Громовенко Костянтин Вікторович
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Міжнародно-правова регламентація изнання іноземних кваліфікацій вищої освіти(2019) Громовенко, К. В.У статті окреслено визначення специфіки регламентації визнання іноземних кваліфікацій у сфері вищої освіти в сучасному міжнародному праві. Автором вирішено наукові завдання аналізу та порівняння змісту відповідних регіональних угод, схвалених між державами під егідою ЮНЕСКО, пошуку в них спільних та відмінних рис, принципів такого регулювання, визначення передумов та наслідків, зокрема й для України, схвалення у цій сфері глобальної конвенції. В рамках наукового пошуку доведене, що питання організації співпраці між собою держав у сфері вищої освіти стало пріоритетним питанням роботи ЮНЕСКО, яка ініціювала підготовку та підписання багатосторонніх договорів з питань взаємного визнання документів та досвіду, здобутого в рамках вищої освіти. Автором простежене дві хвилі таких угод, схвалених на регіональному рівні, відповідно у 1974-1983 роках та 1997-2019 роках. Доведене, що зазначені угоди визначають вступ до вищої освіти, як право осіб, що володіють відповідною кваліфікацією, представляти свою кандидатуру і бути розглянутими з метою прийому до вищого навчального закладу. Так саме вищій навчальний заклад визначено в цих актах, як установу, що надає вищу освіту та є визнаною компетентним державним органом як складова її системи вищої освіти, визнання державою було вказано угодами як ключова ознака програми вищої освіти. У статті відзначене, що для України сьогодні ключове значення має Конвенція про визнання кваліфікацій вищої освіти у європейському регіоні 1997 р., та що водночас схвалення у 2019 р. Глобальної конвенції з визнання кваліфікацій вищої освіти істотно модернізує відповідну систему взаємних зобов’язань країн світу. Автор відзначає, що стандарти відповідних регіональних та глобальної конвенції серед іншого визначають вищу освіту як публічне благо та публічну відповідальність, визнають за державою примат контролю у сфері вищої освіти, але водночас гарантують приватну вищу освіту та академічну автономію, вказують на важливість освітньої мобільності на усіх рівнях. Механізми визнання кваліфікацій вищої освіти у вказаних конвенціях розбудовані на засадах взаємності та недискримінації, водночас вони презюмують варіативність національних систем вищої освіти та водночас потребу їх стандартизації, прозорості та уніфікації.Документ Аспекти відносин у сфері вищої освіти у багатосторонніх міжнародних договорах хіх та початку хх століть(2019) Громовенко, К. В.У статті висвітлено еволюцію міжнародно-правового забезпечення регламентації освітніх відносин у колективних міжнародних угодах періоду ХІХ та першої половини ХХ ст. Особлива увага приділена питанням відображення ролі вищої освіти в універсальних мирних угодах, впливу на освітні відносини угод у сфері захисту інтелектуальної власності, трудових та соціальних прав, а також гуманітарного права.Документ Регламентація освітніх відносин у міжнародному праві докласичного періоду(2019) Громовенко, К. В.У статті розглянуто еволюцію міжнародного забезпечення регламентації освітніх відносин у часи античності та Середньовіччя. Особлива увага приділе- на питанням міжнародно-правового виміру статусу європейських університетів періоду їх виникнення, договірного закріплення освітніх аспектів міжконфесій- них відносин, договірним гарантіям розвитку вітчизняної системи освіти періо- ду визвольних змагань ХVІІ ст.Документ Внутрішній ринок ЄС як фундамент економічної інтеграції: історико-правовий аспект(2015) Громовенко, К. В.У статті розглянуто питання суті правових основ щодо створення внутрішнього ринку ЄС, зокрема обговорені основні історичні та правові аспекти європейської інтеграції. Виділено періоди європейської економічної інтеграції, в якій зазначаються основні характеристики чотирьох фундаментальних свобод внутрішнього ринку ЄС - вільний рух товарів, осіб, послуг, капіталів.Документ До проблеми розуміння міжнародного тероризму та його специфіки(2021) Громовенко, К. В.; Іванський, А. Й.У статті досліджено проблеми розуміння міжнародного тероризму та його специфіки. Зазначено, що сьогодні поняття «тероризм» використовується в різних контекстах і для різних цілей. У конфліктних ситуаціях воно може застосовуватися для дискваліфікації протилежної сторони, будь то індивід, приватна організація, повстанська група, визвольний рух або група держав. Наголошено, що дефініція «тероризм» потребує більш вузького визначення і має бути відокремленою від інших форм політичних злочинів точно так само, як військові злочини – від інших актів військових дій. Аналіз доктрини міжнародного права однозначно свідчить про те, що міжнародний тероризм є цілісним за предметним складом міжнародним злочином. Визначено, що міжнародний тероризм має різні форми і прояви, але при цьому позиція права тут єдина і юридично однозначна – це міжнародний злочин, що посягає на самі підвалини світопорядку. Констатовано, що всебічне дослідження міжнародного тероризму в якості одного із злочинів ставить в порядку затребуваності завдання розгляду кримінально-правової характеристики діяння в світлі міжнародного кримінального права. Визначено, що ООН через свої нормативно-правові документи говорить про нагальну необхідність подальшого зміцнення міжнародного співробітництва між державами для прийняття і затвердження практичних і ефективних заходів щодо запобігання, припинення та ліквідації всіх форм тероризму, які зачіпають все міжнародне співтовариство, при цьому чітко позначається, що будь-які акти міжнародного тероризму ні за яких обставин не можуть бути виправдані, якими б не були міркування політичного, філософського, ідеологічного, расового, етнічного, релігійного або будь-якого іншого характеру, які можуть приводитися в їх виправдання. Зазначено, що у порядку забезпечення ефективної боротьби зі збільшенням числа і зростанням міжнародного характеру і наслідків актів тероризму держави покликані посилювати свою співпрацю в цій галузі шляхом, зокрема, систематизації обміну інформацією про попередження тероризму і боротьбу з ним, а також ефективного здійснення відповідних міжнародних конвенцій і укладення угод про взаємну правову допомогу і видачу на двосторонній, регіональній і багатосторонній основі. В рамках зазначених параметрів належної поведінки пропонується в терміновому порядку провести огляд сфери застосування існуючих міжнародно-правових положень про попередження, припинення та ліквідацію тероризму у всіх його формах і проявах з метою забезпечити наявність всеосяжних правових рамок, що включають всі аспекти цього питання.Документ Економічні санкції : міжнародно-правові аспекти ефективності(2021) Громовенко, К. В.У статті досліджено сучасні міжнародно-правові аспекти ефективності застосування економічних санкцій. Зазначено, що питання введення міжнародних економічних санкцій займають найважливіше місце в процесі здійснення санкційного режиму. Констатовано, що підтримка миру й безпеки значною мірою залежить від наяв- ності загального розуміння того, коли застосування економічних санкцій легітимне, а його відсутність завжди загрожує ослабленням міжнародного правопорядку. Наголошено, що у зв’язку із цим під час прийняття рішення про введення міжнародних економічних санкцій необхідно виходити насамперед із того, щоб економічні санкції сприяли підтримці міжнародного миру й безпеки й були легітимними з боку положень Статуту ООН та інших норм міжнародного права. Зазначено, що істотною властивістю, що визначає зміст економічних санкцій і відріз- няє їх від інших, передбачених Статутом ООН примусових заходів, є досягнення цілей їх введення за допомогою надання впливу на економіку об’єкта санкцій, який може мати як всеосяжний, так і спрямований характер, стримуючи потенційні можливості об’єктів санкцій із розвитку певних галузей виробництва, економічної інфраструктури, обмежуючи товарообіг конкретних груп товарів та інвестиційний режим. Констатовано, що міжнародні економічні санкції розглядаються в міжнародній доктрині й практиці як обставини, що виключають відповідальність суб’єктів міжнародного права, які їх застосовують, незважаючи на те, що їх здійснення може вилитися в недотримання міжнародних зобов’язань щодо держави-правопорушника й заподіяти їй шкоду. Визначено, що санкційні повноваження Ради Безпеки ООН і Генеральної Асамблеї ООН взаємодоповнюють один одного та є складовими частинами санкційної компетенції ООН у цілому за явної переваги санкційних повноважень Ради Безпеки. Наголошено, що негативна тенденція, простежувана нині, полягає в невисокій оцінці санкційних режимів, і у зв’язку із цим ставиться під сумнів ефективність самого інструменту міжнародних санкцій. Досліджено питання реформування як Ради Безпеки ООН, так і ООН у цілому. Зазначено, що необхідність самого процесу реформування викликана значними змінами ситуації у світі в плані глобальної безпеки. Констатовано, що рушійною силою відповідних реформ повинні стати потреби реального світу. Визначено, що основним критерієм оцінки ефективності економічних санкцій визначаються співвідношення між дійсним результатом і тією метою, для досягнення якої вони були здійснені. Обґрунтовано, що підвищення ефективності економічних санкцій неможливе без реформування процесу введення, здійснення та закінчення санкційних режимів.Документ Захист критично важливих об'єктів інфраструктури в контексті міжнародного миру та безпеки(2021) Громовенко, К. В.У статті розглядається діяльність Групи урядових експертів щодо заохочення відповідальної поведінки держав у кіберпросторі в контексті міжнародної безпеки, а також зміст прийнятих нею норм, що увійшли до тексту Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/76/135 від 14 липня 2021 року. З урахуванням того, що доповіді Групи урядових експертів приймаються Генеральною Асамблею, вони мають нормативний вплив на практику та позицію держав щодо застосування норм міжнародного права в кіберпросторі. Водночас низка норм доповіді 2021 року безпо- середньо стосується критичної інфраструктури держав, яка часто стає об’єктом нападу з боку державних і недержавних акторів. На підставі аналізу даних норм робиться висновок про важливі кроки та новації, запропоновані Групою урядових експертів задля захисту критично важливих об’єктів держави та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) від зловмисної діяльності в кіберпросторі. В статті встановлено, що попри спеціальний характер розроблені норми є відображенням норм та принципів міжнародного права, закріплених в Статуті Організації Об’єднаних Націй, що полегшує процес формування і застосування звичаєвих норм в кіберпросторі. Проаналізовано два паралельні процеси вироблення норм відповідальної поведінки в кіберпросторі – в рамках Групи урядових експертів та Відкритої робочої групи, які входять до Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН. В статті встановлено, що робота Відкритої робочої групи відкриває нові горизонти для залучення зацікавлених сторін, але Група урядових експертів є більш традиційним механізмом і наразі, в силу важливих висновків, представлених в доповідях 2013, 2015 та 2021 років, заслуговує на особливу увагу. Серед основних висновків даної статті – важливість розробки норм відповідальної поведінки держав в кіберпросторі. Лише досягнення цієї цілі сприятиме формуванню розуміння у держав щодо того, як потрібно діяти у випадку коли їх об’єкти важливої критичної інфраструктури стали об’єктом нападу або коли їх інфраструктура використовується в зловмисній ІКТ-діяльності проти інфраструктури інших держав. В подальшому таке розуміння дозволить не тільки сформувати звичаєві норми міжнародного права стосовно ІКТ та їх використання, а й розробити юридично обов’язкові, кристалізовані в міжнародному інструменті, зобов’язання.Документ Компетенція ЄС у сфері прав споживачів: історико- правовий аналіз(2015) Громовенко, К. В.У статті висвітлено еволюцію формування й становлення компетенції ЄС у галузі захисту прав споживачів, розкриття їх реалізації в поетапному розвитку. Розглядаються напрями політики ЄС, поділ компетенції ЄС, а також функціонування й компетен¬ція інститутів, органів та установ у сфері захисту прав споживачів.Документ Міжнародно-правова регламентація діяльності приватних військових та охоронних підприємств під час збройних конфліктів(2015) Громовенко, К. В.У статті досліджена проблематика правового регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств у період збройного конфлікту. Участь недержавних суб'єктів у збройному конфлікті викликає ряд питань щодо дотримання ними норм міжнародного гуманітарного права. Проаналізовано правовий статус приватних військових та охоронних підприємств у період збройного конфлікту. Охаракте-ризовано притягнення до відповідальності приватних військових та охоронних підприємств за порушення міжнародного гуманітарного права.Документ Міжнародно-правова регламентація обміну інформацією з питань вищої освіти(2019) Громовенко, К. В.У статті досліджено приписи універсальних, регіональних та двосторонніх міжнародних правових механізмів щодо обмінів інформацією з питань вищої освіти. Висвітлені відображені у міжнародних стандартах умови та процедури обмінів інформацією у сфері вищої освіти, що здійснюються між управлінськими структурами та навчальними закладами різних країн світу.Документ Міжнародно-правове регулювання збройних конфліктів : навчально-методичний посібник(Одеса : Видавництво «Юридика», 2023) Громовенко, К. В.; Грушко, М. В.; Мануїлова, К. В.У навчально-методичному посібнику викладено основні теоретичні питання міжнародно-правового регулювання збройних конфліктів, розкрито зміст основних понять та категорій осіб, поява яких пов’язана з таким особливим періодом, як збройний конфлікт, з посиланнями на міжнародноправові акти та рекомендовану літературу. Навчально-методичний посібник містить тестові завдання та практичні задачі, що сприяє поглибленню знань, ефективному застосуванню норм, які регулюють збройні конфлікти, в національному законодавстві під час практичної роботи, зокрема у сфері охорони прав і свобод цивільного населення під час збройних конфліктів, поводження з військовополоненими, діяльності Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, питання відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Посібник призначений для здобувачів вищої освіти денної та заочної форми навчання закладів вищої освіти.Документ Питання вищої освіти у двосторонніх міжнародних правових актах хіх – хх ст.(2019) Громовенко, К. В.У статті висвітлено розвиток міжнародного забезпечення регламентації відносин у сфері вищої освіти в період формування класичного міжнародного права. Особлива увага приділена питанням міжнародно-правового виміру освітніх питань у договорах із країнами Азії, угодах, спрямованих на захист освітніх прав етнічних меншин та конкордатах із Святим Престолом.Документ Право на вищу освіту та універсальні правові стандарти протидії дискримінації(Запоріжжя, 2017) Громовенко, К. В.У статті розглянуто еволюцію запровадження міжнародних механізмів захисту від дискримінації у вимірі реалізації права на освіту, включно із правом на вищу освіту. Досліджено норми універсальних конвенцій з прав людини, схвалених під егідою ООН, практику їх роз’яснення та застосування конвенційними органами.Документ Правові стандарти вищої освіти в документах Європейського Союзу(2019) Громовенко, Костянтин Вікторович; Іванський, А. Й.У статті доведено, що вторинне право ЄС відображає значущість вищої освіти для забезпечення реалізації свободи руху людей та послуг у Спільному ринку ЄС шляхом загального посилення економічного, соціального та інвестиційного потенціалу Союзу. Автором досліджено акти вторинного права ЄС, які носять із питань вищої освіти рекомендаційний характер, та визначено питання реалізації програм ЄС у сфері вищої освіти. У публікації вказано, що право та практика роботи органів ЄС визначають ключовими напрямами впливу на розвиток вищої освіти підвищення мобільності вищої освіти, сприяння взаємному визнанню кваліфікацій, підтримку конкурентоспроможності європейських закладів вищої освіти, їх модернізації та інновації, посилення практичної спрямованості навчання, його соціальної привабливості й широти охоплення. Основною перевагою підходу ЄС до формування та опрацювання таких стандартів стає можливість їх украй потужної фінансової підтримки з бюджету ЄС. Автор відзначає, що ЄС закріпив три основних напрямки структурного реформування національних систем вищої освіти: навчальні програми, управління, фінансування. Для цього Європейська комісія за таких умов впроваджує ряд міжнародних програм співпраці у сфері вищої освіти. У статті відзначено, що відображені в актах ЄС заходи часто не відрізняються конкретикою та носять характер декларацій чи засобів програмного регулювання. Підкреслено, що перспективи реалізації стандартів ЄС у сфері вищої освіти в Україні мають стати підґрунтям для нових наукових досліджень.Документ Правовой статус частных военных и охранных компаний в вооруженных конфликтах международного характера(2014) Громовенко, Константин ВикторовичВ статье исследованы причины использования государствами частных военных и охранных компаний в вооруженных конфликтах международного характера. Проанализированы международно-правовые нормы, касающиеся статуса сотруд- ников частных военных и охранных компаний в вооруженных конфликтах международного характера, рассмотрен статус сотрудников частных военных и охранных компаний через основные категории участников вооруженных конфликтов, в соответствии с международным гуманитарным правом: комбатанты и гражданские лица. Обоснована необходимость международно-правового регулирования деятельности частных военных и охранных компаний в вооруженных конфликтах международного характера.Документ Розвиток доктрини міжнародного права про про міжнародно - правове регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств(2014) Громовенко, К. В.Розглянуто питання розвитку доктрини міжнародного права щодо регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств та сучасних тенденцій міжнародної правотворчості щодо регулювання діяльності приватних військових та охоронних підприємств.Документ Стандарти вищої освіти у праві Європейського Союзу(2020) Громовенко, К. В.У статті доведено, що право ЄС відображає значущість вищої освіти як для прямого забезпечення свободи руху людей і послуг на Спільному ринку ЄС, так і в рамках загального посилення економічного, соціального та інвестиційного потенціалу Союзу. Досліджено реалізацію приписів Договору про функціонування ЄС, яким у рамках визначення повноважень і меж втручання наднаціональних органів закріплено компетенцію Союзу вживати дії для підтримки, координації та доповнення дій держав-членів у сфері освіти. Доведено, що важливим у цьому вимірі стало рішення Суду ЄС у справі «Franзoise Gravier v City of Liиge» від 13 лютого 1985 р., яке констатує в резолютивній частині, що будь-яка форма навчання, яка має на меті підготовку кваліфікації для практичної професії, бізнесу чи працевлаштування, є професійним навчанням, незалежно від віку й рівня підготовки студенів, навіть якщо освітня програма включає в себе елементи загальної освіти. Відзначено, що, хоча компетенції регулювання відносин у сфері вищої освіти в ЄС залишено в суверенних повноваженнях держав-учасниць, наднаціональне регулювання в цій сфері здійснюється у формі рекомендаційних актів ЄС, підкріплених потужним фінансуванням у рамках програм Союзу. Автором указано, що, крім установчих договорів ЄС, питання освіти відображено й у зовнішніх угодах Союзу, яскравим прикладом чого є Угода про асоціацію між ЄС та Україною 2014 р. У публікації вказано, що право та практика роботи органів ЄС визначають ключовими напрямами впливу на розвиток вищої освіти підвищення мобільності вищої освіти, сприяння взаємному визнанню кваліфікацій, підтримку конкурентоспроможності європейських закладів вищої освіти, їх модернізації та інновації, посилення практичної спрямованості навчання, його соціальної привабливості й широти охоплення. Основною перевагою підходу ЄС до формування та опрацювання таких стандартів стає можливість їх украй потужної фінансової підтримки з бюджету ЄС. Автор відзначає, що ЄС закріпив три основні напрями структурного реформування національних систем вищої освіти: навчальні програми, управління, фінансування, що для цього ЄК за таких умов упроваджує низку міжнародних програм співпраці у сфері вищої освіти. Відзначено, що відображені в актах ЄС заходи часто не відрізняються конкретикою, мають характер декларацій чи засобів програмного регулювання. Підкреслено, що перспективи реалізації стандартів ЄС у сфері вищої освіти в Україні мають стати підґрунтям для нових наукових досліджень.Документ Універсальні міжнародні правові стандарти права на вищу освіту(2018) Громовенко, Костянтин ВікторовичУ статті висвітлено розвиток міжнародного забезпечення права на вищу освіту в рамках формування сучасного міжнародного права прав людини. Досліджено приписи Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, розвинуті у діяльності профільного комітету ООН, висвітлена діяльність Спеціального доповідача ООН з питання права на освіту.Документ Право Європейського Союзу : навчально - методичний посібник(Одеса, 2021) Пахлеванзаде, А.; Громовенко, К. В.; Качурінер, В. Л.Документ Energy poverty leap during the pandemic : the case of Ukraine(2021) Pahlevanzade, Alborz; Goncharuk, Anatoliy; Hromovenko, Kostiantyn; Hrinchenko, YuriiAs recent studies showed, the post-communist countries have relatively the highest level of energy poverty in Europe. The poorest of them still are not explored. So, the authors decided to study this problem for Ukraine as one of the largest and poorest post-communist countries in Europe. This Eastern European country experienced a number of challenges before the pandemic, including a war with Russia in the east of the country, high external debt, high energy intensity and low added value of the economy. The purpose of this study is to measure how deep the energy poverty problem in Ukraine is and how it changed during the COVID-19 pandemic. Applying selected quantitative and financial indicators, the authors showed the problem of energy poverty in Ukraine remained acute at the beginning of 2020, especially in terms of heating. Moreover, its level in Ukraine was three times higher than the average level for the all the EU countries. Furthermore, in 2020, duringthe pandemic, there were drastic increasing arrears of households on utility bills that meant a new leap of energy poverty in Ukraine. This study did not search for the causes of the identified leap in energy poverty, which apparently connected with the global and local economic and social consequences of the pandemic. However, it revealed the depth of this problem and the lower impact of the nature factor (air temperature) on energy poverty during and after the COVID-19 pandemic. Further research is required to identify the underlying drivers and develop possible solutions to this problem in Ukraine and other European countries suffering from high energy poverty.