Загальноєвропейська правова ідентичність: теорія та практика

Анотація

Дисертаційне дослідження присвячене аналізу теоретичних та практичних аспектів загальноєвропейської правової ідентичності та її реалізації в сучасному європейському просторі. У роботі ретельно розглянуто походження та розвиток концепції правової ідентичності. Застосовано міждисциплінарний підхід для теоретичного розгляду цього поняття, досліджуючи його з позицій соціології, психології, філософії тощо, що дозволило охопити його з різних сторін. Розроблено методологію щодо аналізу правової ідентичності. Застосування різноманітних загальнонаукових методів, таких як аналіз, синтез, метод аналогії та контент-аналіз, дозволило організувати й систематизувати зібрані дані. Результати дослідження розширили уявлення про правову ідентичність за рахунок історичного, соціального та культурного контекстів. Використання різних підходів, таких як історичний, порівняльний, міждисциплінарний,аксіологічний, цивілізаційний та антропологічний, дало можливість зрозуміти це явище в його комплексності. Аналіз класичних і некласичних принципів, таких як історизм, системність, поєднання об'єктивного та суб'єктивного, раціонального та нераціонального, а також принципів діалектики надав можливість визначити сутність правової ідентичності та її еволюційний розвиток. У дослідженні сформовано комплексне визначення правової ідентичності як складного та багатогранного явища, що характеризується свідомим включенням особи до соціально-правової спільноти, яка володіє юридичнозначущими характеристиками. Це визначення ґрунтується на розумінні правової ідентичності як стану, що охоплює усвідомлення особою своєї приналежності до певної правової системи та прийняття норм, які регулюють її правову поведінку. Охарактеризовано модель трьохкомпонентної структури правової ідентичності, що включає когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти, які взаємодіють між собою та визначають інтегративний характер цієї ідентичності. Визначено основні ознаки правової ідентичності: комплексність, динамічність, унікальність, соціально-правова природа, усвідомлення індивідом своєї належності до певної правової системи, легітимація та правова поведінка. Особлива увага приділяється функціям правової ідентичності, таким як адаптивна, легітимізуюча, захисна, комунікативна та когнітивна, які визначають її вплив на суспільство та розвиток правової культури. Досліджено концепцію альтернативної правової ідентичності та виявлено два типи правової ідентичності - індивідуальну та колективну, які взаємодіють та впливають один на одного. У процесі дослідження сформульовано поняття загальноєвропейської правової ідентичності, яка полягає в усвідомленні особою відчуття належності до єдиного правового простору Європи та прийнятті загальноєвропейських норм і цінностей, що визначають її правову поведінку. Крім того, було визначено та систематизовано чинники та концептуальні критерії формування загальноєвропейської правової ідентичності, включаючи спільні цінності та принципи, спільну правову спадщину, правову інтеграцію, взаємопроникнення культур і традицій, а також політичну волю та підтримку. Наприклад, підтримка населення країн-членів Європейського Союзу є критично важливим чинником у формуванні загальноєвропейської ідентичності. Без усвідомлення своєї приналежності не лише до власної країни, а й до широкого об'єднання, такого як Європейський Союз, досягти цього неможливо. У сучасному світі, де взаємодіють численні нації та культури, постає завдання нелише пошуку нової європейської ідентичності, а й формування європейської правової свідомості. Цей складний процес може бути реалізований лише за умов активної участі широких верств населення європейських країн у політичному та суспільному житті. Важливо запроваджувати правову політику, що сприяє поширенню загальних правових цінностей. Одного юридичного об'єднання ЄС для цього недостатньо – необхідно, щоб звичайні європейці визнавали свою приналежність до Союзу. Залучення громадян до процесу європейської інтеграції сприяє зміцненню європейської ідентичності та правової свідомості. Різноманітні програми обміну, культурні заходи та освітні ініціативи відіграють важливу роль у цьому процесі, допомагаючи людям відчути себе частиною єдиної європейської спільноти. Наприклад, програма Erasmus+, яка дозволяє студентам навчатися в інших країнах ЄС, є одним із успішних прикладів створення європейської ідентичності через особистий досвід. При аналізі концептуальних критеріїв, розкрито значення спільних цінностей і принципів, які є фундаментом європейської правової системи, серед них: загальноприйняті принципи поваги до прав людини, верховенства права, демократії, правової держави тощо. Також зазначається взаємодія культурних та історичних традицій країн-членів ЄС та їх адаптація до сучасних реалій шляхом інтеграції та співпраці між країнами Європи. У рамках дослідження виявлені особливості механізму формування загальноєвропейської правової ідентичності, які відображаються в історичному, релігійному, культурному та правовому контекстах. Традиції Римського права, католицьке канонічне право, договірна форма права та спільні цінності та завдання є ключовими елементами, що визначають цей механізм. Механізм формування загальноєвропейської правової ідентичності сприяє об'єднанню культурного простору Європи, підвищує рівень ідентифікації громадян з європейськими інституціями та включає в себе: відчуттяприналежності громадян до європейських цінностей, освітню діяльність, співпрацю між культурними інститутами та заходи з підтримки багатомовності. Обґрунтовується ідея, що формування загальноєвропейської правової ідентичності передбачає створення єдиного правового простору, де права та обов'язки громадян та урядів країн-членів Європейського Союзу гармонізуються на основі спільних цінностей та принципів. Головна мета цього процесу - зміцнення єдності між країнами ЄС у правовій сфері, що сприятиме розвитку демократії в Європі. Розглянуто та охарактеризовано фундаментальні правові цінності, такі як справедливість, рівність, демократія, верховенство права, повага до прав людини та культурна різноманітність, які відіграють ключову роль у забезпеченні єдності та стабільності європейського правового простору та зміцненні загальноєвропейської правової ідентичності. Взаємодія між правовими нормами, цінностями та моральними принципами сприяє формуванню високого рівня правової свідомості та культури правової поведінки, що, в свою чергу, зміцнює легітимність правової системи та формує стійку загальноєвропейську правову ідентичність. Громадяни країн-членів Європейського Союзу сприймають право як систему цінностей, що об'єднує їх на основі спільних європейських моральних переконань та ідеалів, що спрощує міжнародну співпрацю та забезпечує ефективний обмін правовою практикою між країнами-членами ЄС. Проаналізовано феномен міжкультурного діалогу, який сприяє взаєморозумінню та обміну досвідом між різними правовими системами та культурами, розвитку спільних підходів до розв'язання правових викликів. Проведено аналіз практичних аспектів втілення загальноєвропейської правової ідентичності, зокрема з урахуванням проблем щодо міграції, культурної різноманітності та кризи довіри до європейських інституцій. Розглянуті стратегії реагування на ці виклики включають забезпечення доступу до правової інформації та ресурсів на різних мовах, розвиток механізмівспівпраці та обміну досвідом між країнами з метою сприяння взаєморозумінню та вирішенню правових питань на міжнародному рівні, а також розробку стратегій щодо захисту прав мігрантів та підтримку балансу між цінностями суспільства та потребами міграційних процесів. Також проаналізовано структуру правової системи ЄС, включаючи первинне та вторинне законодавство ЄС, а також рішення Суду ЄС та інших європейських інституцій. Висвітлено необхідність координації та співпраці між різними рівнями управління для забезпечення спільних цілей та цінностей ЄС. Розглянуто еволюцію європейської правової ідентичності в Україні, з урахуванням різних історичних періодів, які вплинули на цей процес. Проаналізовано складний шлях України у напрямку європейської інтеграції, включаючи період колоніальної залежності, радянську епоху та післясоціалістичні трансформації. Освітлено ключові кроки, які Україна здійснила, наближаючись до європейських цінностей та адаптуючись до європейських стандартів. Сучасні виклики, з якими Україна стикається під час цього процесу, включають інформаційні бар'єри, корупцію, порушення прав людини, політичні конфлікти, воєнний стан та економічні проблеми. Розв'язання цих проблем потребує комплексного підходу та активної участі громадян у процесі розвитку громадянського суспільства. Успішне формування європейської правової ідентичності в Україні є можливим та може відігравати важливу роль у співпраці та розвитку країни, орієнтованої на інтеграцію, в тому числі правову, до Європейського Союзу. Склад разової ради: Голова ради – Мельничук Ольга Степанівна, д.ю.н., професор, професор кафедри загальної теорії права та держави Національного університету «Одеська юридична академія». Рецензенти: Пасечник Олена Владиславівна, д.ю.н., доцент, доцент кафедри міжнародного та європейського права Національного університету «Одеська юридична академія»; Рязанов Михайло Юрійович, к.ю.н., доцент, доцент кафедри загальної теорії права та держави Національного університету «Одеська юридична академія». Офіційні опоненти: Матвєєва Лілія Георгіївна, д.ю.н., професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Одеського державного університету внутрішніх справ; Міма Ірина Володимирівна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри права Державного університету економіки і технологій.

Бібліографічний опис

Король К. М. Загальноєвропейська правова ідентичність: теорія та практика : дис…доктора філос. / Король, Катерина Миколаївна ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2024. – 217 с.

Ключові слова

правова ідентичність, загальноєвропейська правова ідентичність, ознаки правової ідентичності, функції правової ідентичності, сучасне право, методологія юриспруденції, правові цінності, права людини, правова культура, європейське право, правова система, сучасна держава, верховенство права, правові інститути, практика Європейського суду з прав людини, legal identity, pan-European legal identity, features of legal identity, functions of legal identity, modern law, methodology of jurisprudence, legal values, human rights, legal culture, European law, legal system, modern state, rule of law, legal institutions, practice of European Court of Human Rights

Цитування

Король К. М. Загальноєвропейська правова ідентичність: теорія та практика : дис…доктора філос. Одеса, 2024. 217 с.