Слатвінська Валерія Миколаївна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 20 з 26
  • Документ
    Адміністрування та захист баз та сховищ даних : методичні вказівки (для бакалаврів галузі знань 12 «Інформаційні технології», спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення» факультету кібербезпеки та інформаційних технологій)
    (Одеса : [б. в.], 2024) Василенко Микола Дмитрович; Слатвінська Валерія Миколаївна
    Методичні вказівки з курсу «Адміністрування та захист баз та сховищ даних» розроблено відповідно до навчального плану, вони складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, питань для самоконтролю, завдань для самостійної роботи, переліку рекомендованих джерел. Вивчення дисципліни «Адміністрування та захист баз та сховищ даних» надасть знання і навички здобувачам щодо ефективного управління базами даних, забезпечення їх безпеки, вчасного резервного копіювання та відновлення даних. Матеріали призначені для здобувачів факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальністю 121 «Інженерія програмного забезпечення»
  • Документ
    Організація змагань по типу Capture The Flag з напрямку Web В [в] НУ «ОЮА»
    (Одеса : Юридика, 2023) Слатвінська Валерія Миколаївна; Дрига Артем Вадимович
  • Документ
    Цифровізація суспільства за допомогою GPT-4
    (Одеса : Юридика, 2023) Слатвінська Валерія Миколаївна
  • Документ
    Забезпечення кіберзахисту кіберрозвідки
    (Одеса : Юридика, 2023) Василенко Микола Дмитрович; Слатвінська Валерія Миколаївна
  • Документ
    Ефективність виконання покарання у виді арешту
    (2022) Загороднюк, С. О.; Слатвінська, В. М.
    Боротьба зі злочинністю є одним із пріоритетних напрямків діяльності держави, яка здійснюється шляхом застосування покарання до осіб, які вчинюють кримінально протиправні діяння. Під час інтеграції України до Європейського Союзу є закономірною необхідність реформування внутрішньодержавного законодавства у сфері виконання покарань та системи органів та установ виконання покарань відповідно до міжнародних стандартів. Особливо це стосується такого виду кримінального покарання як арешт, характерною рисою якого є його відбування у спеціальних установах – арештних домах, які, доречі, у зв’язку з сучасними політичними, економічними проблемами, мають недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Злочинність є категорією, яка буде існувати завжди; у боротьбі з нею держава спрямовує зусилля на всі види і форми профілактичної діяльності, які сприяють запобіганню вчинення кримінальних правопорушень. Покарання є логічним правовим наслідком вчинення кримінального правопорушення, є методом протидії кримінально-протиправної діяльності. В основі кримінально-правової боротьби зі злочинністю кожна демократична держава виходить із застосування певних мір покарання до засуджених. Хоча покарання як система не може вирішити проблему злочинності, але, у той же час, держава не може відмовитися від його застосування. Застосування покарання, зокрема у виді арешту, його вплив на ситуацію зі злочинністю в країні не треба переоцінювати та чекати від нього вирішення всіх проблем, які виникають в процесі такої боротьби. Але не треба недооцінювати покарання як метод протидії злочинності, тому що саме способом застосування справедливого, необхідного та достатнього покарання держава протидіє кримінально протиправній діяльності, маючи на меті її присікання та призупинення. Крім того, виконання певного виду покарання сприяє профілактиці злочинності на всіх її рівнях і в усіх її проявах.
  • Документ
    Application of information technologies for management quality decision making in the conditions of the instability of the external economic space
    (2022) Kabachenko, Dmytro; Olena, Churikanova; Avhustyn, Ruslan; Slatvinska, Valeriia M.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна
    The objective of the article lies in determining the place of information technologies in the process of making management decisions, as well as determining the current level of their implementation with the formation of forecasts for the near-term prospect. Methodology. The assessment of the level of information technology development has been carried out on the basis of Statista (2021) and Gagliodi (2020) data by applying deduction methods, graphical and comparative methods. Results. The analysis of statistical data has revealed that the growth rate of the use of information technology in management decision making has slowed down in 2020-2021. The data obtained show that the IT market is currently focused on the supply of devices and software for remote working. Services on supporting decision-making are used less often, although in the current unstable environment, they should be the ones to pull the focus of leaders onto themselves.
  • Документ
    Живучість та стійкість функціонування компонентів інформаційних систем розумного міста
    (2021) Василенко, М. Д.; Василенко, Микола Дмитрович; Бойко, Віктор Дмитрович; Бойко, В. Д.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна; Слатвінська, В. М.
    У статті досліджуються проблеми живучості та стійкості функціонування компонентів інформаційних систем розумного міста. Авторами проаналізовано ситуацію із сучасними інтегрованими системами різного рівня інформаційної екосистеми розумного міста. Запропонована авторами альтернативна модель розвитку систем спирається на досвід впровадження та розробки наявних рішень глобальних інформаційних систем.
  • Документ
    Risk factors on water transport
    (2021) Slatvinska, Valeriia M.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна; Vasylenko, Mykola D.; Василенко, Микола Дмитрович
    The subject of the study is transportation by waterways, in particular, the activity of sea and river transport in conditions of occurrence of unfavorable conditions, the interaction of the ship’s crew and the behavior of ship personnel when making decisions on water transport, manifestations of risky events and negative consequences on waterways, decision-making by the boat master in stressful, force majeure, regular and emergency situations.
  • Документ
    Форми використання діпфейків в інтернеті майбутнього
    (Одеса : Міжнар. гуманітар. ун-т, 2022) Подобний, О. О.; Подобний, Олександр Олександрович; Слатвінська, В. М.; Слатвінська, Валерія Миколаївна
    В статті досліджено питання щодо форм використання діпфейків в інтернеті майбутнього. Зазначено, що ні підроблені відео, ні дезінформація як такі не є новим явищем – новим є все більша простота їх створення, підвищення їхньої якості та можливості їх розповсюдження . Глибокі підробки являють собою значний ризик для автентичності та безпеки сучасних інформаційних засобів. Вони можуть використовуватися як інструменти політичної пропаганди, поширення дезінформації, шахрайства з ідентифікацією особистості та шантажу. Небезпека діпфейків в тому, що технологія може бути використана для того, щоб змусити людей повірити в те, що щось є реальним, коли це не так. Ця технологія є дуже ефективною, але якщо її використовувати під час соціальної інженерії, то це одне, а якщо в процесі навчання (зокрема при проведення практичних занять з криміналістичної техніки) ‒ це інше. Етикет у сфері високих інформаційних технологій не будується швидко, але технічний прогрес, який спостерігаємо, і Декларація потребують перегляду ставлення до способів використання технології, що базується на алгоритмах машинного навчання і штучного інтелекту.
  • Документ
    Кібербезпека в проявах ризиків у період пандемії: стан та генеза
    (2020) Василенко, М. Д.; Василенко, Микола Дмитрович; Новіков, В. П.; Рачук, В. О.; Рачук, Валерій Олександрович; Слатвінська, Валерія Миколаївна; Слатвінська, В. М.
    Стаття покликана стимулювати інтерес до проявів ризиків у кібербезпеці в умовах COVID-19 (коронавірусу). Зокрема, проаналізовано та надано оцінку проявам кіберризиків у контексті кібербезпеки як нової проблеми, пов’язаної з появою COVID-19, а також з’ясовано її стан та генезу. Запропоновано вирішити проблему управління різними видами ризиків шляхом інституційного розуміння забезпечення юридичного підґрунтя та багатофакторного проєктування або прогнозування, а також запропоновано основний метод посилення захисту – технічний, що використовує, перш за все, алгоритмічні методи, а в окремих випадках – можливість використання сил «Червоної команди» захисної структури. Показано, що в умовах принципово-го збільшення телеконференцій (у період пандемії) суттєво збільшується кількість кіберризиків. Зазначено основні заходи безпеки, потрібні для захисту інформаційно-комунікативної інфраструктури в умовах дії пандемії по COVID-19 (коронавірусу). Авторами доведено, що, оскільки ризики все більше стають послідовними та взаємопов’язаними процесами як невід’ємні складники системи управління, то в цьому випадку більш доречними стають періодичні перевірки офісних приміщень на виявлення використання технічних засобів скритого зняття інформації та періодичне проведення онлайн семінарів зі співробітниками з питань безпеки.
  • Документ
    Різновиди кібератак на судні в контексті управління кібербезпекою
    (Чернігів, 2021) Слатвінська, Валерія Миколаївна; Слатвінська, В. М.
  • Документ
    Підхід до моделювання поведінкових проявів у соціальному інжинірингу в інтересах захисту інформації
    (2020) Слатвінська, Валерія Микoлaївна; Слатвінська, В. М.; Василенко, Микола Дмитрович; Василенко, М. Д.; Баландіна, Наталя Миколаївна; Баландіна, Н. М.; Сисоєнко, С. В.
    Стаття покликана стимулювати інтерес до особливостей підходів до моделювання поведінки людини в інформаційному середовищі та соціальному інжинірингу з метою забезпечення безпеки інформації в інформаційному кіберсередовищі. Розглянуто проблеми побудови кіль- кісної теорії людських систем. З огляду на те, що поведінка людини не піддається математичному моделюванню, жодна зі створених моделей не може бути застосована для здійснення поведінкового аналізу. Доведено потребу в новому методологічному підході до побудови моделі поведінки людини в цифровій сфері, спрямованої на захист інформації в соціальному інжинірингу. Запропоновано синергійно-криптографічний підхід до побудови моделі поведінкових проявів в умовах соціального інжинірингу та в інтересах захисту інформації.
  • Документ
    Кібернетичний захист операційних систем (аналітичне міжгалузеве дослідження)
    (2022) Василенко, Микола Дмитрович; Vasylenko, Mykola D.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна; Slatvinska, Valeriia M.
    Кібернетичний захист операційних систем (ОС) обговорюється як оглядове дослідження. Оскільки ОС складається з ядра ОС та базового набору прикладних програм йдеться про їх захист в процесі функціонування системи. Однак організація ефективного та надійного захисту ОС неможлива за допомогою одних лише програмно-апарат- них засобів, а потребує цілий комплекс заходів. Будь-який комп’ютер складається з чотирьох основних компонентів: центрального процесора; оперативної пам’яті, яка тимчасово зберігає оброблювану інформацію, програмні коди та результати обробки; пристрою введення/виводу, системної магістралі, що визначає механізм взаємодії зазначених вище компонентів. При цьому важко усвідомити усю безліч дій, що виконують і фіксують ОС, яка потребує захисту від внутрішніх та зовнішніх небезпек. Існують певні послуги, що надають ОС в захищеному (незахищеному) режимі. Сформульовані послуги, що надаються в цих умовах типовими ОС, до яких відносять наступні: розробка програм, виконання програм, доступ до пристроїв вводу-виводу; контрольований доступ до файлів; системний доступ; ви- явлення помилок та їх обробка; облік використання ресурсів; структура системи команд; інтерфейс прикладного програмування; а також бінарний інтерфейс програми. Можливість доступу до об’єктів ОС визначається не тільки архітектурою ОС, а й поточної безпековою ситуацією доступу до об’єкта. Показано, як у практично значущих ситуаціях захищена ОС зазвичай містить засоби управління доступом користувачів до різних ресурсів, засоби перевірки справжності користувача, що починає роботу з ОС, а також застосовувати засоби реєстрації дій користувачів потенційно небезпечних з точки зору безпеки. Розглянемо типові загрози безпеці ОС мобільного пристрою, які суттєво відрізняються від аналогічних загроз для ОС персонального комп’ютера або мережевого сервера. Констатується в результаті обговорень, що основною проблемою забезпечення безпеки ОС все ж таки залишається контроль до- ступу до ресурсів системи.
  • Документ
    The Impact of Blockchain Technology on International Trade and Financial Business
    (2022) Slatvinska, Valeriia M.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна; Слатвінська, В. М.; Demchenko, Vitaliia; Tretiak, Kateryna; Hnatyuk, Rostyslav; Yarema, Oleg
    This article examines the impact of blockchain technology in the financial sector and international trade. The aim of the article is to measure the effect of blockchain technology on international trade and financial business. The paper uses methods of analysis and synthesis of information from researched academic articles, government programs, reports, and statistical data. The averages and regression analysis (in particular, the calculation of the Pearson coefficient) are used for getting analytical results. Graphic methods are used to summarize the information and to present the understudy materials. According to the results of the study, it can be concluded that blockchain technology has great potential for the development of international trade and financial business. It is possible by improving the settlement of international trade, applying smart contracts in the formation of the transaction, improving logistics chains, and reducing the speed of information and delivery processing, increasing the economic turnover. Blockchain has a positive impact on reducing costs for merchants and the banking sector, predicted by 2030 to decrease costs by 11% using this technology. The technology will have a very significant impact on the development of intellectual property, which could be particularly activated by the possibility of reducing the impact of pirated copying. It is possible to reduce corruption and fraud by applying blockchain technology in public procurement, which currently accounts for the bulk of international trade. Blockchain technology will add $3 trillion in additional business value by 2030 and $866 bln in international trade, including financial business.
  • Документ
    The potential of applying blockchain technologies in various sectors of the digital economy
    (2022) Слатвінська, Валерія Миколаївна; Slatvinska, Valeriia M.; Milashovska, Olha; Korolovych, Oksana; Smyrnova, Nataliia
    The objective of the article is to determine the potential of blockchain technologies in various sectors of the digital economy, in the case of the countries of the European Union. Methodology. The research assesses the use of digital technologies to ensure the country's digital development, based on data from the European Commission and the Digital Economy and Society Index (DESI). On the basis of DESI, a cluster diagram was created to determine the potential for the use of blockchain technology in the countries of the European Union. Results. The potential for the use of blockchain technology in each country depends and is significantly connected with the introduction of different technologies and the availability of the Internet, the provision of digital services by the government, the development of human capital. The main potential advantages of the technology include the following: acceleration of globalization processes, ensuring the country's transition from real production to technological development, change of established business models, transformation and optimization of value chains of different sectors of the economy by reducing costs; transformation of the nature of mediation due to technological changes; the use of cryptocurrency to achieve the consensus of economic agents on the allocation of scarce resources on a global scale.
  • Документ
    Ефективність виконання покарання у виді арешту
    (2022) Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна; Слатвінська, В. М.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна
  • Документ
    Різновид DoS - атак та DDoS - атак
    (Одеса: Гельветика, 2022) Слатвінська, В. М.; Рябчук, А. Р.
    У даній статті розглянуті основи DoS, DDoS - атак як інструменту протидії певним організаціям, що проводяться конкурентами, зловмисниками та іншими особами, що мають на меті завдання шкоди організації.
  • Документ
    Стратегія інформаційної безпеки від Microsoft
    (Одеса: Гельветика, 2022) Слатвінська, В. М.; Вяткіна, А. Є.
    В статті розглянуто особливості організації та стратегії інформаційної безпеки від Microsoft. Розкрито комплексно-синергійний підхід, який дає результативний рівень забезпечення інформаційної безпеки.
  • Документ
    Наукова розробленість проблеми особистої безпеки правоохоронця та перспективи її подальшого дослідження
    (2021) Подобний, О. О.; Слатвінська, В. М.
    Стаття присвячена питанню визначення наукової розробленості проблеми особистої безпеки правоохоронця та перспектив її подальшого дослідження. Констатовано, що проблема особистої безпеки, безпеки життєдіяльності людини і всього суспільства в сучасних умовах набула особливої гостроти й актуальності, що обумовлює необхідність вирішення наукового завдання визначення ступеня наукової розробленості проблеми особистої безпеки правоохоронця та перспектив її подальшого дослідження. Наголошено, що проблеми забезпечення особистої безпеки в різний час привертали увагу багатьох провідних вчених, але сучасні дослідження концентрувалися навколо аспектів нормативного забезпечення та основних категорій особистої безпеки працівника поліції під час виконання службових обов’язків, критерію ефективності дій малих оперативних груп. Підкреслено, що проблема забезпечення особистої безпеки правоохоронця може бути позитивно вирішена лише на базі міждисциплінарного вчення про прийняття рішень у стані ризику. Навчання з тактичної підготовки здійснюється у спеціально-тактичній, психологічній і педагогічній формах, передбачає набуття та вдосконалення правоохоронцями навичок володіння прийомами особистої безпеки в типових і екстремальних ситуаціях, у разі силового припинення протиправних проявів, а також аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій. Зроблено загальний висновок, що наукова розробленість проблеми особистої безпеки правоохоронців на сьогодні є недостатньо розробленою, а перспективами подальшого наукового пошуку у цьому напрямі є надання актуальних тактичних рекомендацій щодо дій правоохоронців у найбільш типових оперативно-службових ситуаціях та їх нормативне закріплення в уніфікованому нормативно-правовому акті, підвищення якості тактичного навчання правоохоронців в з пріоритетним акцентуванням на забезпеченні їх особистої безпеки.
  • Документ
    Діпфейк в контексті декларації про майбутнє інтернету
    (2022) Подобний, О. О.; Слатвінська, В. М.
    У статті інформаційний простір сучасного суспільства, що складається із інформаційних ресурсів, інформаційних технологій та інформаційної структури, визнано системоутворюючим фактором всього суспільного життя, фундаментальною підставою політики держави у всіх її галузях. За цих умов наголошено на шкідливості таких суспільно небезпечних явищ як дезінформація (відомості, що розраховані на введення особи в оману) та діпфейк (аудіо та відеозаписи, створені або змінені таким чином, що вони помилково сприймаються як автентичні записи реальної мови або дій індивідуума). Зазначено, що у науковій літературі з інформаційного права, кримінології та криміналістики проблема феноменів діпфейку та дезінформації привертала увагу вчених. Водночас, якщо криміналістичне розуміння сутності і тактики використання дезінформації є сталим як у теоретичному, так і особливо в практичному сенсі, то зазначені аспекти проблеми діпфейку тільки очікують належної наукової інтерпретації. Приділено увагу сферам протиправного застосування діпфейків у 2019–2021 роках і новим схемам 2022 року для політичної дезінформації, кібершахрайства, шантажу, отримання крипто-валют, NFT, у тому числі через фішингові сайти. Доведено небезпеку використання технології діпфейків у формі соціальної інженерії. Досліджено норми Декларації про майбутнє Інтернету щодо протидії комп’ютерним злочинам. Поставлено питання про дозволені межі навчання щодо діпфейків в контексті цифрової криміналістики та медіа безпеки, а також розбудови етикету діпфейку. Зауважено, що етикет не будується швидко, але технічний прогрес і Декларація про майбутнє Інтернету потребують перегляду ставлення до способів використання технології, яка базується на алгоритмах машинного навчання й штучного інтелекту. Підкреслено, якщо не дозволити цій технології існувати взагалі, то такі сфери як кіноіндустрія та медіа втратить яскраву можливість. Зроблено припущення, що для зупинення розповсюдження діпфейків може бути використана технологія чат-ботів та фільтрування інформаційних каналів.