Арабаджи Наталя Борисівна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 16 з 16
  • Документ
    Теорія держави і права : плани семінарських занять
    (Одеса, 2021) Арабаджи, Н. Б.; Крестовська, Наталя Миколаївна; Арабаджи, Наталя Борисівна; Крестовська, Н. М.; Матвєєва, Лілія Георгіївна; Матвєєва, Л. Г.; Тицька, Я. О.; Тицька, Яна Олександрівна; Атаманова, Наталя Віталіївна; Атаманова, Н. В.
  • Документ
    Правоохоронна функція Національної поліції
    (2022) Арабаджи, Н. Б.; Арабаджи, Наталя Борисівна
    У статті висвітлюються питання щодо співвідношення таких категорій як «правоохоронні органи», «правоохоронні функції», «правоохоронна діяльність», що є одними із найбільш дискусійних аспектів юриспруденції. В Україні ще не склалося чітке уявлення про зміст правоохоронних органів через відсутність законодавчого тлумачення останнього, а тому потребує додаткового наукового вивчення. Проаналізована не мала кількість значень терміну «правоохоронні органи», що представляють собою систему державних органів, які наділені певними повноваженнями в галузі контролю за додержанням законності і правового порядку. Продемонстровано основні внутрішні функції держави. Визначено, що правоохоронні органи виконують ті внутрішні функції в державі, які мають завданням протидію загрозам правам і свободам людини, власності, правопорядку. Визначено, що правоохоронними органами прийнято називати ті державні установи й організації, які функціонують у суспільстві й основним завданням діяльності яких є забезпечення законності, боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями. А також правоохоронні органи розуміються як державні органи, які спеціально створені для боротьби зі злочинністю і яким з цією метою надані повно- важення застосовувати передбачені законом заходи примусу і перевиховання щодо правопорушників. Підкреслюється, що правоохоронні органи виконують наступні функції: охорона конституційного (державного) ладу; охорона прав і свобод людини; охорона власності; охорона громадського порядку; охорона природних ресурсів і навколишнього природного середовища; боротьба зі злочинністю. Встановлено, що Міністерство внутрішніх справ України є одним з ключових відомств на рівні центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини; захисту державного кордону; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Акцентується на тому, що основною складовою системи Міністерства внутрішніх справ є Національна поліція України, який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Зазначено, що свою професійну діяльність національна поліція здійснює на основі принципів: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності. Звертається увага на те, що правоохоронна функція Національної поліції представляє собою самостійний напрямок діяльності даного органу, що реалізується уповноваженими на те її службами та підрозділами Стверджується, що правоохоронна діяльність Національної поліції України включає в себе заходи, які спрямовані на захист прав і свобод громадян та держави, забезпечення публічної безпеки та порядку, боротьбу зі злочинністю за правотворчим, виконавчо-розпорядчим та практично-правоохоронним напрямами.
  • Документ
    Роль та вплив номоканонів Візантії на становлення сучасної правової системи України
    (Одеса: Гельветика, 2022) Арабаджи, Н. Б.; Луканцова, Т. Л.
    В статті проведено історико-правовий аналіз становлення візантійського законодавства та його впливу на формування східнослов'янської юриспруденції. З'ясовано основні тенденції трансформації римського права та визначено закономірності його розвитку, що мають суттєве значення і в період реформування сучасного українського законодавства.
  • Документ
    Поділ державної влади за принципом конституціоналізму
    (Видавничий дім: Гельветика, 2022) Арабаджи, Н. Б.; Дюпіна, А. О.
    У статті досліджуються проблеми конституційно-правового забезпечення принципу поділу державної влади і регулювання відносин між різними ланками та органами державної влади. Нові напрямки дослідження конституційного права розглядають конституціоналізм із точки зору антропоцентризму, беручи за основу функціонування держави на фундаменті людського чинника, тобто знань, умінь, навичок суб’єкта публічної влади у процесі реалізації ним своїх повноважень (прав, обов’язків, дискреційні повноваження, заборон та іншого).
  • Документ
    Ціннісний аспект прикордонної діяльності в сучасній державі
    (2022) Арабаджи, Н. Б.
    У статті висвітлюються питання сутності «цінностей», відмінних рис «прикордонної діяльності», особливостей «державного кордону», значення «правового порядку», що є одними із найбільш актуальних аспектів юридичної науки, особливо в реаліях сьогодення. Проаналізовано поняття цінності, під яким прийнято розуміти «стійке переконання в тому, що певний спосіб поведінки чи кінцева мета існування має потенційне значення з особистого погляду, на відміну від протилежного чи зворотного способу поведінки або кінцевої мети існування». Встановлено, що базовою цінністю в військовий час для прикордонної діяльності сучасної держави є мир, який стає підґрунтям для відновлення порушених або формування нових суспільних цінностей у змінах світових порядків. Продемонстровано, що важливим об’єктом охорони та захисту прикордонної діяльності виступає державний кордон. Саме феномен державного кордону, його призначення є соціальною цінністю, що актуалізується у конкретно-історичних умовах та сприймається тим головним детермінуючим фактором, який визначає характер, завдання, мету форми і методи прикордонної діяльності, а, відповідно, і параметри її правового регулювання. Визначено, що категорія «державного кордону» є системоутворюючою для цілого змістовно-значущого блоку понять (державна територія, прикордонна територія, закордонна територія, перетин кордону, порушення кордону, «межа», порубіжжя, прикордонна зона, прикордонний регіон, транскордонна територія, окраїна тощо), етимологічне наповнення яких пов’язане з нею та ілюструють багатогранність досліджуваної предметної сфери. Підкреслюється, що у сфері прикордонної діяльності держави головними цінностями є кордон та прикордонна безпека, що виконують інструментальне призначення щодо забезпечення умов життєдіяльності, властивих державноорганізованому суспільству. Так, вказані феномени самі по собі є цінностями, які слугують засобами (своєрідними інструментами) задля підтримання безпеки і нормального функціонування суспільства і держави. А тому, прикордонна безпека як цінність є похідною від природи державноорганізованого суспільства і історично усталених форм його життєдіяльності, а також, є кінцевою метою ефективної прикордонної діяльності держави. Стверджується, що аксіологічні властивості державного кордону виявляються у тому, що державний кордон є цінністю для суспільства, і задля належного упорядкування поведінки великої маси людей на кордоні вимагає правового опосередкування, тобто регулювання за допомогою встановлюваних державою правових норм і приписів. Зазначається, що формування соціально-ціннісних орієнтирів суб’єктів прикордонної діяльності здійснюється системою правового регулювання і практикою реалізації діючого законодавства, що у результаті визначають рівень якісного стану службовців на державному кордоні. Мова йде про домінуючий тип особистості прикордонника-професіонала. Акцентується увага на тому, що ціннісні орієнтири прикордонної діяльності мають сприяти остаточному подоланню пострадянської парадигми функціонування державного кордону і остаточної перемоги.
  • Документ
    Історичні аспекти впливу римського права на становлення сучасних правових систем
    (2021) Арабаджи, Наталя Борисівна; Arabadzhy, Natalia B.; Атаманова, Наталя Віталіївна; Atamanova, Natalia V.
    У статті здійснено аналіз правової системи України та вплив на неї норм римського права. Розкрито теоретико-правовий аспект сутності й змісту рецепції права, рецепції римського права в правовій системі України та його гармонізації згідно з особливостями правової системи. З’ясовано роль і значення римського права в правовій системі України. Проаналізовано характерні риси процесу рецепції римського права в правовій системі України в різні історичні епохи. Визначено ступінь впливу римського права на сучасне право, і це дало змогу адекватно оцінювати загальні закономірності, найбільш вагомі здобутки та проблеми у формуванні сучасної правової системи. Розглянуто історичний розвиток генезису правової системи, інститутів і галузей права України. Визначено роль і значення впливу римського приватного права на розвиток правового регулювання цивільних відносин. Описано процес трансформації українського права, що зумовлена відтворенням традицій романо-германської правової сім’ї. Виявлено, що в процесі історичного розвитку правова система України зазнала сприятливого впливу римського приватного права, хоча й при тому збереглися його національні особливості. Доведено, що історичне походження розвиток вітчизняного права традиційно пов’язано із римською правовою доктриною, яка передусім проявилася в Руській правді, Литовських статутах, Правах, за якими судиться малоросійський народ, й інших пам’ятках українського права. Проаналізовано історико-правові умови впливу римського права на процес регулювання відносин на українських землях (ІХ–ХХ ст.). Велику увагу приділено аналізу рецепції римського права в джерелах права на тогочасних українських землях, насамперед у Руській правді, Литовських статутах, Правах, за якими судиться мало- російський народ, 1743 р., Зібранні малоросійських прав 1807 р. Охарактеризовано вплив деяких положень та ідей римського права в процесі кодифікації українського радянського цивільного права. Визначено сучасний період становлення сучасних правових систем під впливом римського права.
  • Документ
    Інституціоналізація правового порядку на державному кордоні
    (2022) Арабаджи, Наталя Борисівна; Arabadzhy, Natalia B.
    У статті проаналізовано поняття кордону, що представляє собою не просто «лінію» на карті, а як результат протистояння і взаємодії соціальних спільнот (у тому числі і держав), зіткнення і асиміляції різних ідентичностей, і тому виконує різні функції, у тому числі й символічні, що є важливим як для соціуму, так і для держави. Визначена двояка природа державного кордону: кордон не тільки розмежовує і роз’єднує. Він також консолідує людей, території, інтегрує і інституціоналізує різні суспільні спільноти, культурні, економічні і політичні процеси, спрямовує їх у єдине, властиве конкретній конфігу- рації прикордоння, русло і динаміку. Ця «двоїстість» природи державного кордону виявляє себе і у тому, що державний кордон, відділяючи (розділяючи) території різних держав, насправді одночасно є «лінією дотику» цих прикордонних територій з усією їхньою інфрастуктурою. Встановлено, що під категорією правовий порядок розуміється смислове призначення права, яке досягається забезпеченням стабільності людського буття. Продемонстровано, що правовий порядок найчастіше розглядають у контексті правових цінностей. В цьому контексті, правовий порядок є саме тією правовою цінністю, яка значною мірою визначає цінність самого права. Стверджується, що відсутність правового порядку справляє руйнівний вплив на суспільство, унеможливлює задоволення потреб, забезпечення інтересів та цілей. Тобто з позицій особи правовий порядок виступає, в першу чергу, як засіб захисту її прав, свобод і законних інтересів. Він забезпечує охорону людини як від сваволі самої держави та її органів, так і від протиправних дій інших суб’єктів. З цієї позиції, право, за своєю природою, є ціннісно-нормативною системою порядку, а тому саме явище порядку, як правило, лежить в основі будь-якого. Акцентується увага на тому, що одним з основних і найважливіших напрямів діяльності держави з точки зору безпеки людини, охорони її прав і свобод є забезпечення стійкого правового порядку. Підкреслюється, що вагому роль в державі відіграють саме зовнішні кордони, які проходять у трьох основних вимірах. По-перше, це межа приватного життя, де регулятивний вплив права має опосередкований характер, а правовий порядок як такий відсутній. При цьому особливість такого кордону правового порядку визначається, насамперед, межами свободи індивіда та соціальних груп. По-друге, це межа громадянського суспільства, яке, також будучи аутопойезисною системою, має власні кордони та внутрішні структури, однак вплив правового порядку на порядок, встановлений у громадянському суспільстві, є таким, що визначається як частка цілого. При цьому в громадянському суспільстві існують і інші порядки. Нарешті, по-третє, правовий порядок має кордони, встановлені просторовими межами дії права, яке є ціннісно-нормативною основою для цього правового порядку. Існування правового порядку поза межами дії права є неможливою, у зв’язку з чим межею правового порядку є межа правової системи держави. Зазначається, що інституціоналізація правового порядку на державному кордоні відбувається під впливом цілого комплексу факторів, найважливішими серед яких є функціональність державних кордонів.
  • Документ
    Вплив християнства на правову систему України в умовах трансформацій державно-релігійних відносин
    (2021) Арабаджи, Наталя Борисівна; Arabadzhy, Natalia B.
    Стаття присвячена питанням взаємозв’язку християнської релігії та права в рам- ках правової системи України. Аналізується позитивний вплив християнських норм на правове середовище і норми права загалом. Демонструється прямий зв’язок релігійних норм християнства із формуванням правомірної поведінки суб’єктів права, правовою свідомістю та правовою культурою населення, а також зміцненням правового порядку держави загалом. Наголошено на особливій ролі релігійних норм, а саме на формуванні релігійно-нормативної ідеології, яка закладає основи культурного свідомого, цивілізованого типу людини. Джерелом, духовно-моральною основою функціонування правової системи, розвитку системи суспільних відносин між особистістю, суспільством і державою виступають священні тексти (Біблія, Коран тощо) як джерело права. Зазначається позитивний вплив християнства, відповідно, й релігійних норм, на формування та роз- виток права. Розглядаються факти безпосереднього відображення багатьох християнських настанов у законодавстві. Аналізується моральний аспект релігійних норм у деяких країнах релігійної правової системи, оскільки вони мають морально-етичний вплив на суспільні відносини в середині держави та виступають як моральні правила в системі соціальних норм. Виокремлюється окрема категорія релігійної свідомості як різновиду загальної правової свідомості, наряду з правовою свідомістю, правовою культурою, праворозумінням. Наголошено на існуванні двох моделей існування державно-релігійних відносин: сепараційної та партнерської. Аналізуються випадки участі законодавця в релігійному житті, та моменти його втручання в духовні питання. Стверджується необхідність підвищення значущості ідеологічної основи сучасної правової системи України та зближення її правових норм із нормами християнства.
  • Документ
    Digitization of monetary transactions in the field of public-private partnership: International-legal experience
    (2023) Погребняк, Станіслав Петрович; Pohrebniak, Stanislav P.; Панова, Людмила Вячеславівна; Panova, Liudmyla V.; Качурінер, Вікторія Львівна; Kachuriner, Viktoriia L.; Арабаджи, Наталя Борисівна; Arabadzhy, Natalia B.
    The purpose of the work is to analyze the international legal experience of digitization of monetary payments in the field of public-private partnerships, as well as to highlight key features and positive trends in this matter. The object of the study is the international legal experience of digitization of monetary settlements in the field of public-private partnerships. The research methodology consists of the following research methods: theoretical generalization, scientific abstraction, system analysis, comparative analysis, historical method, and a group of logical methods. With the help of the conducted research, the peculiarities of digitization of monetary settlements in the field of public-private partnerships in different countries were analyzed. In particular, it was determined that the process of digitization of monetary payments in the sphere of public-private partnership differs in different countries.
  • Документ
    Істинність як один з критеріїв юридичного наукового знання
    (ПП "Фенікс", 2021) Арабаджи, Наталя Борисівна; Арабаджи, Н. Б.; Arabadzhy, Natalia B.
  • Документ
    Категорія «істина» в адміністративному судочинстві: до постановки питання
    (Одеса : Гельветика, 2021) Арабаджи, Наталя Борисівна; Арабаджи, Н. Б.; Arabadzhy, Natalia B.
    У статті здійснено аналіз категорії «істина» в адміністративному судочинстві. Розкрито науково-правовий аспект поняття істини, сутність та зміст терміна «істина», мету, завдання та вимоги встановлення істини в адміністративному процесі. Визначено, що під істиною в юридичній науці розуміється адекватне відображення об’єкта, який пізнається суб’єктом, відтворення його таким, яким він існує сам по собі, незалежно від людини та її свідомості. Доведено, що процедурою встановлення істинності пізнання є доказування. Визначено, що доказування здійснюється за допомогою умовиводів, тобто розумових дій, що пов’язують у кінці думки різноманітного змісту, а також логічних висновків, що ґрунтуються на «зовнішніх засобах» шляхом словесного запису думок чи їх формалізації, тобто доказування в процесі встановлення істини в адміністративному процесі пов’язане насамперед з традиційною чи формальною логікою. З’ясовано, що процес встановлення істини в адміністративному судочинстві також пов’язується із доказуванням. Визначено поняття доказів та процесу доказування в адміністративному судочинстві. Так, під доказуванням в адміністративному судочинстві розуміється урегульована процесуальним законодавством, підпорядкована законам логіки діяльність, що спрямована на встановлення об’єктивної істини в адміністративній справі та ухвалення обґрунтованого і законного рішення. Розглянуто принцип об’єктивної істини в процесі доказування як головний важливий принцип адміністративного судочинства, який передбачає, що діяльність органів управління підпорядкована на вимогу глибокого і всебічного вивчення обставин справи в ході застосування адміністративно-правової норми. Окреслена основна роль та значення доказування у справах про адміністративне правопорушення. Описано елементи та етапи процесу доказування в адміністративному судочинстві. Наведено класифікацію доказів в адміністративному процесі. Проаналізовані напрями використання доказів у адміністративно-процесуальному аспекті. Проаналізовано інститут забезпечення доказів. Таким чином, доведено, що основою встановлення істини у адміністративному судочинстві є робота з доказами.
  • Документ
    Retrospective and modern aspects of the development of charity
    (Baltija Publishing, 2018) Арабаджи, Наталя Борисівна; Арабаджи, Н. Б.; Арабаджи, Наталия Борисовна; Arabadzhy, Natalia B.; Корнієнко, Ірина Валеріївна; Корнієнко, І. В.; Корниенко, Ирина Валериевна; Korniienko, Iryna V.
    The article considers the retrospective and modern aspects of the development of charitable activity in the socio-economic sense, which is the assistance to other persons at the expense of own welfare or free time, and provided that this assistance does not harm other persons and is carried out within the law. Charity should benefit not only the immediate recipient of benefit but also society as a whole. The authors emphasize that the conducted study supports their hypothesis that under the conditions of globalization, society increasingly focuses on social issues that arise as a result of insufficient state resources and so charity becomes a factor in their successful resolution. The development of charity is a system of social, economic, and cultural factors. One of the stages of the development of charity was the creation of charitable foundations specializing in various fields: scientific, cultural, sporting, educational projects, assistance to needy families, help for orphanages, hospitals, fundraising for expensive treatment and other projects. In today’s world, the attitude towards charity as a professional occupation has become widespread, becoming a “social norm.” Charitable funds are a separate and important component of the charitable institution. The concept of “charity” came into the public consciousness as a humanistic call of a person to go to the needy, regardless of religious, national, racial, social affiliation or political or ideological beliefs. Retrospective analysis showed that forms of philanthropy in the advanced form existed already in ancient Rome and ancient Greece; in medieval Europe, they already acquired the status of state and social policy at the legislative level. In the Christian aspect of ancient Rus of the adoption of the Orthodox faith in 988, the foundations of charity are laid as socio-ethical norms of society. In the second half of the XVIII century, as a result of secularization, charitable societies, hospitals, almshouses, open by public organizations and private individuals arise, that is, there are social and state institutions of charity. And charitable funds, which are socio-economic professional activities, are beginning to develop. From ancient to modern times, charitable activity is carried out in the forms of patronage, sponsorship, volunteering, fundraising. Modern trends of charity include: increase of the non-profit sector and its internationalization; cooperation of charitable foundations, development of a social partnership with business, state bodies, and foreign funds; professionalization through the creation of network charity. In turn, charity abroad is characterized by growing professionalism, a variety of forms and programs of cooperation, the growth and expansion of the sphere itself and its importance for non-profit, in particular, socio-cultural activities. The undisputed leader in this area is the USA – the birthplace of modern sponsorship and fundraising. The authors conditionally distinguish three levels of charity. The typology and general characteristics of foreign charitable foundations, typical for the USA, European countries, and Ukraine, are presented. Features of creation and functioning of quasi-public funds are considered. On a global scale, the foreign activity of the US foundations is significant, and the expenditures exceed the official foreign aid budgets of many countries. However, their presence in Ukraine is relatively low. The volume of support is negligible compared to official support amounts: according to the OECD, the amount of grants actually received by Ukraine from other states and multilateral donors in 2011–2017 amounted to more than 5 billion USD while less than 0.1 billion USD came to Ukraine from US foundations. But this does not exclude the role of private donors in solving certain problems, in particular, in terms of supporting civil society, protecting the rights of vulnerable groups of the population, etc.
  • Документ
    Соціальний зріз власної цінності правового порядку
    (Одеса : Юрид. л-ра, 2015) Арабаджи, Н. Б.; Arabaji, N. B.
    Статтю присвячено виявленню цінності сучасного правопорядку в соціальній площині. Як соціальна цінність правовий порядок протистоїть соціальній ентропії. Аналіз нормативно-правових актів демонструє, що соціальна цінність правового порядку підвищується в період проведення масових заходів.
  • Документ
    Особливості інструментально-забезбечувальної цінності правового порядку
    (Одеса : Фенікс, 2012) Арабаджи, Н. Б.; Arabadjy, N.
  • Документ
    Соцієтальність та аутопойезис правового порядку: методологічні аспекти
    (Одеса : Юрид. л-ра, 2012) Арабаджи, Н. Б.; Arabadjy, N. B.
    У статті з позицій системного підходу та теорії аутопойезису соціальних систем Н. Лумана проаналізовано таку характеристику правового порядку, як соцієтальність. Визначено, що, будучи елементом правової системи, правовий порядок є полем дискурсу усіх інших соціальних систем. Продемонстровано особливості правового порядку як аутопойезисної системи.