Універсальна юрисдикція щодо актів катувань у прецедентному праві Європейського суду з прав людини

Abstract

Стаття присвячена розгляду правової позиції Європейського суду з прав людини щодо концепції універсальної цивільної та універсаль­ної кримінальної юрисдикції та їхнього застосування при розгляді судами справ про скоєння актів катувань. На підставі двох справ із судової практики ЄСПЛ, справа Аль­-Адсані проти Великобританії та справа Ульд Дах проти Франції, автором проаналізовані висновки ЄСПЛ відносно того, чи може державний імунітет перешкоджати за­стосуванню універсальної юрисдикції судами інших держав у ци­вільних справах за позовами про відшкодування завданої катуван­нями шкоди, або закон про амністію – у кримінальних справах про катування, і за яких умов допускається таке обмеження використан­ня універсальної юрисдикції. у результаті проведення порівняль­ного аналізу, автор доходить до висновку, що ЄСПЛ притримується обмеженого підходу до застосування універсальної юрисдикції у цивільних справах за позовами жертв катувань про відшкодування заподіяної шкоди порівняно із позицією суду щодо принципу уні­версальної юрисдикції в кримінальному судочинстві.

В статье рассматривается правовая позиция европейского суда по правам человека относительно концепции универсальной граж­данской и универсальной уголовной юрисдикции и их применения судами при рассмотрении дел о совершении пыток. На основа­нии двух дел из судебной практики ЕСПЧ, дело Аль­-Адсани про­тив великобритании и дело Ульд Дах против Франции, автором проанализированы выводы еспч относительно того, может ли государственный иммунитет препятствовать применению универ­сальной юрисдикции судами других государств в гражданских делах по искам о возмещении причиненного пытками вреда, или закон об амнистии – в уголовных делах о пытках, и при каких условиях допускается такое ограничение применения универсальной юрис­дикции. В результате проведенного сравнительного анализа, автор приходит к выводу о том, что ЕСПЧ избрал ограниченный подход к применению универсальной юрисдикции в гражданских делах по искам жертв пыток о возмещении причиненного вреда в сравнении с позицией суда относительно принципа универсальной юрисдикции в уголовном судопроизводстве.

The article is devoted to the legal approach of the European Court of hu­man Rights to the concept of universal civil and universal criminal ju­risdiction and their application by courts when trying cases on acts of torture. The article focuses on the study of two pieces of the EChR case law, namely the case Al-­Adsani v. great Britain and the case Ould Dah v. france. The author has analyzed EChR conclusions in the aforemen­tioned cases about whether state immunity constitutes a procedural bar to civil suits on damage for victims of torture in national courts of states, when such cases are grounded on the principle of universal jurisdiction; whether a national law on amnesty has the same effect in criminal cases on acts of torture; and under which conditions such limitations can be im­posed with regard to universal jurisdiction application. In the result of the comparative analysis the author has reached a conclusion that the EChR chose rather a restrictive approach to universal jurisdiction application in civil suits on damage for victims of torture in comparison to the Court’s position on the principle of universal jurisdiction in criminal proceedings.