Правовий режим підводної культурної спадщини

Abstract

Дисертація є першим комплексним дослідженням сучасного правового режиму підводної культурної спадщини, у якому вироблено авторську наукову концепцію такого режиму, запропоновано шляхи імплементації світових та регіональних правових стандартів з метою створення теоретико-прикладної моделі управління підводною культурною спадщиною, її охороною та збереженням у мирний час та в умовах дії режиму воєнного стану в Україні. У дисертації уперше: систематизовано підходи до визначення правового змісту категорій «культурні цінності» та «культурна спадщина» відповідно до міжнародних угод та внутрішнього законодавства України; визначено тенденції та особливості розвитку правових засад охорони підводної культурної спадщини на міжнародному та національному рівні; сформульовано визначення категорії «правовий режим підводної спадщини», встановлено його зміст та структуру; розкрито особливості взаємодії правового режиму затонулих суден та правового регулювання діяльності, повʼязаної із підводною культурною спадщиною; доведено наявність регіональної специфіки окремих аспектів правового режиму підводної культурної спадщини, яка виражена у відповідних положеннях європейських регіональних угод про режим археологічних пам’яток та охорону морського середовища; виявлено недоліки та прогалини в українському законодавстві у сфері правового забезпечення режиму підводної культурної спадщини; установлено тенденції організації публічного адміністрування у сфері забезпечення режиму підводної культурної спадщини на глобальному, регіональних та національному рівнях; розкрито особливості форм та методів публічного адміністрування діяльності, повʼязаної із підводною культурною спадщиною на глобальному, регіональних та національному рівнях. Під час опрацювання проблематики дослідження було удосконалено: концепцію морського регіоналізму в аспекті регулювання підводної культурної спадщини; наукові підходи до взаємодії правових режимів морської діяльності та юрисдикції держав у морських просторах. Набули подальшого розвитку погляди на особливості форм та методів публічного адміністрування у сфері реалізації морської політики України; наукові положення про правове та організаційне забезпечення інтегрованого управління прибережними територіями. Було запропоновано авторське визначення категорії «підводна культурна спадщина» та класифікацію груп її об’єктів; шляхи оновлення міжнародних стандартів публічного адміністрування охорони підводної культурної спадщини; зміни та доповнення до законодавства України про охорону та збереження об’єктів підводної культурної спадщини, а також видалення затонулих суден з метою приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів та підвищення ефективності захисту національних інтересів України у морській сфері; низку заходів щодо модернізації повноважень Департаменту культурної спадщини Міністерства культури України; шляхи здійснення цифрової трансформації у публічному адмініструванні режиму підводної культурної спадщини в Україні. У роботі було відзначено, що у міжнародних угодах та внутрішньому законодавстві України про режим культурного надбання людства не спостерігається чіткого розрізнення правового змісту категорій «культурні цінності» та «культурна спадщина», що зумовлене правничою традицією та підходом укладачів до предмету регулювання нормативних актів, а через поступове охоплення першою з них матеріальних та нематеріальних об’єктів, ці категорії можливо ототожнити. Крім того, вони використовуються у текстах нормативних документів як такі, що доповнюють одна одну, що надає ширшої характеристики охоронюваним інтересам. Гармонізації законодавства України з міжнародними стандартами у сфері охорони культурної спадщини та посиленню співпраці для її збереження сприятиме приєднання України до Конвенції UNIDROIT про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності 1995 р. та Nicosia Convention. Виокремлено групи об’єктів підводної культурної спадщини: урбаністична забудова та оздоблення людських поселень, людські останки, що стали останнім притулком свідків природних або техногенних катастроф, судна, літальні апарати, інші транспортні засоби чи будь-які їхні частини, їхній вантаж або інший вміст. У залежності від місця розташування підводна культурна спадщина розподіляється на морську (у т.ч. океанську) та річкову (у т.ч. озерну тощо) з відповідним правовим регулюванням та базованим на ньому правовим режимом. Відзначено, що у внутрішніх неморських водах держав створюється специфічний режим діяльності, спрямованої на підводну культурну спадщину, який поєднує стандарти 2001 UNESCO Convention та норми національного законодавства, присвячені використанню таких просторів, необхідність схвалення яких має бути усвідомлена та реалізована прибережною державою. Під правовим режимом підводної культурної спадщини запропоновано розуміти систему правових норм і базованих на них форм та методів (інструментів) публічного адміністрування, спрямованих на регулювання діяльності, пов’язаної з виявленням, охороною, використанням та спостереженням за об’єктами підводної культурної спадщини, також інших видів діяльності, що можуть випадково вплинути не неї. Доведено комплексний та динамічний характер цього режиму, встановлено його зміст та структуру. Регіональне співробітництво у сфері охорони та захисту підводного культурного надбання та досвід укладання відповідних міжнародних угод засвідчили наявність регіональної специфіки окремих аспектів правового режиму підводної культурної спадщини, яка виражена у відповідних положеннях європейських угод про режим археологічних пам’яток та охорону морського середовища. Запропоновано шляхи оновлення українського законодавства про режим підводної культурної спадщини через, по-перше, внесення змін до Закону України від 8 червня 2000 р. «Про охорону культурної спадщини», що стосуватимуться розширення кола форм управління об’єктами підводного культурного надбання, яке перебуває у межах морських акваторій, у прісноводних водоймах, а також на межі суходолу та водних об’єктів; або по- друге, схвалення спеціального Закону про підводну культурну спадщину з докладним визначенням базових стандартів її правового регулювання та підходів до системи публічного адміністрування діяльності, спрямованої на неї. Третій напрям нормотворчих робіт стосуватиметься підзаконного регулювання, яким будуть деталізовані та реалізовані норми модернізованого або нового Закону, а також внесено відповідні зміни до програмного довгострокового регулювання морської та портової діяльності, розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами і морських наукових досліджень в Україні. Крім того механізм публічного адміністрування правового режиму підводної культурної спадщини має урахувати аспекти відшкодування завданої шкоди та повернення вилучених державою-агресором історичних артефактів. Основними тенденціями організації публічного адміністрування у сфері забезпечення режиму підводної культурної спадщини є: 1) формування трьох його рівнів – глобального, регіонального та національного; 2) створення та функціонування регіональних організацій та проєктів з метою вироблення специфічних принципів і алгоритмів охорони підводної культурної спадщини окремих приморських регіонів, а також діяльності, спрямованої на неї; 3) прогальність та необхідність продовження нормотворчих робіт для формування національних рівнів публічного адміністрування режиму підводної культурної спадщини, за умов визнання за прибережними державами встановлених UNCLOS’82 суверенітету, юрисдикції та суверенних прав у внутрішніх та архіпелажних водах, територіальному морі, прилеглій та виключній економічній зонах, на континентальному шельфі. Форми та методи публічного адміністрування режиму підводної культурної спадщини засвідчили значне різноманіття, залучення до формування його правового та організаційного базису низки наддержавних суб’єктів, а також специфіку, обумовлену характером міждержавної взаємодії та її нормативних засад, закріплених у міжнародних угодах, стандарти яких підлягають реалізації за допомогою внутрішньонаціональних механізмів публічного адміністрування із застосуванням характерних для нього інструментів. Запропоновано зміни до правових засад публічного адміністрування режиму підводної культурної спадщини та затонулих суден, що сприятимуть формуванню галузевого законодавства з метою його приведення у відповідність до міжнародних стандартів та підвищення ефективності захисту національних інтересів України у морській сфері. Розроблено низку заходів щодо модернізації повноважень Департаменту культурної спадщини Міністерства культури України з метою організації підтримання режиму підводної культурної спадщини, активізації взаємодії уповноважених та зацікавлених акторів, а також цифрової трансформації у сфері діяльності, пов’язаної з вивченням, охороною та захистом підводного культурного надбання для забезпечення доступності даних, ефективної інституційної взаємодії, просторового планування, залучення недержавних формувань для організації дослідження підводного культурного надбання та розробки правових норм і керівництв, формування фінансових гарантій такої діяльності, впровадження сучасних технологій моніторингу.

Склад разової ради:

Голова ради – Аверочкіна Тетяна Володимирівна, д.ю.н., професор, завідувач лабораторії кафедри морського, митного та інформаційного права Національного університету «Одеська юридична академія».

Рецензенти: Сергєєв Юрій Володимирович, к.ю.н., доцент, доцент кафедри морського, митного та інформаційного права Національного університету «Одеська юридична академія»; Коваль Наталія Олексіївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри морського, митного та інформаційного права Національного університету «Одеська юридична академія».

Офіційні опоненти: Кузнєцов Сергій Сергійович, д.ю.н., доцент кафедри судноводіння Приватного вищого навчального закладу «Одеський морський інститут» у вигляді ТОВ; Краснікова Олександра Валеріївна, к.ю.н., доцент, доцент кафедри морського права, Національний університет «Одеська морська академія».

Захист відбудеться , за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 9, ауд. 29а (Національний університет "Одеська юридична академія"). Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА