделі судово-контрольного провадження щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність дізнавача, слідчого чи прокурора. Встановлено недосконалість правового регулювання в цій частині, що, зокрема, полягає у відсутності правової визначеності в питанні процесуального статусу скаржника. Ця прогалина в законодавстві змушує слідчих суддів у судовому засіданні роз’яснювати права й обов’язки такої особи на власний розсуд, оскільки дотепер не розроблена пам’ятка про її права й обов’язки. Запропоновано правами особи, за клопотанням або скаргою якої здійснюється судове провадження, уважати: право бути поінформованою про час і місце судового розгляду, право брати участь у судовому засіданні; право заявляти відвід складу суду; право ставити питання слідчому чи прокурору з питань, які є предметом судового розгляду; право користуватися правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються відповідно до вимог, визначених у статті 50 Кримінального процесуального кодексу; право давати пояснення рідною або іншою мовою, якою вона володіє, і користуватися допомогою перекладача; право користуватися нотатками і документами під час надання пояснень; право знайомитися з матеріалами, які можуть бути надані в судовому засіданні слідчим, дізнавачем або прокурором; право виступати в судових дебатах; право знайомитися із журналом судового засідання і технічним записом судового засідання; право отримувати копію судового рішення. Така особа зобов’язана: прибути за викликом слідчого судді для участі в судовому засіданні, підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого судді. Досліджене питання правових наслідків відмови скаржника від скарги. Звернено увагу на відсутність у Кримінальному процесуальному кодексі можливості закриття провадження із цих підстав. Визначені повноваження слідчого судді щодо ухвалення як підсумкових рішень, так і проміжних. Запропоновано виключення з доктринальних визначень вказівки на процедуру судового розгляду скарги (проведення судового засідання) як обов’язкову передумову винесення підсумкового судового рішення; доповнено пропозиції переліку підсумкових рішень слідчого судді: рішеннями про повернення скарги особі, яка її подала, і про відмову у відкритті провадження за скаргою.

The study of the normative model of forensic control proceedings concerning consideration by the investigating judge of complaints against decisions, actions or inaction of the investigator, investigator or prosecutor was conducted. The imperfection of legal regulation in this part has been established, which, in particular, consists in the lack of legal certainty in the issue of procedural status of the complainant. This gap in the legislation forces investigating judges in the court hearing to clarify the rights and obligations of such a person at their own discretion, since a memo on his rights and obligations has not been developed so long. It is proposed the rights of a person, on the petition or complaint of which the court proceedings are carried out, to consider: the right to be informed about the time and place of the trial, the right to participate in a court hearing; the right to declare a visit to the court; the right to ask questions to the investigator or prosecutor on the issues that are the subject of the trial; the right to use the legal assistance of a lawyer whose powers are confirmed in accordance with the requirements specified in Article 50 CPC; the right to give explanations in the native or other language he speaks and use the help of a translator; the right to use notes and documents when providing explanations; the right to get acquainted with the materials that may be provided in the court hearing by the investigator, investigator or prosecutor; the right to speak in court debates; the right to get acquainted with the journal of the court hearing and the technical record of the court hearing; the right to receive a copy of the court decision. Such a person is obliged: to arrive on the call of the investigating judge to participate in the court hearing, to obey the legal requirements and orders of the investigating judge.The issue of legal consequences of the complainant’s refusal from the complaint is investigated. Attention was drawn to the absence of the CPC’s ability to close proceedings on these grounds.The powers of the investigating judge to make both final decisions and interim ones have been determined. The exclusion from the doctrinal definitions of the instruction on the procedure of judicial consideration of the complaint (holding a court hearing) as a mandatory precondition for making the final court decision is proposed; supplemented the proposals of the list of final decisions of the investigating judge: decisions on the return of the complaint to the person who filed it and the refusal to open proceedings on the complaint.

Проведено исследование нормативной модели судебно-контрольного производства по рассмотрению следственным судьей жалоб на решения, действия или бездействие дознавателя, следователя или прокурора. Установлено несовершенство правового регулирования в этой части, что, в частности, заключается в отсутствии правовой определенности в вопросе процессуального статуса заявителя. Этот пробел в законодательстве заставляет следственных судей в судебном заседании разъяснять права и обязанности такого лица по своему усмотрению, поскольку до сих пор не разработана памятка о его права и обязанности. Предложено правами лица, по ходатайству или жалобой которой осуществляется судопроизводство, считать: право на получение информации о времени и месте судебного разбирательства, право участвовать в судебном заседании; право заявлять отвод составу суда; право ставить вопрос следователю или прокурору по вопросам, которые являются предметом судебного разбирательства; право пользоваться правовой помощью адвоката, полномочия которого подтверждаются в соответствии с требованиями, определенными в статье 50 Уголовно-процессуального кодекса; право давать объяснения на родном или другом языке, которым он владеет, и пользоваться помощью переводчика; право пользоваться заметками и документами при предоставлении объяснений; право знакомиться с материалами, которые могут быть предоставлены в судебном заседании следователем, дознавателем или прокурором; право выступать в судебных прениях; право знакомиться с журналом судебного заседания и технической записью судебного заседания; право получать копию судебного решения. Такое лицо обязано: прибыть по вызову следователя судьи для участия в судебном заседании, подчиняться законным требованиям и распоряжениям следственного судьи. Исследован вопрос правовых последствий отказа заявителя от жалобы. Обращено внимание на отсутствие в Уголовном процессуальном кодексе возможности закрытия производства из этих оснований. Определены полномочия следственного судьи о принятии как итоговых решений, так и промежуточных. Предложено исключение из доктринальных определений указания на процедуру судебного рассмотрения жалобы (проведение судебного заседания) как обязательную предпосылку вынесения итогового судебного решения; дополнен предложения перечня итоговых решений следователя судьи: решениями о возвращении жалобы лицу, которое его подало, и об отказе в открытии производства по жалобе.