Денисяк Наталя Миколаївна
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Цивільне право та процес : навчально-методичний посібник(Гельветика, 2023) Діденко, Лариса Василівна; Діденко, Л. В.; Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.У навчально-методичному посібнику викладено основні питання курсу «Цивільне право та процес», наведено перелік питань до семінарських занять, бібліографія для підготовки до семінарських занять, питання для самостійної перевірки знань. Навчально-методичний посібник призначено для здобувачів вищої освіти та розроблено відповідно до освітньої програми підготовки бакалавра за спеціальністю 262 – Правоохоронна діяльністьДокумент Збереження нотаріусом професійної нотаріальної таємниці(2021) Денисяк, Н. М.Є чимало професій, з представниками яких людина може не зіткнутися протягом усього життя. А є такі професії, без яких жодне суспільство не може існувати. Це – лікарі, вчителі, нотаріуси. Зважаючи на значний попит на нотаріальні послуги, можемо констатувати, що більшість громадян протягом життя обов’язково користується послугами нотаріусів, навіть неодноразово. Визначено, що нотаріальна таємниця – сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої, відповідної особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права та обов’язки і т.д. Законом передбачено, що нотаріус не має права виступати як свідок стосовно відомостей, які становлять нотаріальну таємницю та стали відомі нотаріусу у зв’язку із вчиненням нотаріальних дій, окрім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Нотаріус повинен зберігати таємницю навіть у тих випадках, коли його діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, нотаріусом не вчинялася. Зазначено, що наведене законодавче визначення поняття нотаріальної таємниці нині не просто не дає належного правового обґрунтування визначення обсягу та меж тієї інформації, що не має розголошуватися нотаріальними органами, а навпаки, потребує ретельного наукового дослідження, роз’яснення, тлумачення та уточнення, особливо з огляду на те, що зазначена конкретна інформація може бути предметом судового слухання під час розгляду тієї чи іншої цивільної справи, і в кожному конкретному випадку необхідно буде визначатися із можливістю або, навпаки, неможливістю нотаріуса свідчити про такі обставини. Підкреслено, що нотаріальний процес характеризується низкою принципів, які забезпечують виконання завдань нотаріату, являють собою найбільш загальні правові вимоги до вчинення нотаріальної діяльності, відбивають правовий характер нотаріального провадження та обов’язково знаходять своє закріплення у відповідних нормах права. Одним із принципів, що найбільшою мірою відображають специфічну сутність нотаріальної діяльності, є принцип дотримання нотаріальної таємниці, адже, на відміну від судів, які розглядають і вирішують цивільні справи відкрито і гласно, нотаріуси й посадові особи, що вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані зберігати таємницю їх вчинення або навіть факту звернення до нотаріальних органів. У статті обґрунтовано, що публічно-правовий характер нотаріальної діяльності зумовлений її офіційним змістом і наділенням нотаріусів повноваженнями державою, а зазначене, як і процесуальний характер нотаріальної діяльності, виключає існування нотаріальної таємниці як таємниці фахівця. Передусім нотаріус – особа, що уповноважена державою на вчинення нотаріальної діяльності, незалежно від форми її здійснення (державної чи приватної) вона є однаковою за своєю сутністю, адже документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.Документ Вчинення нотаріальних дій нотаріусом щодо спадкування за заповітом у деяких зарубіжних країнах(2020) Денисяк, Н. М.Історія спадкування, як права на передачу майна особам за власним бажанням після смерті, почалася з появою людини на планеті Земля, хоч на законодавчому рівні перші згадки виникли за часів римського права. Також у той період виникли перші писарі, нині їх називають нотаріусами, які посвідчували заповіти та інші документи, які мали і мають велике значення у спадковому праві. Однією з причин створення і розвитку спадкового права та діяльності нотаріуса є людина, життя якої короткотривале, а тому спогади і майно, яке залишається після смерті, передаються сім’ї або особам, визначеним самим спадкодавцем. Відповідно, порядок вчинення дій, які потрібно виконати спадкодавцеві та спадкоємцям за участю нотаріуса, щоб заповісти та отримати майно, врегульовує, досліджує і вивчає спадкове право. Суспільство стрімко розвивається, а тому і саме спадкове право змінюється та удосконалюється. Держави на законодавчому рівні все більше посилюють охорону особистих інтересів громадян, удосконалюють порядок вчинення нотаріальних дій та визначають роль нотаріуса у практиці спадкового права в нотаріальній діяльності. У зв’язку з цим створюються нові норми права як на національному, так і на міжнародному рівнях. Спадкове право – це право, що базується на вироблених століттями моральних традиціях сімейної організації суспільства, а тому є однією з найбільш стабільних та консервативних підгалузей цивільного законодавства. Разом із тим зміни декількох останніх десятиліть дають змогу виділити загальні тенденції розвитку сучасного цивільного права, які отримали прояв як в українському спадковому праві, так і в спадковому праві деяких зарубіжних країн. Відзначимо, що спадкове право характеризується консерватизмом, оскільки засноване переважно на моральних уявленнях, сімейних устоях та національних традиціях, які істотно відрізняються в різних країнах та з великими труднощами піддаються не тільки уніфікації, але й простому коригуванню. Такі устої і традиції мають ураховуватись у разі вдосконалення спадкового законодавства. Роль спадкового права України є складною і багатогранною, воно забезпечує не тільки виконання волі заповідача, а й охорону прав та законних інтересів спадкоємців, інших зацікавлених осіб, здійснення управління спадщиною тощо. Спадкове право України та більшості іноземних держав виходить з поєднання двох основоположних принципів: свободи заповіту та охорони інтересів сім’ї, що відповідає першим двом підставам спадкування – за заповітом та за законом. Спадкування за заповітом відіграє провідну роль, оскільки дає можливість власнику на свій розсуд розпорядитися майном на випадок смерті.Документ Особливості й питання класифікації нотаріальних проваджень(2019) Денисяк, Н. М.Стаття присвячена вивченню процедури вчинення нотаріальних проваджень, визначенню порядку (механізму, послідовності) здійснення нотаріальних дій уповноваженими від імені держави суб’єктами, а також установленню комплексного правового інституту як сукупності визначених законом норм, якими регламентується послідовність і можливі варіанти поведінки суб’єктів у нотаріальних правових відносинах, загальні й конкретні умови вчинення нотаріальних дій (проваджень), а також права й обов’язки суб’єктів нотаріального процесу під час учинення тих чи інших дій.Документ Нормативно-правове регулювання нотаріальної діяльності в Україні(2018) Денисяк, Н. М.У статті вивчено актуальні питання нормативно-правового регулювання нотаріальної діяльності в Україні. Розглянуто та з'ясовано діяльність органів нотаріату в незалежній Україні. Проаналізовано поняття нотаріальної діяльності. Наголошено на тому, що нормативно-правове регулювання нотаріальної діяльності в незалежній Україні зазнало суттєвих змін, зокрема щодо розширення повноважень нотаріальних органів.Документ Етика та професійна поведінка нотаріусів України(ВД "Гельветика", 2019) Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Денисяк, Наталья Николаевна; Denysiak, Natalia M.Документ Процедура вчинення нотаріусом нотаріальних проваджень в Україні(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Денисяк, Наталья Николаевна; Denysiak, Natalia M.Документ Correlation of civil legal principles and civil procedural in Ukrainian legislation(Universidad del Zulia, 2021) Сафончик, Оксана Іванівна; Сафончик, О. І.; Сафончик, Оксана Ивановна; Safonchyk, Oksana I.; Діденко, Лариса Василівна; Діденко, Л. В.; Диденко, Лариса Васильевна; Didenko, Larysa V.; Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Денисяк, Наталья Николаевна; Denysiak, Natalia M.Civil legal and civil-procedural legal relations are one of the most significant categories in the science of civil and civil-procedural law, the relationship of which is not fully studied in science, so it is necessary to reveal the essence of their correlation and find differences between them. In the legal doctrine, there is a small number of works that would reveal the content of the relationship of such legal relations, the algorithm and criteria for their comparison are not fully developed, the scientific approaches to the separation of the criterion of their comparison are not revealed. In this regard, it is necessary to fulfil the doctrinal study of civil legal and civil procedural legal relations, both separately and jointly, using a particular criterion. The following methods were used in the study of the relationship between civil legal and civil-procedural legal relations: formal-legal, generalization, method of analysis of normative documents, articles and monographs, comparative legal method. As a result of the research, the connections between such categories as civil legal relations and civil procedural legal relations were clarified, and the criteria for their comparison were singled out.Документ Особливості й питання класифікації нотаріальних проваджень(Одеса : Гельветика, 2019) Денисяк, Наталія Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Denysiak, Nataliia M.Стаття присвячена вивченню процедури вчинення нотаріальних проваджень, визначенню порядку (механізму, послідовності) здійснення нотаріальних дій уповноваженими від імені держави суб’єктами, а також установленню комплексного правового інституту як сукупності визначених законом норм, якими регламентується послідовність і можливі варіанти поведінки суб’єктів у нотаріальних правових відносинах, загальні й конкретні умови вчинення нотаріальних дій (проваджень), а також права й обов’язки суб’єктів нотаріального процесу під час учинення тих чи інших дій.Документ Основні тенденції в реформуванні нотаріату України(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Денисяк, Наталя Миколаївна; Denysiak, Natalia M.Документ Особливості організації нотаріату у Сполучених Штатах Америки(Одеса : Гельветика, 2020) Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Денисяк, Наталья Николаевна; Denysiak, Natalia M.Нотаріат є однією із засадничих інституцій контролю за авторизацією юридичних фактів у правовій системі. Виконуючи функції аутентифікації й авторизації зазначених фактів, суб’єкти здійснення цієї діяльності – нотаріуси – мають відповідати певним професійно-кваліфікаційним вимогам. Саме тому будь-яка держава потребує створення спеціальних органів контролю якості професійної підготовки нотаріусів, їхньої відповідності вимогам чинного законодавства і професійної етики. У Сполучених Штатах Америки чинний так званий Закон про нотаріальні акти (RULONA), згідно з яким державні департаменти з нотаріату окремих штатів можуть призначати державних нотаріусів терміном на чотири роки з дати призначення. Кандидати на посаду нотаріуса мають відповідати таким вимогам/цензам, як: 1) віковий ценз. Бути не молодшими 18 років; 2) ценз осідлості. Мати громадянство або перебувати в іншому законному режимі перебування і мешкання на території Сполучених Штатів Америки; 3) ценз зайнятості. Бути резидентом або мати місце роботи або практики в одному зі штатів; 4) мовний ценз. Уміти читати і писати англійською; 5) кримінально-правовий і адміністративно-правовий ценз. Не бути дискваліфікованими через скоєння кримінальних злочинів або адміністративних правопорушень; 6) освітній ценз. Усі кандидати на первинне та повторне призначення нотаріусом повинні пройти як мінімум три години затвердженого нотаріального навчання протягом шести місяців, що безпосередньо передують заяві про призначення або повторне призначення; 7) кваліфікаційно-дисциплінарний ценз. Усі претенденти на посаду нотаріуса повинні скласти іспит, що проводиться представником Департаменту відповідного штату; 8) подання заяви встановленої форми та сплата мита у відповідному розмірі (розмір мита може коливатися від 50 до 400 доларів, залежно від штату); 9) ценз щодо підтвердження моральності і доброчесності; 10) ценз щодо доброчесності інформування; 11) ценз щодо підтвердження завершеного тригодинного попередньо затвердженого нотаріального курсу протягом шести місяців до подання заяви; 12) ценз щодо відсутності судимостей за тяжкі злочини або злочини, пов’язані із шахрайством або обманом; 13) ценз щодо дисциплінарної доброчесності; 14) ценз щодо професійної доброчесності авторитетних органів щодо виконання обов’язків нотаріуса, покладених на особу відповідно до постанови департаменту, федерального закону або законодавства штату; 16) ценз щодо відсутності попередніх негативних рішень кваліфікаційних комісій. У Сполучених Штатах Америки наявні обмеження щодо сумісності посад нотаріуса з іншими посадами в органах законодавчої та/або виконавчої влади. Такі особи не мають права обіймати посаду нотаріуса, якщо вони є членами Конгресу Сполучених Штатів Америк, або ж обіймають посади в законодавчих, виконавчих чи судових департаментах федерального уряду, а також трасту, за які він або вона отримує зарплату, гонорари або пільги. Не можуть бути нотаріусами члени Генеральної Асамблеї будь-яких штатів.Документ Консул як суб’єкт нотаріальних правовідносин(Одеса : Гельветика, 2020-05-15) Денисяк, Наталя Миколаївна; Денисяк, Н. М.; Денисяк, Наталья Николаевна; Denysiak, Natalia M.Документ Становлення та формування нотаріату як самостійного інституту в Україні(2017) Денисяк, Н. М.; Denysiak, N. M.Документ Проблеми нотаріального посвідчення секретного заповіту(Одеса : Фенікс, 2015) Денисяк, Н. М.; Denysiak, N. M.Документ Розвиток та виникнення нотаріального мистецтва в Греції(Одеса : Фенікс, 2014) Денисяк, Наталія Миколаївна