Магновський Ігор Йосифович
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Загальнотеоретичні аспекти концепту природних прав людини в контексті природного права(Одеса, 2022) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.Документ Applying computers in English language teaching and learning(FCLAR, 2021) Негара, Родіон Віталійович; Негара, Р. В.; Негара, Родион Витальевич; Nehara, Rodion V.; Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.; Стець, Олег Миколайович; Стець, О. М.; Стец, Олег Николаевич; Stets, Oleh M.In the prevailing era, the positive effect of using the media, especially computers, is not hidden from anyone and based on this, the use of multimedia in teaching English can play a significant role because of the various possibilities that the use of multimedia. In this regard, it can be effective in increasing the amount of learning as well as recall. For this reason, in this study, an attempt has been made to investigate the impact of computer use on learning and teaching English lessons among students of Ukraine University and a more apparent reason for claiming the positive effect of computer use in education, especially language teaching. A descriptive-analytical method is used to meet the aim of the study. In conclusion, the article reveals the beneficial effect of applying computers in English language teaching and learning along with some advantageous recommendations.Документ Громадськість як одна із ключових складових здійснення публічної влади в Україні(ВД "Гельветика", 2021) Магновський, І. Й.; Mahnovskyi, I. Y.Стаття присвячена викладенню в теоретико-правовому аспекті участі громадськості у формуванні й здійсненні публічної влади в Україні. Означено нагальні проблеми реалізації права участі громадськості в організації публічної влади в Україні, котрі виникають під впливом неоднозначних взаємовідносин держави й суспільства, зокрема загостренням ситуації у сфері державотворення та правової культури у зв’язку з активними політичними подіями сучасності, а також суперечливості процесів державного, соціально-економічного й правового розвитку країни тощо. Наголошується на участі громадян у здійсненні публічної влади як прояву контролю з боку суспільства за діяльністю посадових осіб і представників влади, де участь громадян легалізує та легітимує публічну владу. Своєю чергою підкреслюється, що легальність відбувається шляхом формування представників органів державної та муніципальної влади, а легітимність відбиває довіру до публічної влади. Констатується, що лише народ є реальним носієм влади й наділений правом вибирати форму здійснення народовладдя, визначати принципи функціонування державної влади, забезпечувати контроль за її діяльністю та змінювати владу. Зазначається, що інститут участі громадян у здійсненні публічної влади, де його вплив багатоплановий і відтворюється в усіх сферах життєдіяльності суспільства, допомагає встановити зв’язок держави з громадськістю, публічний діалог, партнерські відносини з органами державної влади. Зосереджено увагу на соціально-правовій активності особистості, що зумовлена умовами життя, які окреслюють потреби й інтереси суспільства, соціальної групи й самої особистості й має визначатися високим рівнем правосвідомості, глибокою правовою переконаністю. Участь громадян є засобом консолідації громадянського суспільства, способом підвищення рівня правової та політичної культури населення, що забезпечить можливість політичної активності й правової ініціативи. Залучення громадськості в здійснення публічної влади підвищує рівень обізнаності й значущості громадян, виступає вагомим чинником відкритості й ефективності державно-владної діяльності, наслідком якої є дієві рішення, що формують основу народовладдя.Документ Правове осмислення розвитку місцевого самоврядування в Україні в контексті становлення громадянського суспільства(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.Стаття присвячена висвітленню у правовому аспекті осмислення розвитку місцевого самоврядування в Україні у процесі становлення громадянського суспільства, в умовах викликів сьогодення. Наголошується на особливому місці місцевого самоврядування, яке є однією із фундаментальних демократичних засад та виступає одним із ключових факторів інтеграції у європейську спільноту. Указано на ефективність та значимість місцевого самоврядування як інституту громадянського суспільства. Зазначається, що роль місцевого самоврядування у функціонуванні громадянського суспільства України підвищується через імператив щодо реалізації безпосередньої демократії. Інститути місцевого самоврядування задовольняють потреби громадянського суспільства в самоорганізації, а також заповнюють нестаток регулюючих функцій держави, знижують ступінь втручання у приватні справи. Звернено увагу на європейську континентальну модель місцевого самоврядування, яка характерна для України й концептуально грунтується на діалектичному поєднанні місцевого державного управління на місцях і місцевого самоуправління, а також характеризується певною підпорядкованістю нижчих ланок вищим. котра заснована на поєднанні, з одного боку, виборності всіх представницьких та виконавчих органів на первинному рівні самоврядування та, з другого - призначення і з «центру» на місця повноважних представників державної влади на регіональному рівні. Акцентується значимість громадських інститутів, котрі формуються і функціонують на засадах самоврядування, із характерною ознакою, що вони утворюються не державою, а самими індивідами для спільної реалізації своїх інтересів, де їх функціонування є показником громадянської зрілості індивідів і суспільства, усвідомлення ними можливостей реалізації власних потреб та інтересів, від ефективності їх діяльності залежить авторитет та реальні можливості впливу громадської думки на державно-владні інститути. Самоврядність громадських інститутів забезпечується гарантованою правовими нормами можливістю прояву ініціативи, активної поведінки, підвищенні ролі людського фактору у процесі вирішення питань суспільного значення. Підсумовується, що розвиток місцевого самоврядування передбачає створення умов для формування ефективної, відповідальної місцевої влади, здатної забезпечити достатнє середовище для проживання людей на всій території України, включаючи передачу повноважень, ресурсів та компетенції вирішувати основні питання життя на найбільш наближеному до громадян рівні. У цьому контексті місцеве самоврядування розглядається саме як форма утвердження локальної демократії та забезпечення цілісного комплексу муніципальних прав, як основоположний інститут, складова частина громадянського суспільства зі створенням базового суб'єкта місцевого самоврядування - дієвої територіальної громади.Документ Civic institution influence on formation of public service principles in Ukraine(FEPR, 2019) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.; Крусян, Анжеліка Романівна; Крусян, А. Р.; Крусян, Анжелика Романовна; Krusyan, Angelica R.; Krusian, Anzhelika R.; Корнута, Людмила Михайлівна; Корнута, Л. М.; Корнута, Людмила Михайловна; Kornuta, Liudmyla M.; Kornuta, Liudmila; Шкарпицька, Вікторія Кирилівна; Шкарпицька, В. К.; Шкарпицкая, Виктория Кирилловна; Shkarpytska, Viktoriia K.The article contains considerations on public service principles in Ukraine, since a new approach is developed to define both fundamental principles of public authority activity and their content due to public power decentralization and deconcentration. The main idea of the article is to determine possible ways to improve interaction of civic institutions with the authorities; to define a unified concept of humanization and democratization of public administration and to stipulate specific recommendations for reforming the existing system of public service principles in Ukraine. During this research, general and special methods of scientific knowledge were used: systematic analysis, dialectical, formal-logical, structural-functional, and empirical methods. The authors concluded that public service principles in Ukraine were poorly represented. In order to increase the positive effect of new forms of society participation in public administration, the basis of the public service functioning in Ukraine should be learned. The article may be useful for relevant public administration subjects while creating a mechanism for a public administration system and, in particular, for involving citizens, since it is part of government strategies and development programs. It can also be useful for researchers of social and legal processes related to civil society development. The analysis of the digitalization process in the country and in the world helped to identify problems requiring special attention and to find solutions for implementation of project activities on the creation of a modern management structure. The novelty and originality of the research is in description of the basic principles of public service considering tendencies in the public administration development.Документ Participation of Civil Society Institutions in Civil Service Competitions(Hampstead Psychological Associates, 2020) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.; Стець, Олег Миколайович; Стець, О. М.; Стец, Олег Николаевич; Stets, Oleh M.; Негара, Родіон Віталійович; Негара, Р. В.; Негара, Родион Витальевич; Nehara, Rodion V.Currently, in Ukraine, attempts of civil society institutions to participate in public problem solving seem to be unsuccessful, including in competitions for vacant civil service posts. Reevaluation of their functional role in the competition is considered to be one of the main tasks of development of democratic governance. The purpose of this article is to determine possible ways to improve efficiency of interaction between Ukrainian civil society institutions and public administration subjects in competitions for vacant civil service posts; to define a single concept of governance humanization and democratization and to offer specific recommendations on reforming citizen participation in competitions for vacant civil service posts in Ukraine. During the research, general and special methods of scientific knowledge were used: system analysis method, dialectical method, formal logical method, and structural functional method, as well as certain empirical methods. The authors came to the conclusion on poor interaction between public administration subjects and civil society institutions in competitions for vacant civil service posts in Ukraine. The positive effect of new forms of public involvement can be improved by promotion of e-participation of citizens in the public administration. Free access to electronic reflection of any public administration subject’s activity is believed to simplify public involvement in making decisions. The results of the research seem to be interesting and useful for national legislators and public administration subjects against actualized tendencies in democratization and humanization of administrative processes. The research subject is considered in Ukraine for the first time and seems to have the prospect of further development.Документ Правозастосування як категорія особливої форми реалізації права(Одеса : Гельветика, 2020) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.Стаття присвячена висвітленню у загальнотеоретичному контексті окремих аспектів організації процесу правозастосування як категорії особливої форми реалізації права, що полягає у державно-владній реалізації правових приписів, своєчасність та активність котрих якісно позначається та впливає на формування і розвиток інституцій громадянського суспільства. Усвідомлено розуміння такої багатоаспектної категорії, як правозастосування, та його проблематику на сучасному етапі державотворення, де одним з основних завдань постає підвищення якості впровадження нормативно-правових актів. Зауважується, що застосування права викликано певним комплексом об'єктивних і суб'єктивних обставин, які зумовлюють спрямовану на реалізацію норм права і здійснювану у спеціально встановлених формах державно-владну діяльність органів держави та місцевого самоврядування. Наголошується, що правозастосування є один зі способів державно-правового впливу на суспільні відносини, їх регулювання, відповідно до якого здійснюється таке державне управління у соціально-правовому середовищі. Підкреслюється, що зміст правозастосовчої діяльності можливо розглядати з позицій інтелектуально-вольових характеристик: пізнання, відображення, аналіз, синтез, правове мислення, конструктивні функції тощо. Указується на завдання суб'єктів правозастосування, серед яких - співдіяльність, примус до реалізації правових норм, покладання відповідальності. Виокремлено особливості правозастосування, які вказують на його специфіку, а саме: правозастосування здійснюється від імені держави спеціальними органами, тобто, як і правотворчість, є прерогативою державно-владної діяльності; сутністю правозастосування є не лише регулювання певного виду відносин, а й призначення покарання, що накладає відбиток і на дію правових приписів; правозастосування дає можливість забезпечити дію правових приписів у тих випадках, коли інші форми реалізації права є неможливими; правозастосування є однією із суттєвих гарантій забезпечення та охорони дії правових приписів як засобу владно-регулятивного впливу держави на суспільство. Констатується практична спрямованість теорії правозастосування, яка природно зумовлюється її безпосередньо прикладним характером. Підсумовується ефективність правозастосування як комплексного правореалізаційного процесу із прикладним характером, котра криється у єднанні та взаємозумовленості його суб'єктів, у яких закладені фактори примусу та накладення відповідальності, базуючись на юридичному підґрунті.Документ Нормопроєктування як невіддільний складник ефективності правотворчої діяльності(Одеса : Гельветика, 2020) Магновський, Ігор Йосифович; Магновський, І. Й.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.Статтю присвячено висвітленню в теоретико-правовому контексті окремих аспектів організації процесу нормопроєктування, що стане запорукою ефективності правотворчої діяльності як одного із ключових факторів її вдосконалення в Україні. Усвідомлено розуміння такої багатоаспектної категорії, як нормопроєктування, та його проблематику на сучасному етапі правотворчості, де одним із основних завдань постає підвищення якості змісту новостворюваних нормативно-правових актів. З урахуванням наукового доробку наявних напрацювань зарубіжних і вітчизняних учених, обґрунтовано та подано авторське визначення поняття нормопроєктування. Аргументується цілеспрямованість суб'єктів нормопроєктування на його результативність, що знаходить своє вираження в текстах нормативно-правових актів. Осмислено ознаки нормопроєктної діяльності. Вказано на зміст правотворчих відносин, кінцевим результатом якого є утворення юридичного акта. Наголошується, що сам процес нормопроєктування являє собою сукупність суспільних відносин зі специфічним характером, який розкривається через різноманітність органів, організацій, установ і посадових осіб, які наділені правотворчими повноваженнями. Підкреслено творчий та інтелектуальний аспекти у роботі нормопроєктувальників. Зауважується, що процес нормопроєктування є цілісним і має відносний характер стадійної структури. Акцентується увага на мовному оформленні правового акта, що є вихідним пунктом матеріалізації закону. Означено процес розроблення проєктів нормативно-правових актів, пов'язаний із юридичною технікою, безпосередньо поєднаною з юридичною культурою, професійне використання якої дасть змогу створити ефективно діюче законодавство. Констатується увага автора на перманентних змінах в українському соціумі загалом і державі зокрема, що відбуваються під об'єктивним впливом всесвітньої глобалізації, на шляху утвердження України у європейський та євроатлантичний простір, які потребують гармонізації, уніфікації, адаптації та породження нових актів законодавства, де одне з ключових місць посідає нормопроєктування, цілеспрямоване на позитивну практику, у процесі якої закладено алгоритм дій, зведений до якісного, ефективного та доцільного підходу щодо утворення юридичних актів для вдосконалення правового регулювання суспільних відносин в умовах політичних і соціально-економічних трансформацій.Документ Право і свобода як ціннісні категорії розвитку громадянського суспільства в Україні(Одеса : Гельветика, 2019) Магновський, І. Й.; Магновський, Ігор Йосифович; Магновский, И. И.; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.; Mahnovskyi, I. Y.Стаття присвячена висвітленню у загальнотеоретичному контексті таких ціннісних категорій, як право і свобода, що утворюють фундаменталізуюче і сутнісне підґрунтя для розвитку громадянського суспільства в Україні в умовах викликів сьогодення. Зосереджено увагу на різноманітних аспектах осмислення феномена права та свободи, котрі закладені в основу формування громадянського суспільства, що розглядалися у працях вчених правознавців. Визначено ряд значущих властивостей права, зокрема: загальнообов’язкову нормативність, формальну визначеність, високу державну забезпеченість та інші, які розкривають його місію істотної соціальної сили суспільства. Розкрито основні формальні цінності права, які виявляються у трьох площинах: право має здатність забезпечити загальний стійкий порядок у суспільних відносинах; можливість досягти визначеності, точності в самому змісті суспільних відносин; здатність домогтися гарантованого результату. Наголошено, що право у життєдіяльності суспільства та людини виступає як основа його самотворення в історії, як форма реалізації творчості людини, як гарантія свободи й відмежування від варварства та несправедливості. Вказано на ефективну самоорганізацію суспільства завдяки упорядкуванню свободи, де потужним її засобом є право, яке й визначає розумну міру свободи. Означено сутність природного призначення свободи, яка є моментом права, формою вираження соціальної реальності засобами і логікою правосвідомості, втіленням самодостатності та індивідуальності кожного. Акцентовано увагу на сутності громадянського суспільства, яка полягає у забезпеченні законних прав людини, де у його реальності є умовою практичної реалізації ідеї права як свободи.Документ Основний Закон держави як головний об’єкт реформування у світлі конституційних змін в Україні(Херсон : Гельветика, 2018) Магновський, Ігор Йосифович; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.; Магновський, І. Й.; Магновский, И. И.; Mahnovskyi, I. Y.Статтю присвячено висвітленню теперішніх та подальших тенденцій конституційної реформи в Україні, виявленню особливостей забезпечення її дієвості та результативності. Засвідчено проблему «розриву» між об’єктивним рівнем розвитку суспільних відносин і правовими нормами, які покликані їх урегульовувати, що спричиняє поглибленню диференціації між «фактичною» і «юридичною» конституцією. Виділено об’єктивні причини конституційних реформ, серед котрих як внутрішньополітичні, так і зовнішні. Констатовано, що у Конституції як Основного Закону, зміст якого визначається окресленою метою, закладено певну програму розвитку як суспільства загалом, так і держави зокрема та визначено засоби її досягнення.Документ Особливості забезпечення основних прав і свобод громадян України органами місцевого самоврядування(Одеса : Гельветика, 2017) Магновський, Ігор Йосифович; Магновский, Игорь Иосифович; Mahnovskyi, Ihor Y.У статті в конституційно-правовому аспекті висвітлено особливості забезпечення основних прав і свобод громадян України органами місцевого самоврядування з огляду сьогодення. Констатовано, що вдосконалення місцевого самоврядування на сучасному етапі та подальший його розвиток в Україні є важливою складовою частиною збалансованого вирішення як політичних питань, так і соціально-економічних завдань на її території, кінцевим результатом чого є ефективне забезпечення прав і свобод громадян на місцях.