Історичні та бібліографічні студії кодифікації права на польських та українських землях (кінець XVI ст. - початок XVII ст.) через призму досліджень постаті Павла Щербича

Abstract

Сучасні науковці дедалі частіше наголошують на існуючій кризі в історичній науці. На думку декого з них, вона втратила свою прогностичну функцію, що базувалася на уявленнях про причинно-наслідкові зв’язки історичного процесу. Традиційне історіописання здає позиції, і дослідники вдаються до пошуків нових методологічних прийомів, звертаючись до міждисциплінарности як до своєрідної терапії. У цьому контексті, на наш погляд, важливим є застосування історичної антропології – напрямку, який поки-що має доволі скромні здобутки в Україні.

Звертаючись до проблеми вивчення міського права на руських землях Корони Польської та Речі Посполитої доцільно нагадати, що значну частину його джерел було введено в академічний обіг доволі давно, проте дослідники використовували здебільшого їхній зовнішній, найочевидніший, пласт, що допомагає уявити структуру міського самоврядування, його формально-правові аспекти тощо. Але цього часто виявляється недостатньо.

Слід погодитись з думкою української дослідниці Т. Гошко, яка вважає, що «…уцілілі джерела майже всіх типів містять глибинний пласт інформації, іще майже не актуалізований в історико-урбаністичних студіях; він дає змогу досліджувати антропологічні аспекти життя пізньосередньовічного та ранньомодерного міста – світ правових уявлень його жителів, їхню нормативну й асоціяльну поведінку, форми насильства та ставлення до них, розмаїття ідентичності (соціяльні, етнічні, конфесійні та ін.), гендерні аспекти тощо, – інакше кажучи, фокусувати увагу не на анонімних структурах, соціальних верствах і «масах», а на реальних людях із їхнім неповторним світом ідей, уявлень та емоцій, гіпотетичну реконструкцію якого уможливлює введення в обіг нових джерел і сучасне (антропологічне) прочитання вже відомих» .

Історія людської цивілізації, як мозаїка складається з невеликих за мірилом історії частинок, якими є життя та доля видатних постатей і простих трудівників, яскравих подій і щоденної праці. Досліджуючи історію, важливо не оминати увагою ці деталі, оскільки вони складають цілісну картину життя будь-якої епохи.

Об’єктивне, цілісне історичне дослідження не просто відтворює минулі епохи, а передусім дозволяє поглянути на них з сучасних позицій, порівнюючи їх між собою. Отже, сьогодні історична наука потребує і на вивчення культурних просторів та вимагає глибшого знання персональних внесків окремих постатей з минулого. У цьому контексті особливої ваги набувають міждисциплінарні дослідження – головним чином історична антропологія, антропологія міського права й історія права.

Певну активізацію у цьому напрямку здійснюють науковці кафедри історії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія». Продовжуючи дослідження з питань вивчення Магдебурзького права на теренах руських земель, вчені активно долучаються до вітчизняних та європейських студій.

В межах міжнародної співпраці з закордонними університетами за особистої підтримки академіка С. В. Ківалова у приміщенні відділу рідкісних і цінних видань наукової бібліотеки (Музей книги) Національного університету «Одеська юридична академія» 1 листопада 2019 року відбувся спільний круглий стіл науковців кафедри історії держави і права НУ «ОЮА» (завідуючий кафедри проф. Х. Н. Бехруз) та бібліотечних фахівців на тему «Історичні та бібліографічні студії кодифікації права на польських та українських землях (кінець XVI ст. - початок XVII ст.) крізь призму досліджень постаті Павла Щербича». Обговорення означеної тематики розкрило невідомі широкому загалу факти життя і дослідницької діяльності знаного правника та перекладача XVI ст., синдика ранньомодерного Львова, розбудовника урбаністичного простору Павла Щербича.

Роботу круглого столу супроводжувала презентація двотомного видання перекладу на сучасну польську мову «Speculum Saxonum, albo Prawo saskie i majdeburskie..» та «Speculum Saxonum lus municipale...» Павла Щербича, підготовлених професором Ягелонського університету Ґжеґожем Ковальським. Поповнення бібліотечного фонду Національного університету «Одеська юридична академія» такими цінними виданнями стало можливим завдяки плідним науковим та творчим стосункам із польськими колегами в межах програми стажування доцента Єфремової Н.В. у Католицькому університеті ім. Іоана Павла ІІ, що сприяє зближенню наукових шкіл двох європейських країн.