Пахлеванзаде Альборз

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 16 з 16
  • Документ
    Міжнародний інституційний механізм у сфері запобігання та протидії корупції
    (2021) Пахлеванзаде, А.
    Стаття присвячена дослідженню міжнародного інституційного механізму у сфері запобігання і протидії корупції. Виявлено, що на універсальному та регіональному рівнях було прийнято ряд міжнародних антикорупційних інструментів різної правової природи. Проаналізовано ряд міжнародних договорів, направлених на боротьбу з корупцією. Було виявлено наявність спільних рис усіх міжнародно-правових інструментів у сфері, що є предметом аналізу. Міжнародні організації мають спільні проблеми у сфері боротьби з корупцією, які вони вирішують, застосовуючи єдині підходи. Це закономірно призводить до того, що документи, прийняті в рамках різних організацій, мають спільні риси, що проявляються у їх структурі, формулюваннях та компонентах. Приділено увагу механізму контролю, оскільки досвід міжнародних антикорупційних актів показує, що без чіткого та ефективного механізму навряд чи можна досягти поставлених цілей. Зазначено, що механізм моніторингу має бути ефективним та відповідати вимогам об’єктивності. Публікація звітів механізмами моніторингу мала б істотний вплив на держави-учасниці. Звіти повинні бути конкретними і відповідати системі показників, які об’єктивно демонструють прогрес. Крім того, важливу роль відіграють і санкції. Основні проблеми в боротьбі з корупцією на міжнародному рівні пов’язані з необхідністю отримання достатніх ресурсів для вирішення великої кількості проблем і обмеженими можливостями міжнародних організацій щодо обміну важливою слідчою інформацією. Для надання допомоги і вирішення цієї загальної проблеми необхідно забезпечити більш тісну співпрацю між різними зацікавленими сторонами і прийняти норми щодо обміну слідчою інформацією. Своєчасним завданням видається обмін інформацією. Зроблено висновок, що інституційних механізм протидії корупції формується завдяки діяльності міжнародних організацій. У зв’язку з бюрократизацією міжнародних організацій, зокрема ООН, окремим напрямом діяльності таких інституцій стає розробка ефективних механізмів подолання корупції всередині цих організацій.
  • Документ
    Наукові підходи до питання реалізації принципу розумності строків на досудовому розслідуванні
    (2021) Пахлеванзаде, А.
    Статтю присвячено висвітленню підходів до питання реалізації принципу розумності строків на досудовому розслідуванні. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні та теоретичне підґрунтя її вирішення. У статті проаналізовано основні підходи до розуміння принципу, що є важливим для аналізу й вироблення підходів до тлумачення розумності строків. Початок перебігу строків може наступати залежно від бажання суб’єктів або всупереч їхньому бажанню. Підкреслено значення принципів кримінального процесу, що полягає в тому, що вони становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права та забезпечують узгодженість кримінально-процесуальних інститутів, гармонізують кримінально-процесуальні правовідносини і процесуальну форму правосуддя. У статті зазначено, що наукова розробленість проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні на сучасному етапі наукового розвитку характеризується недостатнім рівнем. Теоретичним підґрунтям її вирі- шення є системний підхід, застосування якого дає змогу віднести досліджува- ний принцип кримінального процесу до категорії міжгалузевих, що є системо- утворюючим фактором як, власне, для системи загальних засад кримінального судочинства, так і для системи вищого рівня – визначених у ст. 129 Конституції України основних засад судочинства. Наголошено на тому, що теоретичне осмислення вчення про строки створює доктринальну основу для вдосконалення нормотворчої та правозастосовної діяльності, якою, зокрема, є констатація двох способів обчислення часу (хронологічного і хронометричного); розуміння строку як юридичного факту, який використовується лише в сукупності з іншими елементами фактичного складу та не має самостійного значення; констатація того, що розумний строк ‒ це оціночне поняття, яке ґрунтується на соціальному розумінні часу, є найбільш абстрактним і має потребу у тлумаченні з урахуванням конкретних обставин справи.
  • Документ
    Становлення міжнародно-правового механізму протидії корупції
    (2021) Пахлеванзаде, А.
    У статті розглянуто етапи становлення міжнародно-правового механізму протидії корупції. Зазначено, що на першому етапі відбувалося зародження міжнародного механізму протидії корупції. В цей період міжнародні організації, зокрема ООН, почализвертати серйозну увагу на необхідність боротьби з підкупом державних посадових осіб у сфері міжнародних комерційних та фінансових операцій. У цей час боротьба з корупцією стала одним із пріоритетних напрямів державної політики багатьох європейських держав. У статті підкреслено, що другий етап можна назвати етапом національно-правового регулювання протидії міжнародній корупції. Робляться спроби юридичного визначення корупції та підготовки міжнародної угоди із боротьби з незаконними виплатами й іншими видами корупційних практик. Підкреслено, що на цьому етапі не було прийнято жодного між- народного нормативно-правового акта конвенційного характеру щодо корупції. Корупція насамперед розглядалася як питання внутрішнього, а не міжнародного значення. Третій етап було визнано етапом інтернаціоналізації антикорупційних норм. В цей час активізується робота в межах універсальних та регіональних міжнародних організацій із розробки заходів протидії незаконним виплатам та іншим різновидам корупції. Було прийнято низку міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів органів міжнародних організацій, в яких визначалися основні методи боротьби з корупцією в різних сферах життя держави і суспільства. Багато регіональних міжнародних антикорупційних договорів містили положення, що стосуються кримінальної відповідальності за підкуп іноземних державних посадових осіб. Проаналізовано четвертий етап, який можна охарактеризувати як етап універсалізації антикорупційних норм. У міжнародному праві було прийнято перший універсальний міжнародний договір у цій сфері – Конвенцію ООН проти корупції. Саме на цьому етапі визначну роль у формуванні загальносвітової стратегії протидії починають відігравати міжнародні неурядові організації.
  • Документ
    Класифікація кримінально-процесуальних строків
    (2021) Пахлеванзаде, А.
    Стаття присвячена висвітленню підстав класифікації кримінально-процесуальних строків. Регулювання цього питання починається з визначення строків та часу. Теоретиками права наголошується на тому, що час посідає важливе місце серед обставин, які впливають на правовідносини, які складаються в суспільстві. Значення часу для правового життя полягає також і в тому, що часто у фактичному складі, з яким право пов’язує ті або інші зміни в існуючих правовідносинах, одним з елементів є час. У статті проаналізовано основні підходи до розуміння строку, що є важливим для аналізу та вироблення підходів до класифікації цього явища. Початок перебігу строків може наступати залежно від бажання суб’єктів або всупереч їхньому бажанню. Виокремлено певні особливості строків у кримінальному процесі. Процесуально-правові строки мають свою специфіку: строк як визначений проміжок часу в силу формального характеру цих норм набуває властивостей, які не характерні для часу у філософському розумінні; особливістю процесуальних строків є можливість поновлення деяких із них строки можуть бути лише елементами фактичного складу, але не самостійними юридичними фактами; строк проявляється у двох формах позитивній і негативній. У статті зазначено, що питання класифікації процесуально-правових строків достатньо докладно розглянуто як у роботах з теорії права, так і власне кримінально-процесуальних дослідженнях. Наголошено, що вирішенню завдання реалізації розумності строків заходів забезпечення кримінального провадження сприятиме їх класифікація за двома основними критеріями: 1) визначеності строку дії та можливості його продовження (заходи, що тривають протягом чітко визначеного періоду часу; заходи, строк дії яких не визначено); 2) наявності темпоральних характеристик процедури вирішення питання про їх застосування як гарантій дотримання прав і законних інтересів учасників процесу.
  • Документ
    Антинаркотична політика Європейського Союзу
    (2022) Пахлеванзаде, А.
    Шляхи транспортування наркотиків існували здавна; основні, традиційні зберігають своє значення. У статті здійснено огляд антинаркотичної політики Європейського Союзу. Позначено, що інтенсивна торгівля між Європою й азіатським континентом, наявність інфраструктури сухопутних, морських і повітряних перевезень значно спрощують поставки наркотиків у європейські країни. Зазначено, що у своїх щорічних доповідях про боротьбу з організованою злочинністю Європол повідомляє про ліквідацію великих організованих злочинних угруповань, які спеціалізуються на наркотрафіку. Так, Європол змушений констатувати, що зусилля Євросоюзу з боротьби зі споживанням наркотиків і наркотрафіком не привели до значного скорочення числа наркоманів, основні шляхи наркотрафіку все ще не вдається блокувати. Підкреслено, що використання сучасного обладнання та методик виготовлення, залучення висококваліфікованих фахівців сприяють різкому збільшенню виробництва і розповсюдження наркопрепаратів. Стадії виробництва відокремлені одна від одної і розміщені в різних місцях на території всього Європейського Союзу, що позначається на ефективності боротьби з наркотрафіком і прогалинами в політиці Євросоюзу. Проаналізовано основні акти, ухвалені в Європейському Союзі у сфері боротьби з наркотрафіком, зазначено впровадження комплексної політики в цій сфері. У зв’язку з тим, що поширення наркотиків має міжнародний і організований характер, проблема наркотиків не може бути вирішена за допомогою тільки односторонніх дій на рівні держав-членів. Зроблено акцент на тому, що боротьба з наркотрафіком і формування антинаркотичної політики Євросоюзу ведеться в декількох напрямах, як-от: оперативна взаємодія держав-членів за підтримки й участі Європолу, Євроюсту, антинаркотичних морських центрів; формування антинаркотичного законодавства Європейського Союзу; міжнародна співпраця. Зроблено висновок, що важливим інструментом антинаркотичної політики Євросоюзу є плани дій, у яких міститься перелік конкретних дій і цілей у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів. Для України ці аспекти є важливими в контексті міжнародного співробітництва у сфері протидії наркозлочинності, а також подальшої інтеграції до та співпраці з відповідними структурами останнього.
  • Документ
    Теоретичне підгрунтя та наукова розробленість проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні
    (2018) Пахлеванзаде, А.
    У статті досліджено здобутки останніх робіт, що на монографічному рівні висвітлюють таку центральну проблематику кримінального процесу, як систему його основ взагалі та принципу розумності строків зокрема. Констатовано недостатній рівень наукової розробленості проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні. Окреслено основні напрями подальших наукових досліджень у цій сфері. Теоретичним підґрунтям вирішення наукової проблеми реалізації засади розумності строків на досудовому розслідуванні визначено системний підхід. Акцентовано увагу на тій обставині, що міжгалузевий характер принципу розумності строків обумовлює необхідність застосування під час його обґрунтування здобутків теорії права.
  • Документ
    Судові системи та порівняльне судове право
    (Одеса, 2023) Пахлеванзаде, А.; Качурінер, В. Л.
  • Документ
    Поняття незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародному праві
    (2021) Пахлеванзаде, А.
    Статтю присвячено висвітленню підходів до питання незаконного обігу наркотичних засобів у міжнародному праві, розгляд наявних концепцій цієї дефініції. Окреслено ступінь наукової розробленості проблеми. У статті проаналізовано наслідки розвитку незаконного обігу наркотиків та зазначено, що це вимагає від світової спільноти науково-обґрунтованих, комплексних, системних і взаємопов’язаних заходів, здійснення яких дозволить спільними зусиллями держав і міжнародних структур успішно протистояти поширенню цієї проблеми. Підкреслено, що міжнародні організації відіграють помітну роль у посиленні потенціалу держав-членів у боротьбі з наркотиками, злочинністю, корупцією і тероризмом. Характер термінової потреби у вирішенні вищезазначених проблем вимагає розгляду від урядів усіх держав на порядку денному питання про організацію і вдосконалення міжнародних механіз- мів, які би сприяли вирішенню питань поширення наркотиків. Наголошено, що наркоіндустрія не зупиняється у своєму розвитку, неухильно підвищує свій технічний і фінансовий потенціал, упроваджує нові науково-технічні рішення своїх потреб і ніколи не стоїть на місці. Завдяки цьому транснаціональні злочинні синдикати мають змогу використовувати сучасні досягнення науки і техніки, зокрема засоби озброєння, боєприпаси, системи електронного оснащення, тим самим розвиваючи свою мережу у всьому світі та успішно підтримуючи її стабільність. У статті зазначено, що під незаконним попитом розуміють реальну потребу у наркотич- них засобах для наркотизації, тобто споживання з метою сп’яніння у країні або в окремому регіоні у певний період. Для наркотичної злочинності характерною є певна однорідність. У статті підкреслено, що міжнародна спільнота прагне уніфікувати систему дефініцій досліджуваного явища. Доведено, що світовій спільноті вдалося напрацювати певний досвід у боротьбі із незаконним обігом наркотиків. Важливо зазначити, що ключова роль у подібній боротьбі належить саме системі міжнародних органів та інституцій, які своїм функціоналом сприяють підвищенню рівня співробітництва на міжнародній арені між суверенними державами шляхом втілення прийнятих ними міжнародно-правових актів.
  • Документ
    Окремі аспекти темпоральної характеристики досудового розслідування : проблема дослідчого провадження
    (2018) Пахлеванзаде, А.
    У статті акцентовано увагу на необхідності подальшого наукового опрацювання проблеми темпоральної характеристики досудового розслідування. Як на одне із проблемних питань указано на аспект можливості визнання окремою стадією кримінального провадження дослідчого провадження, яке має свої чіткі темпоральні характеристики та сьогодні визнається лише початковим етапом стадії досудового розслідування. У цьому зв'язку запропоновано внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу та Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність".
  • Документ
    Право Європейського Союзу : навчально - методичний посібник
    (Одеса, 2021) Пахлеванзаде, А.; Громовенко, К. В.; Качурінер, В. Л.
  • Документ
    Аналіз європейського досвіду та європейських стандартів щодо організації судової влади в Україні
    (2022) Пахлеванзаде, А.; Качурінер, В. Л.; Качурінер, Вікторія Львівна
    Стаття присвячена аналізу європейського досвіду щодо організації судової влади в Україні. Дослідження основних аспектів процесуєвроінтеграції в контексті міжнародного досвіду і викликів, з якими стикаються національні правові системи при входженні в європейський правовий простір є фундаментом для реформування судової влади. Зроблено акцент на тому, що європейська практика функціонування судової влади свідчить про наявність як обов’язкових стандартів у цій сфері, так і стандартів, що мають рекомендаційний характер. Так, обов’язкові правові стандарти знаходять своє вираження у право- вих нормах, що зобов’язують до належної поведінки та мають установчий характер. Зазначено, що міжнародні стандарти у сфері діяльності судових установ, зокрема, господарської юрисдикції можна визначити як сукупність задекларованих у базових міжнародних документах правил, дотримання яких є провідною світовою практикою. Підкреслено і важливість Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, яка є ґрунтовним та значним за обсягом документом, який дає можливість зрозуміти, що Україна прагне отримати в результаті євроінтеграції. Вона значно більша за обсягом і докладніша, ніж угоди з іншими країнами, зокрема, у сфері судочинства, прокуратури. В статті проаналізовано досвід Грузії та Польщі у реформуванні судової системи. Реформа системи судоустрою – це напрям системної судової реформи, спрямований на системне перетворення судоустрою України. Увагу приділено і досвіду інших європейських країн, зокрема, у здійсненні господарського судочинства. Не в багатьох європейських держав функціонують спеціалізовані суди з розгляду комерційних справ, наприклад, як в Австрії. Позначено, що європейський курс України ґрунтується перш за все на принципах дієвості демократичних інституцій, верховенстві права та укріпленні інституцій усіх рівнів державного управління загалом та судових органів. Зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості, це ті стандарти внутрішньої політики, які мають бути забезпечені Україною відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань. Зроблено висновок, що для подальшого реформування системи судоустрою необхідною та обґрунтованою є законотворча діяльність з метою вдосконалення законодавства щодо організації (устрою) судової влади в Україні.
  • Документ
    International legal personality in public and private law: problems of theory and practice
    (2021) Pahlevanzade, Alborz; Panova, Liydmyla; Gramatskyy, Ernest; Panov, Alen; Sarybaieva, Ganna
    At the present stage of the development of international relations, an important aspect is the specification of the rights and obligations of the subjects of international law, which are elements of international legal personality, which is subject to multifaceted study. The research of its problematic elements is fundamental to improving the rules of international law in general and domestic law in particular. The work aims to study and identify problems of theory and practice of international legal personality in public law. The object of research is international legal personality in public law. The subject of the research is problematic aspects of the theory and practice of international legal personality in public law. The following methods were used in the study: observation, historical method, method of analysis, comparison, generalization, the system method, method of analysis of normative documents. As a result of the research, the institute of international legal personality, in general, was analyzed, its peculiarities and problematic aspects were determined.
  • Документ
    Energy poverty leap during the pandemic : the case of Ukraine
    (2021) Pahlevanzade, Alborz; Goncharuk, Anatoliy; Hromovenko, Kostiantyn; Hrinchenko, Yurii
    As recent studies showed, the post-communist countries have relatively the highest level of energy poverty in Europe. The poorest of them still are not explored. So, the authors decided to study this problem for Ukraine as one of the largest and poorest post-communist countries in Europe. This Eastern European country experienced a number of challenges before the pandemic, including a war with Russia in the east of the country, high external debt, high energy intensity and low added value of the economy. The purpose of this study is to measure how deep the energy poverty problem in Ukraine is and how it changed during the COVID-19 pandemic. Applying selected quantitative and financial indicators, the authors showed the problem of energy poverty in Ukraine remained acute at the beginning of 2020, especially in terms of heating. Moreover, its level in Ukraine was three times higher than the average level for the all the EU countries. Furthermore, in 2020, duringthe pandemic, there were drastic increasing arrears of households on utility bills that meant a new leap of energy poverty in Ukraine. This study did not search for the causes of the identified leap in energy poverty, which apparently connected with the global and local economic and social consequences of the pandemic. However, it revealed the depth of this problem and the lower impact of the nature factor (air temperature) on energy poverty during and after the COVID-19 pandemic. Further research is required to identify the underlying drivers and develop possible solutions to this problem in Ukraine and other European countries suffering from high energy poverty.
  • Документ
    Conceptual provisions of the transformation of the national energy system of Ukraine in the context of the European Green Deal
    (2021) Pahlevanzade, Alborz; Pahlevanzade, Alireza; Trushkina, Nataliia; Maslennikov, Yevgen
    This article is aimed at the scientific and methodological substantiation of conceptual provisions for the transformation of the national energy system of Ukraine through the formation of eco-energy clusters. The article analyses international reports on the development of green energy in different countries. An analysis of the dynamics of energy consumption in Ukraine on the basis of renewable sources for 2007–2019 is performed. An algorithm for making a management decision on the transition to renewable energy sources is proposed. In order to transform the national energy system, a conceptual approach to the formation of an eco-energy cluster as an element of innovation infrastructure based on smart specialization is substantiated. It is proven that this structure should be in the form of the partnership of energy companies, business structures, research institutions,higher education institutions, institutions of logistics, energy and innovation infrastructure, and government agencies. This, in turn, will provide a synergistic effect (economic, environmental, social) by improving a number of existing legislations on alternative energy sources, which would increase the economic efficiency of their production, such as: the development of investment projects to attract additional investments in this industry; state guarantees to producers of “clean” energy for its purchase at fixed tariffs; ensuring the level of energy security of Ukraine through the modernization of the network of existing power plants to increase the level of their reliability and uninterrupted operation; the reduction of greenhouse gas emissions from the combustion of traditional fuels.