Методика розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів

Abstract

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій вперше розроблено методику розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів. У результаті вирішення завдань, поставлених у дисертації, вперше розроблено криміналістичну класифікацію злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів. Так, у дисертаційному дослідженні вперше розроблено детальну класифікацію досліджуваних кримінальних правопорушень за способом їх вчинення, зокрема: а) за формою злочинної діяльності; б) за критерієм використання знарядь та засобів; в) за способом фальсифікації лікарських засобів; г) за способом розповсюдження лікарських засобів, які стали предметом незаконного обігу; д) за легальністю інфраструктури в межах якої вчинялися злочини, пов’язані з незаконним обігом лікарських засобів; е) за фактом здійснення приховування; є) за складністю дій, які відносяться до способу приховування злочинного діяння. Крім того, у дисертації вперше класифіковано вказані злочини за предметом злочинного посягання та обстановкою вчинення. Під час класифікації злочинів за обстановкою вчинення обрано такі класифікаційні критерії: а) локалізація злочинних дій; б) масштабність злочинної діяльності; в) обстановка місця безпосереднього вчинення злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів; г) термін незаконного обігу. Також у дослідженні вперше розроблено криміналістичну класифікацію таких злочинів у залежності від особи злочинця та особи потерпілого.

У дисертації вперше надано криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із незаконним обігом лікарських засобів. Так, за результатами аналізу судової практики та контент-аналізу виокремлено такі способи підготовки злочинів, які вчиняються у вигляді виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних, сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів: по-перше, розробку злочинних схем, які забезпечують невразливість злочинної діяльності; по-друге, вибір виду та найменування лікарського засобу; по-третє, вивчення кон’юнктури ринку лікарських засобів; по-четверте, пошук матеріальних, технічних і документальних засобів для вчинення злочину; по-п’яте, налагодження необхідних контактів з метою реалізації продукції; по-шосте, вибір місця, будівель і споруд для виробництва, зберігання вироблених чи придбаних отруйних, сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів; по-сьоме, вибір місця і осіб для збуту продукції; по-восьме, визначення джерел і каналів отримання сировини; по-дев’яте, підбір персоналу для виробництва і збуту лікарських засобів; подесяте, підбір співучасників і розподіл ролей між ними; по-одинадцяте, розробка способів приховування злочинної діяльності; по-дванадцяте, пошук і переобладнання транспортних засобів для транспортування як сировини так і готової продукції. Визначено такі способи підготовки до вчинення контрабанди фальсифікованих лікарських засобів: по-перше, налагодження тісних контактів між учасниками злочину, в тому числі з продавцями фальсифікованих лікарських засобів; по-друге, вивчення та оцінка можливостей переміщення фальсифікованих лікарських засобів з приховуванням від митного контролю або повз митний контроль; по-третє, аналіз митного законодавства, вивчення порядку проведення прикордонного та митного контролю; по-четверте, пристосування прихованих місць у транспортних засобах і перевірка можливості їх використання з метою здійснення контрабанди; по-п’яте, налагодження корумпованих зав’язків з працівниками митниці та прикордонної служби тощо.

Також у дисертації вперше систематизовано систему обставин, які підлягають встановленню під час розслідування злочинів цієї категорії, зокрема: а) обставини пов’язані із способом вчинення злочину; б) обставини, пов’язані із предметом злочинного посягання; в) обставини, що пов’язані із обстановкою вчинення злочину; г) обставини, пов’язані з особою злочинця; д) обставини щодо наслідків, які настали у результаті такої злочинної діяльності; е) обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення та обставини, які є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, у дисертації вперше виокремлено типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та визначено систему завдань для кожної із таких ситуацій. Так, виокремлено та охарактеризовано такі слідчі ситуації: по-перше, наявна інформація щодо події, яка може містити ознаки кримінального правопорушення та відома інформація щодо особи до неї причетної; по-друге, виявлено ознаки конкретного злочину та встановлені посадові особи, які згідно функціональних обов’язків можуть бути суб’єктами такого злочину; по-третє, виявлено злочин пов’язаний із незаконним обігом лікарських засобів, вчинення якого можливе спеціальним суб’єктом; по-четверте, встановлено подію з ознаками злочину, але відсутні дані щодо осіб, причетних до злочинної діяльності. Визначено та охарактеризовано систему завдань для кожної із наведених ситуацій, а також запропоновано алгоритми їх розв’язання.

У дисертаційному дослідженні удосконалено положення щодо організації взаємодії слідчого з іншими суб’єктами під час розслідування. Так, у досліджені виокремлено такі форми взаємодії: проведення спільного аналізу стану, структури злочинності, причин і умов, що сприяють її вчиненню, прогнозування тенденцій поширення злочинності в сфері незаконного обігу лікарських засобів; обмін оперативною інформацією, що становить інтерес для боротьби з вказаними злочинам; розроблення й реалізація спільних програм, планів боротьби з злочинністю в сфері незаконного обігу лікарських засобів; створення робочих груп для підготовки законопроектів, пропозицій про зміни й доповнення до законодавства; проведення узгоджених оперативно-розшукових, профілактичних та інших заходів; створення спільних банків даних про осіб, причетних до вчинення злочинів пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів; підготовка й проведення спільних колегій, нарад, семінарів з питань вдосконалення взаємодії; розроблення навчальних програм та проведення занять у системі професійної підготовки; удосконалення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з злочинністю, пов’язаною з незаконним обігом лікарських засобів; інформування громадськості про результати діяльності в боротьбі з злочинністю, пов’язаною з незаконним обігом лікарських засобів.

З метою удосконалення взаємодії запропоновано створити міжвідомчу базу даних, яка адмініструється Міністерством охорони здоров’я України, з можливістю внесення інформації іншими авторизованими користувачами (правоохоронними органами; митними органами та ін.). У каталогах повинна міститися інформація відносно лікарських засобів їх доклінічного вивчення, клінічних випробувань: реєстраційні матеріали; фото зразків оригінальних препаратів та їх упаковок; основні засоби захисту від фальсифікації, які застосовуються виробниками; серії зареєстрованих та дозволених до реалізації на території України лікарських засобів; перелік лікарських засобів, обіг яких тимчасово заборонений; дані відносно лікарських засобів, які стали предметом злочинних посягань та ін. База даних може синхронізуватися з іншими додатками та програмами, наприклад, при скануванні штрих-коду лікарського засобу при відпуску в аптеці споживачам чи при прийомі лікарських засобів для реалізації в аптечних закладах автоматично перевіряється інформація стосовного нього – чи не заборонений обіг відповідного лікарського засобу, чи не був відповідний лікарський засіб предметом злочинних посягань (фальсифікації, контрабанди, незаконного виробництва чи виготовлення, порушення встановленого порядку державної реєстрації та ін.); дистриб’ютори при здійсненні оптової торгівлі; також прикордонні та митні органи можуть використовувати інформацію з бази даних при здійсненні прикордонного контролю чи митних оформлень, коли є потреба в інформації відносно лікарських засобів, наприклад, з допомогою спеціально розробленої програми чи мобільних додатків сканувати штрих-коди при здійсненні зазначених процедур.

Також у роботі удосконалено організаційно-тактичні особливості проведення слідчих (розшукових) дій щодо злочинів цієї категорії, зокрема конкретизовано об’єкти огляду під час розслідування злочинів цієї категорії, охарактеризовано особливості огляду фальсифікованих лікарських засобів, їх вилучення та зберігання із метою подальшого використання як доказів у кримінальному провадженні, виокремлено особливості огляду документів, які використовуються під час вчинення злочинів цієї категорії із акцентуванням уваги на виявлення фактів інтелектуальної підробки таких документів. Крім того, у дисертації визначено, що місцями проведення обшуку при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів, можуть бути: місця проживання осіб, причетних до здійснення будь-яких з дій, які структурно входять у зміст поняття «незаконний обіг лікарських засобів»; квартири, приватні домоволодіння, гаражі, побутові приміщення, які використовуються виключно для злочинної діяльності та не є місцем проживання; місця роботи осіб причетних до вчинення злочинних діянь; окремо взятий цех чи службове приміщення легально існуючих фармацевтичних організацій, які використовуються для незаконного виготовлення отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, фальсифікованих лікарських засобів, інших незаконних дій з лікарськими засобами; інші місця регулярного перебування осіб причетних до вчинення злочинних діянь; місця проживання родичів або близьких осіб співучасників злочинної групи; приміщення аптечних установ, медичних закладів, які являлися місцем збуту; приміщення друкарень та інших місць, які являлися місцем виготовлення упаковок, інструкцій для фальсифікованих препаратів, або інших супутніх матеріалів.

Обґрунтовано, що найтиповішими об’єктами пошуку в досліджуваній категорії проваджень є: фальсифіковані лікарські засоби, отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби; гроші та цінності, отримані внаслідок вчинення злочинних діянь; обладнання, сировина, посуд чи інші предмети, які використовувалися для незаконного виробництва, виготовлення отруйних чи сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів, зокрема ті, на яких залишилися їх сліди; пристосування для фасування лікарських засобів; рідини, порошки, таблетки, ампули, флакони, активні фармацевтичні інгредієнти та ін. хімічні речовини; технологічна документація, яка могла б використовуватися в процесі виробництва, виготовлення отруйних чи сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів; документи, що свідчать про джерела придбання сировини, інших хімічних речовин, активні фармацевтичні інгредієнти, (конверти, бандеролі, посилки з інформацією про дату поштової реєстрації відправлень, адресу та контактні дані відправника й одержувача; медична документація, чеки аптек та магазинів, квитанції про відправку грошей, товарно-транспортні накладні поштових перевізників; квитки на міські та міжміські засоби транспорту, квитанції про сплату послуг в інших містах; нотатки з інформацією про постачальників, співучасників, клієнтів); договори: оренди, купівлі-продажу нерухомого майна та земельних ділянок, інші документи, що містять відомості про місця ймовірного розміщення потужностей для незаконного виробництва, виготовлення, зберігання отруйних чи сильнодіючих, фальсифікованих лікарських засобів; комп’ютерна техніка та електронно-цифрові прилади з функцією пам’яті (телефонні апарати, смартфони, планшети тощо), що мають властивість зберігати в електронній пам’яті інформацію особистого характеру, що вводиться власником, а також відомості щодо обставин їх експлуатації; SІМ картки; носії інформації (карти пам’яті, переносні жорсткі диски); цифрові реєстратори мови, камери відеоспостереження (web-камери); системи ІР- та Інтернет-телефонії тощо; повідомлення електронної пошти, соціальних мереж, розміщені на них листи, аудіо та відеофайли, фотографії, що містять інформацію про: злочинну діяльність особи та його співучасників, місця та процес виробництва, виготовлення лікарських засобів, збуту, імовірного схову, підтверджують знайомства та зв’язки організатора та учасників групи, надають об’єктивну інформацію про зовнішність злочинців тощо; легкові та вантажні транспортні засоби, які могли використовувалися при вчиненні злочинів.

Також у роботі удосконалено положення щодо використання спеціальних знань під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним обігом лікарських засобів у частині конкретизації переліку експертиз та питань, які виносяться на дослідження експертам.