Міжнародно-правовий захист осіб від насильницьких зникнень

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Національний університет «Одеська юридична академія». – Одеса, 2018. Дисертація присвячена аналізу міжнародно-правового захисту осіб від насильницьких зникнень. У роботі висвітлено історичні етапи становлення та розвитку співробітництва держав в сфері забезпечення міжнародно-правового захисту осіб від насильницьких зникнень. Проаналізовано юридичну природу, склад злочину насильницького зникнення. Проаналізовано основні положення Міжнародної конвенції про захист усіх від насильницьких зникнень 2006 р., в якій вперше визначено абсолютний характер права людини не піддаватися насильницьким зникненням. Розглянуто особливості правого статусу та практичної діяльності Комітету з насильницьких зникнень, його основні завдання та процедури. Проаналізовано судову практику міжнародних моніторингових органів з прав людини стосовно актів насильницького зникнення, які використовують на практиці підхід, відповідно до якого даний злочин розглядається не як окреме правопорушення, а як сукупність порушення таких фундаментальних прав людини, як право на життя, право на безпеку та свободу, право не зазнавати катувань.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия». – Одесса, 2018. Диссертация посвящена анализу международно-правовой защиты лиц от насильственных исчезновений. Анализ генезиса международного сотрудничества государств в борьбе с насильственными исчезновениями показал, что основные исторические вехи развития такого сотрудничества совпадают с этапами подготовки и принятия базовых международно-правовых актов в сфере борьбы с данным преступлением, таких как: Декларация ООН о защите всех от насильственных исчезновений 1992 г., Межамериканская конвенция о насильственном исчезновении лиц 1994 г., Римский статут МУС 1998 г., Международная конвенция о защите всех лиц от насильственных исчезновений 2006 г. Преступление насильственного исчезновения представляет собой сложное явление, поскольку оно находится на грани правого регулирования международного права прав человека, международного гуманитарного права и международного уголовного права. Определены особенности и состав акта насильственного исчезновения в качестве преступления против человечности в случае, если данное деяние было совершено в рамках широкомасштабного или систематического нападения на гражданское население. В Международной конвенции 2006 г. впервые гарантирован на универсальном уровне абсолютный характер права человека не подвергаться насильственному исчезновению. В работе исследовано широкое понятие жертвы насильственного исчезновения: родственники и близкие исчезнувших лиц также считаются жертвами данного преступления. Однако в наибольшей степени значение данной Конвенции проявляется, безусловно, в деятельности Комитета по насильственным исчезновениям, который является конвенционным мониторинговым органом. Проанализированы компетенция и основные задания данного органа. Особое внимание уделено судебной практике международных мониторинговых органов относительно актов насильственного исчезновения. Следует заметить, что лишь Рабочая группа по насильственным и недобровольным исчезновениям и Комитет по насильственным исчезновениям рассматривают данное деяние в качестве самостоятельного правонарушения.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Sciences in specialty 12.00.11 – International Law. – National University «Odessa Law Academy».– Odessa, 2018. The thesis is devoted to the issue of the international protection of persons from enforced disappearances. This paper addresses the historical stages of formation and development of international cooperation in the field of the international protection from enforced disappearances. The legal framework of international human rights law, international humanitarian law and international criminal law is considered. The definitions of enforced disappearance enshrined in the International Convention for the Protection of All Persons from Enforced Disappearances and in the Rome Statute of the ICC are examined and compared. The Convention enshrines the new absolute right not to be subjected to enforced disappearance. Introduction of this right provides the Committee on Enforced Disappearances and member States a written legal basis to finally treat enforced disappearance as an independent human rights violation and offense. Act of enforced disappearance committed within a systematic or widespread practice is considered as a crime against humanity. Continuous nature of this crime and a wide notion of victim are considered. Main elements of the crime of enforced disappearance are analyzed. Main obligations of the states according to the International Convention 2006 are analyzed. The legal status of the Committee on Enforced Disappearances is researched. The thesis analyzes and compares case law of the international human rights monitoring bodies, which have adopted a so called “multiple-rights approach”.