Господарська юстиція в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз

Цісельський, Олег Володимирович

Господарська юстиція в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз

dc.contributor.author	Цісельський, Олег Володимирович
dc.date.accessioned	2023-05-17T17:58:18Z
dc.date.available	2023-05-17T17:58:18Z
dc.date.issued	2023
dc.description	Цісельський О. В. Господарська юстиція в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз : дис…доктора філос. / Цісельський, Олег Володимирович ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2023. – 242 с.	en_US
dc.description.abstract	Господарська юстиція в Україні понад 30 років реалізує завдання з захисту прав та законних інтересів учасників господарських правовідносин. Дискусії щодо доцільності функціонування господарських судів не відміняють показників ефективності їх діяльності: у 2022 р. близько 82,8% (у 2021 р. – 80%) справ, розглянутих судами першої інстанції, не оскаржувалися до вищестоящої інстанції, і лише 3,3 % (3,6–3,7% у 2021 р.) рішень скасовано чи змінено.	en_US
dc.description.abstract	У складні для держави часи, в умовах повномасштабної російської військової агресії та запровадження воєнного стану в Україні, господарські суди продовжують гарантувати вільну ініціативу і свободу підприємництва, мінімальне державне втручання в економічні процеси, обмеження монополізму, заохочення конкуренції та захист інтересів споживача, що сприяє зміцненню та розвитку економічної спроможності держави.
dc.description.abstract	Входження України в європейський правовий простір, набуття Україною 23 червня 2022 р. статусу кандидата на членство в ЄС та тенденції наближення правових сімей одна до одної актуалізують потребу дослідження моделей вирішення господарських (комерційних чи економічних) спорів в країнах Європейського Союзу, здійснення порівняльно-правового аналізу організації та діяльності господарської юстиції в Україні та країнах ЄС.
dc.description.abstract	Метою дослідження є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення організаційних та функціональних аспектів господарської юстиції в Україні з урахуванням досвіду країн Європейського Союзу.
dc.description.abstract	У роботі запропоновано визначення поняття «господарська юстиція» як системи правових засобів і механізмів, які забезпечують особливий процесуальний порядок вирішення господарськими судами або квазісудовими органами господарських та у деяких випадках цивільних спорів, що витікають з господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
dc.description.abstract	Розвиток господарської юстиції традиційно пов’язується із розвитком торгівлі та комерції. Водночас у роботі встановлено додаткові чинники, які впливали на становлення господарської юстиції в країнах Європи (наразі – членів Європейського Союзу) та на українських землях: 1) рецепція французького досвіду функціонування комерційних судів; 2) швидкість розгляду справ; 3) участь купців у відправленні правосуддя; 4) політичні фактори.
dc.description.abstract	Запропоновано період з набуття Україною незалежності по сьогодення поділити на три підперіоди, враховуючи побудову системи судоустрою, а саме: 1) функціонування арбітражних судів (1991 р. – 2001 р.); 2) функціонування господарських судів в рамках чотириланкової судової системи (2001 р. – 2016 р.); 3) функціонування господарських судів в рамках триланкової системи судоустрою (2016 р. – сьогодення).
dc.description.abstract	Правові засади функціонування господарських судів визначено як систему обов’язкових для дотримання правових норм, що визначають особливості організації та діяльності господарських судів, розгляду ними справ, що віднесені до їх компетенції.
dc.description.abstract	Запропоновано класифікацію правових засад функціонування господарських судів залежно від: 1) територіальної дії; 2) місця закріплення норми.
dc.description.abstract	Залежно від території їх дії, правові засади функціонування господарських судів поділено на: 1) національні (ті, що поширюють свою дію на господарські суди на всій території держави); 2) локальні (поширюють свою дію лише на конкретний господарський суд).
dc.description.abstract	Залежно від місця закріплення норми, правові засади функціонування господарських судів поділено на: 1) ті, що закріплені в міжнародно- правових актах; 2) ті, що закріплені на національному рівні (поділяються на певні підгрупи: закріплені у Конституції України; інших нормативно- правових актах; актах органів суддівського врядування (можуть бути обов’язковими для всіх господарських судів або лише для конкретного господарського суду).
dc.description.abstract	Зроблено висновок щодо неприйнятності ідеї скасування Господарського кодексу України оскільки він врегульовує відносини, що мають публічно-правовий елемент, які не можуть за своєю суттю міститися в Цивільному кодексі України. Крім того, встановлено, що існування в Україні окремого кодифікованого акту для врегулювання господарських відносин не лише відповідає історичним особливостям національного законодавства, але й європейській практиці (подібні кодекси існують в Німеччині, Франції, Бельгії, Іспанії, Болгарії, Португалії, Латвії, Люксембурзі, Чехії тощо).
dc.description.abstract	Досліджуючи нормативно закріплені принципи побудови системи судоустрою, виокремлено випадки, коли принцип територіальності не діє або його дія може бути обмежена: 1) щодо деяких вищих судових інстанцій – Верховного Суду (у тому числі Касаційного господарського суду, інших касаційних судів), Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, Вищого антикорупційного суду; 2) у випадку настання виключних обставин (воєнні дії, стихійні лиха, епідеміологічна ситуація або інші форс-мажорні обставини).
dc.description.abstract	Запропоновано визначення поняття «спеціалізація судді» як визначені рішенням зборів суддів відповідного суду функціональні обов’язки судді з розгляду конкретних категорій справ, віднесених до юрисдикції суду, прийняті суддею добровільно.
dc.description.abstract	Підставами прийняття рішення зборами суддів щодо спеціалізації судді є: 1) оволодіння суддею поглибленими знаннями в певній галузі матеріального та процесуального права, національної судової практики, практики ЄСПЛ; 2) визначення категорії справ у Загальному класифікаторі спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженому Наказом ДСА України від 21.12.2018 № 622; 3) доцільності створення судових палат та їх кількісного складу або кількості суддів, що спеціалізуються у певній категорії справ, релевантно до суспільних потреб.
dc.description.abstract	Встановлено, що на психологічному рівні вибір суддею спеціалізації залежить від: 1) усвідомлення рівня власних знань в тій або іншій галузі права; 2) «напруженості» провадження; 3) зацікавленості у певній галузі права.
dc.description.abstract	Виокремлено ознаки статусу судді: єдність статусу (відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р., судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судоустрою чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді; ця ідея має на меті забезпечити ефективні гарантії компетентності, незалежності та неупередженості правосуддя); плюралістичний характер закріплення статусу (визначається не лише нормативно-правовими актами, до прикладу, Конституцією України, ГПК України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» тощо, але й Кодексом суддівської етики); комплексність (складається з таких елементів як права, обов’язки, гарантії діяльності, особливості притягнення до відповідальності, роль судді тощо); невіддільність статусу від особи; покладення на особу додаткових добровільних обмежень, які суддя добровільно приймає.
dc.description.abstract	Досліджуючи поняття «організація роботи в господарських судах», зроблено висновок, що воно може бути розглянуто на локальному (організація роботи покладена на голову суду та апарат суду) та державному рівні (організація роботи покладена на Державну судову адміністрацію України та Національну школу суддів України).
dc.description.abstract	Доведено, що поняття «організація роботи» та «судове управління» на практиці є невіддільні один від одного, адже: 1) покладені на одних і тих саме суб’єктів (голова суду, керівник апарату суду); 2) мають однаковий характер (несуддівська діяльність); 3) мають однакову мету (підвищення якості функціонування суду, створення належних умов для відправлення правосуддя тощо).
dc.description.abstract	З урахуванням досвіду Чехії, запропоновано передбачати можливість зборів суду тимчасово відсторонювати від обов’язків голову суду на строк від одного до трьох місяців. Обґрунтовано, що подібне рішення матиме виховний вплив на особу та сприятиме посиленню почуття відповідальності до обов’язків голови суду.
dc.description.abstract	Звернуто увагу на розбіжності у повноваженнях установ, подібних до Національної школи суддів України, в країнах Європейського Союзу. Встановлено, що в деяких з них (до прикладу, в Іспанії та Німеччині) ці установи займаються підготовкою та навчанням виключно суддів, а в інших (до прикладу, в Португалії, Італії, Франції) готують як суддівські, так і прокурорські кадри – залежно від вимог, що висуваються до кандидатів на посаду судді та прокурора, в цих країнах.
dc.description.abstract	Зазначено, що організація роботи та судове управління впливає на ефективність діяльності господарського суду, під якою запропоновано розуміти комплексну властивість діяльності господарських судів, що знаходить прояв у кількісних та якісних показниках, та залежить від організаційних, процесуальних, кадрових та інших факторів діяльності господарських судів і безпосередньо впливає на реалізацію завдань господарського судочинства.
dc.description.abstract	Визначено показники ефективності діяльності господарських судів: 1) позитивні зміни у показниках щодо зміцнення та розвитку економіки держави; 2) розмір наповнення господарськими судами державного бюджету; 3) кількість оскаржуваних рішень (у 2022 р. переважна більшість судових рішень судів першої інстанції (82,8 %) відповідала вимогам чинного законодавства та набирала законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги; змінено або скасовано 3,3 % від ухвалених судових актів місцевими господарськими судами); 4) швидкість розгляду справ (в місцевих судах строк розгляду справи становить близько 89 днів, в апеляційних – 67, в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду – 54); 5) незначна кількість випадків притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності (у 2021 р. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності трьох суддів місцевих господарських судів); 6) ефективність розгляду справ та звернень (у 2022 р. 96,8% звернень з загальної кількості, що надійшло, було розглянуто); 7) рівень довіри населення до господарських судів.
dc.description.abstract	Звернуто увагу на негативний вплив воєнного стану на ефективність відправлення правосуддя господарськими судами через: 1) зріст навантаження на суддів у зв’язку з ускладненням правовідносин між суб’єктами підприємницької діяльності, у сфері виробництва та господарювання; 2) проблеми організації діяльності суду у зв’язку з перервами у роботі через повітряні тривоги, відсутність електроенергії тощо; 3) необхідність виконання судами додаткових функцій з організації безпечних умов для учасників судового процесу та їх інформування.
dc.description.abstract	Удосконалено зміст поняття «модель вирішення господарських спорів» як сукупність нормативно-правових, організаційних та процедурних умов, які визначають судовий та позасудовий спосіб вирішення господарських спорів уповноваженими суб’єктами.
dc.description.abstract	Встановлено, що особливості моделей вирішення комерційних спорів у країнах ЄС залежать від: 1) наявності спеціалізованого суду для розгляду комерційних (економічних, господарських, торгових) спорів та, як наслідок, назві суду; 2) можливості участі підприємців під час вирішення спору; 3) наявності спеціального кодифікованого акта, що регулює господарські (економічні, комерційні, торгові) відносини; 4) вимог до суддів; 5) строку призначення судді на посаду; 6) наявності випробувального терміну перебування на посаді; 7) суб’єкта, відповідального за призначення судді на посаду.
dc.description.abstract	Досліджуючи діяльність міжнародного комерційного арбітражу, країни ЄС запропоновано поділяти на дві групи: 1) ті, що враховують положення Типового закону UNCITRAL у своєму законодавстві щодо міжнародного комерційного арбітражу (85 країн світу, у тому числі, Німеччина, Польща); 2) ті, що відмовились від такого урахування (серед країн ЄС це Франція, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Фінляндія та Чехія).
dc.description.abstract	Виокремлені групи проблем, з якими в сучасних умовах стикаються господарcькі суди, а саме: 1) фінансові проблеми; 2) матеріально-технічні; 3) кадрові проблеми, 4) організаційно-адміністративні проблеми.
dc.description.abstract	Визначено, що вирішення окреслених проблем в сучасних умовах є дещо ускладненим через: а) пріоритет у фінансуванні Збройних сил України; б) законодавчу заборону фінансування діяльності судів (до прикладу, на придбання генераторів, терміналів Старлінк тощо) з будь-яких інших джерел окрім Державного бюджету України; в) потребу у часі (до прикладу, відбудова або ремонт пошкоджених приміщень потребує не лише фінансування, але й певного часу на виконання цих робіт; поновлення роботи ВККС України також потребує часу).
dc.description.abstract	Звернуто увагу на низький рівень популярності третейських судів серед населення та потребу його підвищення за допомоги можливостей, що надає процес діджиталізації.
dc.description.abstract	З урахуванням європейського досвіду запропоновано авторську концепцію залучення представників бізнесу до відправлення правосуддя з вирішення господарських спорів (змішаний склад суду – один професійний суддя та два присяжних). Запропоновано формувати склад присяжних з осіб, які мають досвід підприємницької діяльності не менше десяти років та бездоганну ділову репутацію, шляхом формування відповідного списку у кількості п’яти осіб для кожного окружного господарського суду (з можливістю залучення до участі у формуванні списку регіональних відділів Торгово-промислової палати України та покладання загальних координаційних обов’язків з формування списків присяжних на Торгово- промислову палату України). Вирішення господарських спорів змішаним складом передбачається у спорах, ціна позову яких перевищує 1500 розмірів прожиткового мінімуму (за клопотанням сторін або їх представників).
dc.description.abstract	Обґрунтовано, що залучення підприємців до відправлення правосуддя при вирішенні господарських спорів позитивно впливатиме на рівень довіри населення до судів, підвищить їх авторитет та наблизить їх до населення. Дотримання процесуальної процедури буде забезпечуватися діяльністю професійного судді.
dc.description.abstract	За наслідками зроблених в процесі дослідження висновків сформульовано пропозиції щодо удосконалення Господарського процесуального кодексу України та законодавства України про судоустрій та статус суддів.
dc.description.abstract	Склад разової ради:
dc.description.abstract	Голова ради – Подцерковний Олег Петрович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри господарського права і процесу, професор, член-кореспондент НАПрНУ, Національний університет «Одеська юридична академія».
dc.description.abstract	Рецензенти: Свида Олексій Георгійович, к.ю.н., доцент, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія»; Кравченко Марина Олександрівна, к.ю.н., доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія».
dc.description.abstract	Офіційні опоненти: Хотинська-Нор Оксана Зіновіївна, д.ю.н., професор, завідувач кафедри нотаріального, виконавчого процесу та адвокатури, прокуратури, судоустрою Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Москвич Лідія Миколаївна, д.ю.н., професор, доцент кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
dc.description.abstract	Захист дисертації відбудеться 27 липня 2023 року об 14:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія" за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія». Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься на сайті - https://www.youtube.com/channel/UC4NtcwoDHRQ6ZyZ10YPfnvQ/videos
dc.identifier.citation	Цісельський О. В. Господарська юстиція в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз : дис…доктора філос. / Цісельський, Олег Володимирович ; Національний університет «Одеська юридична академія» – Одеса, 2023. – 242 с.	en_US
dc.identifier.uri	https://hdl.handle.net/11300/24816
dc.publisher	Одеса	en_US
dc.subject	суд	en_US
dc.subject	судова влада	en_US
dc.subject	судоустрій	en_US
dc.subject	спеціалізовані суди	en_US
dc.subject	господарські суди	en_US
dc.subject	господарська юстиція	en_US
dc.subject	Господарський кодекс України	en_US
dc.subject	загроза скасування Господарського кодексу України	en_US
dc.subject	захист економічної конкуренції	en_US
dc.subject	господарські відносини	en_US
dc.subject	статус судді	en_US
dc.subject	спеціалізація судді	en_US
dc.subject	судова практика	en_US
dc.subject	Європейський Союз	en_US
dc.subject	воєнний стан	en_US
dc.subject	court	en_US
dc.subject	judiciary	en_US
dc.subject	judicial system	en_US
dc.subject	specialized courts	en_US
dc.subject	economic courts	en_US
dc.subject	economic justice	en_US
dc.subject	Economic Code of Ukraine	en_US
dc.subject	the threat of cancellation of the Economic Code of Ukraine	en_US
dc.subject	protection of economic competition	en_US
dc.subject	economic relations	en_US
dc.subject	status of a judge	en_US
dc.subject	specialization of a judge	en_US
dc.subject	judicial practice	en_US
dc.subject	European Union	en_US
dc.subject	martial law	en_US
dc.title	Господарська юстиція в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз	en_US
dc.type	Thesis	en_US