Чубук Олег Леонтійович

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 13 з 13
  • Документ
    Проблеми тематичного й жанрового наповнення інформаційних програм регіональних телеканалів
    (Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2020) Чубук, О. Л.
    Для встановлення сутнісної картини стосовно діяльності інформаційних програм регіональних телеканалів застосовано метод порівняльного аналізу, завдяки складовим якого – аналогії, аналізу й синтезу – через зіставлення окремих явищ і процесів (з метою їх кількісної та якісної характеристики) виявлено спільне й відмінне в підходах, організації роботи, стилі телеканалів Одеської, Полтавської, Сумської та Чернівецької областей. Базуючись на тому, що порівнянню підлягає апріорі відмінне, предметом дослідження стали телеканали як приблизно однакові, так і різні за своїми технічними потужностями, ресурсними можливостями – телеканали обласного й міського рівнів. Встановлено, що дослідженим регіональним телеканалам бракує системності, завбачливості в складанні верстки, її структуруванні, визначенні головної теми дня, цілісного бачення інформаційної картини дня, нових способів подачі, творчого підходу у виборі стилю новинної програми, що негативно позначається на жанровому розмаїтті, широті тематичної палітри. Причиною цього є, з одного боку, недостатні фінансово-економічні можливості, а з іншого – відсутність креативності, бажання щось змінювати у своєму стилі роботі, пошуку нового. У низці випадків вирішальними чинниками є масштаб телеканалу, чисельність співробітників, рівень ресурсного забезпечення. Регіональні телеканали й регіональні ЗМІ загалом на разі функціонують в умовах неймовірної конкуренції на ринку інформаційного впливу, суттєвого, у рази збільшення контенту, тематичної пропозиції, в умовах розширення кола комунікаційних майданчиків, джерельної бази. Тематичне наповнення, жанрове розмаїття – своєрідні маркери в роботі регіональних телеканалів. Вчені в Україні і поза її межами продовжують наукові розвідки із зазначених питань. Разом з тим, існує потреба в дослідженнях, які стосуються діяльності регіональних ЗМІ, насамперед з огляду на важливість виявлення резервів у роботі новинних редакцій. Новизна дослідження у зіставленні діяльності з визначених напрямів як схожих, так і відмінних за своєю організаційною структурою, чисельністю, широтою покриття ефірним сигналом телеканалів. Практичне значення дослідження полягає в тому, що невеликі, міського масштабу телеканали зазвичай не потрапляють у коло загальнонаціональних моніторингів, які проводять медійні громадські організації, вони не проводять власних моніторингів. Сформульовані висновки й рекомендації можуть слугувати підставою для внесення телерадіоорганізаціями, а саме редакціями інформаційних програм певних коректив у свою роботу.
  • Документ
    Змістовність і нестандартність журналістського запитання під час прес-конференції як передумови ефективного збору інформації і творчого продукту
    (ТНУ імені В.І.Вернадського, 2023) Чубук, О. Л.
    Прес-конференції для багатьох журналістів є досить значною частиною їх професійної діяльності. Журналіст під час прес-конференції практично кожного разу приймає рішення: про що запитати, як запитати, коли саме запитати? У статті розглянуті практичні кейси, що мали місце під час низки «знакових» прес-конференцій останнього часу, досліджено роль і значення запитальної стратегії медійників. З’ясовано, що теорія журналістики відносить прес-конференцію до різновиду діалогіч- ного жанру, наділяє його терміном «колективне інтерв’ю», тоді як в теорії зв’язків з громад- ськістю прес-конференція – один із організаційних заходів PR. У розвідці встановлено, що прес- конференція і по формі і по суті – колективне дійство, однак по факту вона такою є не завжди. На конкретних прикладах доведено залежність успішності запитальної стратегії журналіста від змістовності його підготовчої роботи, уважності безпосередньо під час прес- конференції і вміння, за необхідності, оперативно переформулювати запитання. Встановлено, що останнім часом спостерігається тенденція відходу від соціально зна- чущих тем в угоду сенсаційності, хайпу, трафікам, у тому числі й під час прес-конференцій. У статті розкрито питання соціальної відповідальності медійників, особливо в тих випадках, коли прес-конференції проводяться у «прямому етері», а також значення наявності належ- ного професійного рівня, важливості дотримання журналістських стандартів і норм етики. У статті доведено, що змістовні й нестандартні журналістські запитання є основою ефективного збору інформації і важливою передумовою досягнення кінцевої мети – підготовки якісного журналістського матеріалу.
  • Документ
    Відмова від практики залучення «універсальних» експертів як передумова створення якісного контенту і ознака соціальної відповідальності медіа
    (ТНУ імені В.І.Вернадського, 2023) Чубук, О. Л.
    Широкомасштабне вторгнення РФ на територію України у лютому 2022 року спричинило появу на вітчизняних телеекранах і в українському сегменті ютуба десятків нових імен військових експертів, що, очевидно, пояснюється бажанням громадян у складних обставинах отримати кваліфікований експертний коментар, дізнатися прогноз бодай на ближчу перспективу. Крім того, «на фоні» офіційних повідомлень, певних обмежень, продиктованих введенням в Україні правового режиму «Военний стан», слово експерта для когось стало заспокійливим, комусь замінило довоєнні політичні ток-шоу тощо. У статті на прикладі деяких провідних вітчизняних медіа і «топових» ютуб-каналів відстежено основні тенденції у практиці співпраці журналістів з експертами, значення, яке медіа приділяють питанню експертності у відповідності до їхніх редакційних політик (правил, принципів, кодексів, настанов). Визначені основні причини ігнорування певних критеріїв під час верифікації експертів, вимог щодо їх належного титрування. Розвідка відповідає на питання, чому деякі медіа вважають військовими експертами тих, хто направду такими не є. Проведені в ході дослідження спостереження створюють підстави для наступного висновку: подекуди, заради сталості формату, переглядів, трафіку, а інколи й через елементарну нерозбірливість, небажання добросовісно виконувати свою роботу відбувається свідомий відхід від існуючих писаних і неписаних правил, журналістських стандартів, норм журналістської етики. Разом з тим, бізнесові інтереси, халатність чи інші причини не повинні бути в пріоритеті, медіа не вправі зловживати довірою до них збоку людей. Автор доводить, чому подібна недбалість може негативно позначитися на якості контенту, здатна призвести до негативних наслідків. В українському медійному середовищі існує чимало відповідних напрацювань, розроблені рекомендації, створені бази експертів. Проте, в останні кілька років прогрес тут не був суттєвим, а події «ковідних» років і першого року війни практично призвели до регресу в даному питанні.
  • Документ
    Медійники на російсько-українській війні. Вміст і місце журналістики в нових умовах діяльності
    (ТНУ імені В.І.Вернадського, 2022) Чубук, О. Л.
    Новий етап російсько-української війни, яким стало широкомасштабне вторгнення РФ в Україну, охарактеризувався, зокрема, тим, що значна частина представників медіа за лічені тижні долучилась до безпосередньої участі у збройному спротиві російській агресії. Суттєвою відмінністю від подій 2014–2015 р.р., коли журналісти у абсолютній своїй більшості призивалися «по повістці», цього разу медійники, в основному, доєдналися до лав Збройних Сил України добровільно. У статті аналізується діяльність мобілізованих представників медіа, які в нових умовах змогли певною мірою продовжити свою журналістську діяльність. Досліджується трансформація цієї діяльності, нові для журналістів формати роботи. З’ясовано важливість цифрової підготовки, навичок універсального журналіста. Встановлено, що більшість мобілізованих журналістів практично повністю «поглинула» військова служба, виконання учбово-бойових завдань. Разом з тим, важливо розуміти, що вчорашні репортери, журналісти-розслідувачі, телеоператори та інші медійники служать в різних військових частинах, на різних посадах, перебувають на різних театрах бойових дій, що саме по собі не може не впливати на їх творчі можливості. Наявність мережі Інтернет, спроможностей відео-фото- і аудіо фіксації, що існують завдяки сучасним смартфонам, надають їм змогу бодай частково, але подовжити подальшу співпрацю з редакцією, або ж час від часу готувати журналістські продукти для інших ЗМІ, займатися блогінгом. Якщо не для всього суспільства, то, принаймні, для журналістського середовища настільки масовий «похід» журналістів на війну став явищем. Дослідження цього тренду претендує на новизну розвідки. Небезпечне сусідство з країною-агресором, невідомість в плані тривалості війни пояснюють нагальність проблеми і актуальність публікації. Дослідження містить аналіз трансформації журналістської діяльності в умовах, що склалися, визначає вміст і місце в творчих доробках власне журналістики.
  • Документ
    Професійність модератора як чинник успішності теледебатів (на прикладах телеканалів Одеси)
    (ТНУ імені В.І.Вернадського, 2022) Чубук, О. Л.
    У статті з’ясовано роль, функцію модератора (ведучого) теледебатів та значення рівня його професійності для успішності телевізійного продукту, а також виокремлено основні якості, вміння й навички журналіста-ведучого теледебатів, наявність яких сприяє досягненню творчого задуму. Актуальність розвідки пояснюється тим, що телебачення на разі для досить значної частини українців залишається не тільки ключовим джерелом новин, а й засобом комунікації, який, своєю чергою, формує громадську думку з соціально-політичних питань. У суспільстві все ще суттєвим є запит на розважальні, політичні ток-шоу, розмовні програми, а в періоди виборчих кампаній інтерес до останніх посилюється, з’являється «попит» на телевізійні дебати, оскільки ті поєднують в собі видовищність, діалогічність, публіцистичність, драматизм, своєрідні змагальні елементи в представленні позиції відносно нагальних для респондента тем, а значить, є потреба в удосконаленні формату, підвищенні професійного рівня модераторів. Дослідження містить аналіз існуючих моделей теледебатів на місцевому рівні (м. Одеса), норми, правила поведінки журналіста. Під час моніторингу ефірів було встановлено, що основними недоліками в веденні дебатів є невміння (небажання) модераторів наполягати на дотриманні спікерами визначеного порядку (регламенту), втрутитися у критичний момент в діалог, припинити неетичне поводження спікера (спікерів). Телеведучі недостатньо продумують запитання, що виносяться на теледебати, їм бракує вміння орієнтуватися в темі, а подекуди й ерудиції. Все це свідчить про існування прогалин в організації професійної підготовки певних телерадіоорганізацій, неналежну увагу збоку керівників і представників кадро- вого менеджмента до питання відбору і навчання модераторів. На прикладі діяльності двох приватних телерадіоорганізацій м.Одеса вивчено особливості застосування зазначеного телевізійного формату в ході виборчих кампаній (вибори народних депутатів України 2019 року і вибори до місцевих рад 2020 року), а також – в повсякденні.
  • Документ
    Новинна журналістика і соціальні медіа: хто кого «годує» інформацією»
    (Національний університет «Одеська юридична академія», 2022) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, Олег; Чубук, О.; Chubuk, Oleh
    У наукових тезах аналізуються джерела інформації та способи її передачі журналістами інформаційних сайтів, «новинних стрічок», з’ясовано «відносини», взаємозалежність між новинною журналістикою і соціальними медіа у розрізі використання інформації. У якості емпіричного матеріалу дослідження виступає інформаційна діяльність двох онлайн-медіа (інформаційних сайтів) м.Одеси.
  • Документ
    Дотримання балансу думок і точок зору у випусках новин телеканалів Одеської області
    (ВД "Гельветика", 2019) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, О. Л.; Чубук, Олег Леонтьевич; Chubuk, Oleh L.
  • Документ
    Професійна діяльність українських журналістів під час їхнього перебування в лавах ЗСУ
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, О. Л.; Chubuk, Oleh L.
  • Документ
    Пандемія Covid-19 і практичні медіазаходи: тенденції та перспективи (на прикладі діяльності органів зв’язків зі ЗМІ Одеської обл.)
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, О. Л.; Чубук, Олег Леонтьевич; Chubuk, Oleh L.
  • Документ
    Організація роботи прес-служби : навчально-методичний посібник
    (Одеса :НУ "ОЮА", 2020) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, О. Л.; Чубук, Олег Леонтьевич; Chubuk, Oleh L.
    Прес-служба - складова частина зв’язків із громадськістю, і в цьому сенсі мета навчальної дисципліни «Організація роботи прес-служб» - сприяти усвідомленню студентами місця і ролі прес-служб у структурі паблік рілейшзн і в сучасному світовому комунікаційному просторі, розумінню ними основних принципів функціонування інформаційного середовища, взаємовідносин і взаємодії прес-служб і засобів масової інформації, спеціалістів комунікаційних структур і журналістів, а також навчити студентів навичкам з планування комунікацій, спілкування з представниками засобів масової інформації, організації і проведення медіа-заходів, підготовці основних інформаційних документів прес-служби. Завдання цієї навчальної дисципліни полягають у вивченні і осмисленні здобувачами вищої освіти класифікації, структури, організації, принципів, основних засад діяльності та функції прес-служб різного типу, принципів забезпечення інформаційної безпеки, реагування на появу недостовірної інформації. Посібник містить методичні вказівки і рекомендації щодо викладання дисципліни, організації самостійної роботи студентів. Може стати в нагоді як студентам, які обрали спеціалізацію «Реклама та зв’язки з громадськістю», так і тим, хто вчиться за журналістським фахом.
  • Документ
    Спасти украинский флот
    (Київ : Радіо Свобода, 2018) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, О. Л.; Чубук, Олег Леонтьевич; Chubuk, Oleh L.
  • Документ
    Місце теледебатів на приватних телеканалах Одеси
    (Одеса : Гельветика, 2020) Чубук, Олег Леонтійович; Чубук, Олег Леонтьевич; Чубук, О. Л.; Chubuk, Oleh L.