Качурінер Вікторія Львівна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 20 з 25
  • Документ
    Методичні рекомендації щодо написання кваліфікаційних робіт магістрів для спеціальності 081 право, 262 правоохоронна діяльність, 293 міжнародне право
    (2020) Андрейченко, Світлана Сергіївна; Качурінер, Вікторія Львівна; Кізлова, Олена Сергіївна; Крижановський, Анатолій Федорович; Подобний, Олександр Олександрович; Тицька, Яна Олександрівна; Цуркану, Сюзанна Іванівна
  • Документ
    Конституційне право зарубіжних країн : навчально-методичний посібник
    (Одеса : Фенікс, 2021) Волощук, О. Т.; Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.; Колесник, В. Ю.; Волощук, Оксана Троянівна; Колесник, Вікторія Юріївна
    Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни «Конституційне право зарубіжних країн»; методичні рекомендації щодо вивчення та викладання цієї дисципліни: теми і плани семінарських занять, варіанти завдань для самостійного вивчення курсу, а також перелік рекомендованої літератури. Матеріал систематизований таким чином, щоб забезпечити засвоєння курсу, який викладається в юридичних закладах вищої освіти. Для студентів юридичних вузів, викладачів, аспірантів.
  • Документ
    Voluntary instruments in the sphere of production in European Union Law and their importance to Ukraine : Chapter of the monograph 
    (2019) Kachuriner, Viktoriia L.; Качурінер, Вікторія Львівна
  • Документ
    Regulation of freedom of access to environmental information in the legislation of the European Union and Ukraine : Chapter of the monograph 
    (2019) Kachuriner, Viktoriia L.; Качурінер, Вікторія Львівна
  • Документ
    Establishment of environmental standards of production in the law of the European Union : Chapter of the monograph
    (2021) Kachuriner, Viktoriia L.; Качурінер, Вікторія Львівна
  • Документ
    International experience of public-private partnership in agriculture
    (2021) Kachuriner, Viktoriia L.; Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.; Kolomoiets, Tetiana; Galitsina, Natalia; Sharaia, Anna; Danylenko, Olga
    Agriculture, as one of the most important sectors of the economy, needs constant improvement at the legislative level. Its importance lies in providing the population with provisions and obtaining raw materials for industry. States are trying to create a mechanism for regulating agricultural relations that would be in line with international principles and efficient. One such mechanism is the introduction of the institution of public-private partnership. The experience of foreign countries allows to maintain the state of legislative support at a high level and, accordingly, the effective implementation of its norms at a high level for the implementation of state social policy. The work aims to analyze the international experience of public-private partnerships in agriculture. During the research, the authors used such methods as a method of analysis of normative documents, comparative legal method, and formal-legal method. As a result of the study, the international experience of public-private partnership (in general) and in the field of agriculture (in particular) was examined. The historical stages of formation and improvement of this institute are studied. The advantages and disadvantages of public-private partnership and possible ways to improve it are studied.
  • Документ
    Конституційне право України : навчально-методичний посібник
    (Одеса : Гельветика, 2022) Качурінер, В. Л.; Качурінер, Вікторія Львівна; Згама, Антоніна Олександрівна; Згама, А. О.
    У навчально-методичному посібнику викладено основні питання курсу «Конституційне право України», наведено перелік питань до семінарських занять, бібліографія для підготовки до семінарських занять, питання для самостійної перевірки знань. Навчально-методичний посібник призначено для здобувачів вищої освіти та розроблено відповідно до освітньої програми підготовки бакалавра за спеціальністю 262 – Правоохоронна діяльність.
  • Документ
    Характерные черты ответственности международных организаций
    (2018) Качуринер, В. Л.; Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    В статье исследуются вопросы развития института ответственности международных организаций в международном праве. Проанализирована концепция ответственности международных организаций. Рассматриваются основные черты ответственности меж­дународных организаций.
  • Документ
    Правові інструменти та принципи політики Європейського Союзу у сфері сільськогосподарського виробництва
    (2022) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    У статті здійснено загальний огляд правових інструментів екологічної політики Європейського Союзу у сфері сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано деякі основні принципи права Європейського Союзу. Позначено, що разом із загальними принципами політики ЄС у сфері виробництва діють спеціальні, що становлять основу правового регулювання в окремих сферах діяльності, зокрема сфері сільськогосподарського виробництва. Наприклад, принцип обережності, його тлумачення та застосування здійснює Європейський Суд. Підкреслено, що цей принцип встановлюється згідно із сутністю екологічної політики Європейського Союзу, при цьому слугує для застосування інших значних екологічних принципів, зокрема принципу «інтеграції». Позначено, що Європейський Суд підтримує застосування такого принципу, як принцип використання заходів безпеки у сільськогосподарській сфері. Підкреслено, що ЄС розробив систему екологічної сертифікації. Одними з перших під її дію підпали енергетична, транспортна та сільськогосподарська політика ЄС. Проаналізовано такий правовий інструмент, як Інтегрована політика в галузі виробництва продукції, яка спрямована на зменшення впливу на довкілля виробництва товарів та послуг у процесі їх життєвого циклу шляхом використання набору політичних інструментів. Для покращення якості та узгодженості політики в Європейському Союзі використовується процес інтегрованої оцінки впливу. Зроблено акцент на тому, що Інтегрована політика як добровільний інструмент у сфері сільського господарства запроваджує інтеграції екологічних питань у Спільну сільськогосподарську політику, а особливість принципу інтеграції полягає в тому, що він стосується не лише довкілля, але й усього європейського права, адже застосовується до усіх дій і політики Європейського Союзу. Підкреслено значення такого інструмента, як добровільні угоди. Сучасною тенденцією політики ЄС у позначеній сфері є залучення до забезпечення охорони довкілля якнайбільшої кількості зацікавлених сторін, а не покладання відповідальності за стан навколишнього середовища. Сформовано висновок, що до правових інструментів політики ЄС у сфері сільськогосподарського виробництва можна віднести установчі акти, акти вторинного права ЄС, добровільні угоди, стандартизацію, систему екологічного менеджменту та дизайну.
  • Документ
    Правові інструменти екологічної політики Європейського Союзу у сфері сільськогосподарського виробництва
    (2022) Качурінер, В. Л.; Качурінер, Вікторія Львівна
    У статті здійснено загальний огляд правових інструментів екологічної політики Європейського Союзу у сфері сільськогосподарського виробництва та підкреслено їх значення для євроінтеграційних процесів в Україні. Крім того, створення єдиного ринку сприяло активізації політики у сфері охорони навколишнього середовища та запровадила відповідні екологічні стандарти у сферу сільського господарства та процес виробництва продукції. Підкреслено, що досягнення цілей політики ЄС у сфері сільськогосподарського виробництва можливо за допомогою збалансованого поєднання стимулів для споживачів і підприємств, уніфікації підходів до ринкових інструментів і запровадження екостандартів для зниження екологічних наслідків виробничої діяльності та виробництва продукції. Позначено, що правові інструменти екологічної політики ЄС у досліджуваній сфері – це засоби та способи, які впливають на процес виробництво і учасників сільськогосподарської діяльності. Проаналізовано такий інструмент, як Ecolabel, який є результатом узгодженої політики ЄС та законодавчою основою для сталого виробництва і споживання в ЄС. Ecolabel як інструмент політики ЄС допомагає заповнити прогалини в регулюванні сфери виробництва, стимулювати законодавство для забезпечення мінімальних вимог щодо екологічних характеристик продуктів і послуг. Підкреслено, що ЄС розробив систему екологічної сертифікації. Одними з перших під її дію підпали енергетична, транспортна та сільськогосподарська політика ЄС. Проаналізовано такий правовий інструмент, як екологічна стандартизація, яка є організаційним прийом та способом в сфері виробництва. Підкреслено значення такого інструменту, як оцінка впливу на навколишнє середовище, яка є унікальним інструментом в тому, що вимагає враховувати екологічні цінності і обґрунтовувати їх в світлі детальних екологічних досліджень та громадського обговорення потенційних впливів на навколишнє середовище. Зроблено акцент на тому, що в законодавстві ЄС встановлені сільськогосподарські податки, шо також є важливим правовим інструментом та економічним засобом наповнення бюджету ЄС. Досліджено певні аспекти аграрного законодавства ЄС як правового інструменту. Зроблено висновок, що до правових інструментів політики ЄС у сфері сільськогосподарського виробництва можна віднести: екомаркування, екологічну стандартизацію, систему екологічного менеджменту і екологічного аудиту, оцінку впливу на навколишнє середовище, сільськогосподарські податки, аграрне законодавство ЄС.
  • Документ
    Правові інструменти екологічної політики Європейського Союзу у сфері виробництва
    (2022) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    У статті здійснено загальний огляд правових інструментів екологічної політики Європейського Союзу у сфері виробництва. Зазначено, що право Європейського Союзу спрямоване насамперед на вирішення проблеми впливу шкідливих речовин. Спочатку мотивом правотворчості було приведення у відповідність відмінностей між державами-членами стосовно внутрішнього ринку. Підкреслено, що ЄС розглядає комплексні екологічні проблеми всеохоплюючі з урахуванням правових стандартів. Акцентовано увагу на правових інструментах щодо встановлення заходів при виробництві продуктів, їх продажі, використанні або на стадії відходів. Треба прийняти до уваги використання сировини і матеріалів, споживання енергії при виробництві і застосуванні, а також хімічні, біологічні та радіологічні викиди із застосуванням економічних механізмів: податки, збори, застосування норм про відповідальність. Позначено, що необхідно ввести в дію планові інструменти з управління застосовуваними засобами. Проаналізовано аспекти Інтегрованої політики в області виробництва продукції, яка спрямована на зменшення впливу на навколишнє середовище виробництва товарів та послуг у процесі їх життєвого циклу шляхом використання набору політичних інструментів. Дослідження законодавства ЄС в сфері охорони атмосферного повітря, вод, земель, тваринного світу та інших об'єктів природи важливо для вдосконалення законодавства України, що володіє великими запасами природних ресурсів. Передбачається, що посилення природоохоронної діяльності матиме позитивні наслідки для громадян і підприємств в Україні та ЄС. Зроблено висновок, що схожість багатьох екологічних проблем в державах-членах Європейського Союзу, обов’язковість виконання прийнятих рішень на рівні ЄС, прагнення до уніфікації заходів з боротьби із забрудненням та роз- винена система правових важелів (Договір про функціонування Європейського Союзу, директиви, дії держав-членів, діяльність Суду ЄС) сприяють реалізації єдиних підходів екологічної політики Європейського Союзу.
  • Документ
    Правове регулювання відносин в сфері інформаційних комунікацій про стан навколишнього середовища за законодавством ЄС
    (2021) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    Стаття присвячена висвітленню особливостей правового регулювання відносин в сфері інформаційних комунікацій про стан навколишнього середовища в законодавстві ЄС. Регулювання цієї сфери характеризується розширенням правових вимог по охороні навколишнього середовища в діяльності промислових підприємств із застосуванням безпечних технологій та превентивних заходів у їх функціонуванні, з обов’язковим залученням громадськості в забезпеченні охорони довкілля шляхом надання доступу до екологічної інформації. В статті проаналізовано основні положення Орхуської Конвенції та її основні принципи: принцип доступу до інформації про стан навколишнього середовища; принцип участі громадськості у процесі прийняття рішень; принцип доступу до правосуддя. Держави повинні забезпечити, щоб державні органи мали у своєму розпорядженні екологічну інформацію, яка стосується роду їх діяльності, було створено обов’язкові системи для забезпечення належного надходження в державні органи інформації з запланованих та здійснюваних заходів, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище. Законодавство ЄС передбачає використання інформаційних комунікацій, комп’ютерних телекомунікацій та електронних технологій щодо доступу до інформації про стан навколишнього середовища. Для цього держави-учасниці ЄС вживають необхідні заходи для забезпечення володіння екологічною інформацією, а також подальшого поширення такої інформації за допомогою інформаційних комунікацій. Проаналізовано важливий інформаційний інструмент – PRTR. PRTR являє собою екологічну базу даних або опис потенційно небезпечних хімічних речовин та забруднювачів, що викидаються в атмосферу, що скидаються у воду та ґрунт, що переносяться з тієї чи іншої території для переробки або видалення. В деякі PRTR також вносяться оцінки викидів з дифузних джерел, таких як сільське господарство і транспорт. В статті зазначено, що для розвитку права на екологічну інформацію в Україні, необхідно здійснити аналіз та виважену гармонізацію із законодавством ЄС. Цей процес має відбуватися вибірково й враховувати місцеві умови, національні інтереси та пріоритети.
  • Документ
    Міжнародний досвід запровадження державно-приватного партнерства у сфері сільського господарства
    (2020) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    У статті здійснено загальний огляд міжнародного досвіду запровадження державно-приватного партнерства у сфері сільського господарства. Зазначено, що державно-приватне партнерство – це явище нове для України, однак більшість країн світу вже давно використовують цей інструмент, що і доводить його ефективність. Механізм державно-приватного партнерства виявився ефективним, враховуючи поєднання ресурсів партнерів, розподіл ризику та прибутку від реалізації проєкту. Підкреслено, що державно-приватне партнерство у сфері сільського господарства має переваги та недоліки. Позначено, що переваги державно- приватного партнерства полягають у тому, що уряд має доступ до альтернативних приватних джерел капіталу, держава може використовувати фінансові, організаційні, інтелектуальні можливості приватного партнера для задоволення суспільно нагальних потреб, а використання технологій управління приватним сектором дозволяє більш ефективно реалізувати кількість заходів державного сектора. Виокремлено і недоліки державно-приватного партнерства такі, як створення фінансових зобов’язань у довгостроковій перспективі та неможливість врахувати всі можливі ризики, які можуть виникнути під час реалізації запланованого проєкту. Виокремлено різні моделі державно-приватного партнерства у сфері сільського господарства. Наприклад, у Канаді створено PPP Canada, яка є національною некомерційною колективною організацією, до складу якої входить широкий спектр представників як державного, так і приватного секторів, а США створила організацію розвитку. Державно-приватне партнерство в США контролює Національна рада. Різні країни по-різному реалізували моделі державно-приватного партнерства (від виконання окремих законів до звичайного укладання угод). Зроблено висновок, що враховуючи міжнародний досвід України, вбачається за необхідне інтегрувати позитивні положення щодо збільшення частки державного фінансування проєктів державно-приватного партнерства, ініціювати та розробити ряд ефективних законодавчих змін, у тому числі створити окремий орган, який займатиметься виключно державно-приватним партнерством. приватне партнерство.
  • Документ
    Економічні інструменти у сфері виробництва в праві Європейського Союзу
    (2019) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    Стаття присвячена правовому регулюванню екологічної політики Європейського Союзу у сфері виробництва за допомогою економічних інструментів. Розглянуто екологічне законодавство Європейського Союзу у сфері виробництва, яке характеризується розширенням правових вимог щодо охорони навколишнього середовища в діяльності промислових підприємств із застосуванням безпечних технологій та превентивних заходів в їх функціонуванні, з обов’язковим проведенням екологічної експертизи й оцінки впливу на навколишнє середовище.
  • Документ
    Конституційна скарга як форма звернення до органу конституційної юрисдикції: національний та зарубіжний досвід
    (2021) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.; Згама, Антоніна Олександрівна; Згама, А. О.
    Стаття присвячена висвітленню особливостей інституту конституційної скарги в національному та зарубіжному законодавстві та виявлення позитивних тенденцій такого інституту. Світова практика конституціоналізму свідчить, що переважна більшість країн, проголошуючи себе демократичними, соціальними, правовими державами, декларує, насамперед, прихильність загальнолюдському, гуманітарному виміру у здійсненні влади, забезпеченні прав і свобод людини й громадянина. Зроблено акцент на тому, що особливе місце в системі гарантій реалізації і захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина займає судовий захист прав і свобод як національними, так і міжнародними судовими інстанціями, і, зокрема, органами конституційної юстиції. Серед процедур, які використовують органи конституційної юрисдикції в багатьох зарубіжних країнах для захисту прав та свобод людини і громадянина, чи не найпопулярнішим є розгляд конституційних скарг. Сутність інституту конституційної скарги сьогодні зводиться до права громадян звертатися до органів судового конституційного контролю з проханням про перевірку конституційності владних актів, якими порушуються їхні права і свободи. Конституційну скаргу варто розглядати не просто як ще один механізм судового захисту, а і як спосіб впливати на якість національного законодавства. Зазначено, що інститут конституційної скарги є в першу чергу винаходом європейської демократії. Сьогодні його застосування можна віднайти в більшості європейських країн. В статті проаналізовано інститут конституційної скарги у Німеччині, Угорщині, Франції та ФРН. При дослідженні акцент зроблено на практику Федерального Конституційного Суду ФРН. Суб’єктом, наділеним правом звернення до органу конституційної юрисдикції з конституційною скаргою щодо захисту фундаментальних прав, закріплених Основним Законом ФРН, може бути будь-яка особа, чиї права було порушено, тобто і фізична, і юридична особа. Федеральний Конституційний Суд розглядає тільки відповідність постанови суду загальної юрисдикції Конституції Німеччини і його рішення, а не замінює рішення суду загальної юрисдикції, навіть якщо було прийнято позитивне рішення за конституційною скаргою. Федеральний Конституційний Суд не завершує судовий процес, замінюючи рішення суду загальної юрисдикції своїм рішенням. Зроблено висновок, що в процесі реалізації курсу на вступ в ЄС Україна ввела в своє законодавство інститут конституційної скарги для цього був прийнятий новий Закон України «Про Конституційний Суд України».
  • Документ
    Інтеграція екологічних питань в аграрну політику ЄС
    (2022) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    У статті здійснено загальний огляд інтеграції екологічних питань в аграрну політику ЄС. Проаналізовано деякі основні акти права Європейського Союзу, які запровадили інтеграцію екологічних питань у сферу сільськогосподарського виробництва. Так, підкреслено, що П’ята та Шоста Програми дій у галузі навколишнього середовища встановили необхідність розгляду екологічних проблем у рамках аграрного права. Проаналізовано таке поняття як сталий розвиток та підкреслено, що однією з суттєвих ознак сталого розвитку сільського господарства в Європейському Союзі є інтеграція екологічних питань та правил захисту навколишнього середовища до системи аграрного права Європейського Союзу. Підкреслено особливість принципу інтеграції, який стосується не лише навколишнього середовища, але й усього європейського права, адже застосовується до усіх дій і політики Європейського Союзу. В результаті застосування цього принципу, під час регулювання питань в аграрній сфері беруться до уваги вимоги щодо охорони навколишнього середовища. Позначено, що сутність екологічної стратегії ЄС в рамках законодавства про сільське господарство полягає у застосуванні адресних агроекологічних заходів, які формують обов’язкову частину всіх регіональних програм розвитку сільських районів. Підкреслено, що дотримання мінімальних екологічних стандартів є невід’ємною частиною програм підтримки сільського господарства. Проаналізовано Директиву ЄС про нітрати від 1991 р., яка містить положення, що стосуються моніторингу якості води, порядку позначення зон, сприйнятливих до нітратів та ін. Прикладами національних та регіональних агроекологічних програм є екологічно сприятлива активізація сільського господарства; інтегроване управління сільськогосподарським виробництвом; охорона ландшафтів, боліт, лісів. Підкреслено, що внаслідок реалізації агроекологічних програм рівень фінансування з боку ЄС значно збільшився. Окрім заходів, спрямованих на фінансове стимулювання дотримання вимог екологічного законодавства, програми ЄС містить низку заходів юридичної відповідальності за порушення агроекологічного законодавства. Зроблено висновок, що сутність екологічної стратегії ЄС у рамках законодавства про сільське господарство полягає у застосуванні адресних агроекологічних заходів, які формують обов’язкову частину всіх регіональних програм розвитку сільських районів.
  • Документ
    Вплив збройних конфліктів на стан екологічної безпеки та навколишнє середовище
    (2022) Качурінер, Вікторія Львівна; Качурінер, В. Л.
    Стаття присвячена дослідженню вплив збройних конфліктів на стан екологічної безпеки та на стан навколишнього середовища. Проте протягом багатьох років спостерігається тенденція до більшого руйнування навколишнього середовища, ніж будь-коли раніше, особливо це відчутно зараз під час збройного конфлікту в Україні. Боєприпаси, які використовуються проти великих або невдало уражених цілей завдають значних збитків навколишньому середовищу та впливають на стан екологічної безпеки регіону. Зазначено, що екологічно руйнівна тенденція в сучасному збройному конфлікті та розвиток технологій й озброєнь призводить до ще більших руйнувань та деградації навколишнього середовища. Як виклик на ці тенденції, міжнародне гуманітарне право виробило принципи захисту навколишнього середовища. Підкреслено, що сьогодні, як звичайне, так і конвенційне міжнародне право ведення війни визнало важливість збереження навколишнього середовища. Вибір військової зброї, методів і засобів нападу також має базуватися на екологічних міркуваннях. Проаналізовано, Проєкт принципів захисту навколишнього середовища у зв’язку зі збройним конфліктом, який був підготовлений Комісією міжнародного права ООН та позначено значення цього Проєкту для подальшого розвитку співробітництва у сфері встановлення екологічної безпеки. Проаналізовано такий аспект екологічної безпеки, як продовольча безпека та виробництво і поставка продовольства, та виробництво продукції сільського господарства. Зроблено акцент на аналізі положень Європейської екологічної та Спільної аграрної політики та внесення змін в ці політики з урахуванням збройного конфлікту в Україні. Зроблено висновок, що норми про охорону навколишнього середовища формулюють екологічні принципи права збройних конфліктів. Право збройних конфліктів і право захисту навколишнього середовища є тісно пов’язаними темами, які викликають занепокоєння міжнародної спільноти. Їх тісний зв’язок породжує потребу використовувати екологічні принципи під час збройного конфлікту та встановлюють заборону маніпулювання навколишнім середовищем у військових цілях та посягання на екологічну безпеку регіону.
  • Документ
    Судові системи та порівняльне судове право
    (Одеса, 2023) Пахлеванзаде, А.; Качурінер, В. Л.
  • Документ
    Право Європейського Союзу : навчально - методичний посібник
    (Одеса, 2021) Пахлеванзаде, А.; Громовенко, К. В.; Качурінер, В. Л.
  • Документ
    Аналіз європейського досвіду та європейських стандартів щодо організації судової влади в Україні
    (2022) Пахлеванзаде, А.; Качурінер, В. Л.; Качурінер, Вікторія Львівна
    Стаття присвячена аналізу європейського досвіду щодо організації судової влади в Україні. Дослідження основних аспектів процесуєвроінтеграції в контексті міжнародного досвіду і викликів, з якими стикаються національні правові системи при входженні в європейський правовий простір є фундаментом для реформування судової влади. Зроблено акцент на тому, що європейська практика функціонування судової влади свідчить про наявність як обов’язкових стандартів у цій сфері, так і стандартів, що мають рекомендаційний характер. Так, обов’язкові правові стандарти знаходять своє вираження у право- вих нормах, що зобов’язують до належної поведінки та мають установчий характер. Зазначено, що міжнародні стандарти у сфері діяльності судових установ, зокрема, господарської юрисдикції можна визначити як сукупність задекларованих у базових міжнародних документах правил, дотримання яких є провідною світовою практикою. Підкреслено і важливість Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, яка є ґрунтовним та значним за обсягом документом, який дає можливість зрозуміти, що Україна прагне отримати в результаті євроінтеграції. Вона значно більша за обсягом і докладніша, ніж угоди з іншими країнами, зокрема, у сфері судочинства, прокуратури. В статті проаналізовано досвід Грузії та Польщі у реформуванні судової системи. Реформа системи судоустрою – це напрям системної судової реформи, спрямований на системне перетворення судоустрою України. Увагу приділено і досвіду інших європейських країн, зокрема, у здійсненні господарського судочинства. Не в багатьох європейських держав функціонують спеціалізовані суди з розгляду комерційних справ, наприклад, як в Австрії. Позначено, що європейський курс України ґрунтується перш за все на принципах дієвості демократичних інституцій, верховенстві права та укріпленні інституцій усіх рівнів державного управління загалом та судових органів. Зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості, це ті стандарти внутрішньої політики, які мають бути забезпечені Україною відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань. Зроблено висновок, що для подальшого реформування системи судоустрою необхідною та обґрунтованою є законотворча діяльність з метою вдосконалення законодавства щодо організації (устрою) судової влади в Україні.