Милосердна Ірина Михайлівна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 20 з 34
  • Документ
    Регіональна безпека в системі міжнародної безпеки: теоретичний вимір дослідження
    (Одеса : Видавництво «Юридика», 2023) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Цифрові технології у світовому політичному процесі
    (Одеса, 2023) Милосердна, Ірина Михайлівна
  • Документ
    Геополітика : навчально-методичний посібник
    (Нац. ун-т «Одеська юридична академія» – Одеса, 2023) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Myloserdna, Iryna M.
    Навчально-методичний посібник призначений для надання допомоги здобувачам, які вивчають дисципліну «Геополітика». У посібнику викладено зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, практичні завдання зі спецкурсу, перелік тем для самостійної роботи, питання для перевірки знань з навчальної дисципліни, орієнтовний перелік питань для іспиту, список рекомендованої літератури. Навчально-методичний посібник підготовлено відповідно до освітньої програми вищої освіти за спеціальністю 052 «Політологія» і рекомендовано використовувати у навчальній роботі при підготовці фахівців за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти.
  • Документ
    Глобалізація в світовій політиці: історичний та теоретичний виміри
    (Одеса, 2018) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Механізм здійснення політичного управління: кібернетичний вимір
    (ВД «Гельветика», 2019) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Мінливий світовий порядок: нова реальність
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Україна в міжнародних організаціях : навчально-методичний посібник
    (Одеса, 2022) Завгородня, Ю. В.; Завгородня, Юлія Володимирівна; Милосердна, І. М.; Милосердна, Ірина Михайлівна
    Навчально-методичний посібник призначений для надання допомоги здобувачам, які вивчають дисципліну «Україна в міжнародних організаціях». У навчально-методичному посібнику викладено зміст навчальної дисципліни: теми лекцій та практичних занять, практичні завдання з курсу, перелік тем для самостійної роботи, питання для перевірки знань з навчальної дисципліни, перелік тем рефератів та список рекомендованої літератури. Навчально-методичний посібник підготовлено відповідно до освітньо- професійної програми вищої освіти в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» (за спеціальністю 052 «Політологія»), а також рекомендовано використовувати у навчальній роботі при підготовці фахівців за другим (магістерським) рівнем вищої освіти.
  • Документ
    Держава-громадянське суспільство: ефективна взаємодія в умовах інформаційного суспільства
    (Одеса, 2022) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Цифрова дипломатія як основа нової публічної дипломатії
    (ВД "Гельветика", 2022) Краснопольська, Т. М.; Краснопольська, Тетяна Миколаївна; Krasnopolska, T. M.; Милосердна, І. М.; Милосердна, Ірина Михайлівна; Myloserdna, I. M.
    Стаття присвячена аналізу уявлень щодо цифрової дипломатії як основи нової публічної дипломатії. Встановлено, що передумовами виникнення публічної дипломатії стали глобалізація, розвиток комунікаційних технологій та посилення ролі та участі громад в міжнародних справах держав. Характерною рисою міжнародних відносин в умовах глобалізації стала гостра конкуренція держав за вплив на громадську думку, залучення її на свою сторону, формування згідно із своїми національними інтересами образу власної зовнішньої політики. У межах статті становлено, що інструментами сучасної публічної дипломатії є: інформаційно-роз’яснювальна робота через Інтернет (особливої ролі набуває цифрова дипломатія); культурна дипломатія, яка передбачає заходи, спрямовані на розвиток міжнародного співробітництва у сфері культури (наприклад, центри вивчення культури та мови держави – Інститут Конфуція (Китай), Інститут Гете (Німеччина) тощо) наукові та освітні обміни та інші заходи щодо підвищення престижу держави у світі. Також у статті зазначається, що до особливостей «нової публічної дипломатії» можна віднести: орієнтацію на концепцію «м’якої сили», відмова від монологу та формування діалогу з суспільствами інших країн, широке використання лобістських бізнес-структур для формування позитивного образу держави. Встановлено, що провідною технологією нової публічної дипломатії, яка об’єднує решту інструментів стає так звана «цифрова дипломатія», яку також називають «публічна дипломатія 2.0». У статті також зазначається, що саме цифрова дипломатія як частина нової публічної дипломатії дозволяє не лише формувати позитивний образ держави на міжнародній арені та зміцнювати її «м’яку силу», а й значно підвищити ефективність каналів зв’язку між різними учасниками глобальної політики ХХІ століття.
  • Документ
    Інтереси США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: кінець ХХ – початок ХХІ століття
    (ВД "Гельветика", 2021) Милосердна, І. М.; Краснопольська, Т. М.; Myloserdna, I. M.; Krasnopolska, T. M.
    Стаття присвячена аналізу уявлень щодо визначення місця США в межах АТР, їх інтересів та перспектив співпраці з провідними країнами регіону. Встановлено, що в умовах значних змін в усіх сферах життєдіяльності Азіатсько-Тихоокеанський регіон позиціонує себе як перспективний, динамічний та процвітаючий, за яким майбутнє, а серед факторів, які свідчать про це, можна виокремити такі: географічне положення, розташування в межах регіону основних світових економік та політичних акторів, стрімкий інтеграційний процес у межах регіону, який характеризується інтенсивним формуванням регіональних форумів і механізмів, сприяючи тісному взаємовідношенню між основними суб’єктами регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі. У межах статті визначені основні стратегічні інтереси США в АТР, серед яких можна зазначити: заохочення економічної лібералізації та інвестиційно-торговельного проникнення на ринки країн субконтиненту, недопущення повномасш табного конфлікту між Індією та Пакистаном та недопущення поширення ядерної зброї поза межами регіону в нестабільні країни, подальша кампанія боротьби з міжнародним тероризмом, розвиток взаємовигідної багатогалузевої співпраці США з Індією, Японією, Австралією в межах так званого «Чотиристороннього діалогу щодо безпеки» (QUAD). Також у статті зазначено, що економічне відновлення США бачиться в безпосередньому зв’язку зі зростанням Азіатсько-Тихоокеанського регіону, становленням вільної торгівлі в регіоні, проте наприкінці ХХ століття спостерігався пріоритет традиційним військово-політичним альянсам, високій мірі мілітаризації американської зовнішньої політики в цьому регіоні. Встановлено, що політика Вашингтону в АТР спрямована в основному на стримування амбіцій і можливостей Китаю як регіонального центру силу, так і провідного політичного актора в перспективі через застосування політичних та дипломатичних заходів стримуючого характеру.
  • Документ
    Співвідношення понять «індигенна демократія» та «локальна демократія»
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Краснопольська, Тетяна Миколаївна; Краснопольська , Т. М.; Краснопольская, Татьяна Николаевна; Krasnopolska, Тetiana М.; Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
  • Документ
    Цифрові технології в механізмі взаємодії громадянського суспільства та держави
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Краснопольська, Тетяна Миколаївна; Краснопольська , Т. М.; Краснопольская, Татьяна Николаевна; Krasnopolska, Тetiana М.; Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
    У статті розглянуто сутність громадянського суспільства та його трансформацію в умовах активного розвитку інформаційних технологій. Визначено критерії ефективності громадянського суспільства через функції останнього. З’ясовано роль мережі Інтернет та соціальних мереж і новітніх цифрових технологій в налагодженні та розвитку взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства. Визначено принципи механізму взаємодії держави та громадянського суспільства та досліджено п’ять рівнів такої взаємодії, а саме: рівень комплексного аналізу проблеми, рівень розробки системи заходів і проектів програм, рівень прийняття рішень, рівень реалізації спільно прийнятого рішення та рівень контролю і перевірки виконання рішення, оцінки ефективності взаємодії сторін. Проаналізовано особливості цифрових інструментів, що використовуються на кожному рівні. Обґрунтовано, що завдяки мережі Інтернет політичні процеси і управління набули нового змісту і зумовило появу нових суб'єктів громадянського суспільства – мережевих спільнот, які сприяють формуванню «мережевого громадянського суспільства», метою якого є спілкування в режимі он-лайн для вирішення існуючих соціальних проблем. До головних характеристик мережевого громадянського суспільства віднесені відкритість і спонтанність. Визначено, що під впливом мережевих технологій формується open space-простір, в якому відкриваються нові можливості для розвитку громадянського суспільства (подолання відчуженості, нерозвиненості комунікацій та ін.). Доведено, що перенесення громадських структур у віртуальний простір сприяє більш продуктивній взаємодії органів влади та громадян на основі «цифрової демократії», практичним вираженням якої стала технологія «GOV 2.0» або «уряд 2.0», яка ґрунтується на принципі відкритості влади та участі громадян в прийнятті рішень на всіх рівнях. Показано, що ця технологія реалізується через прихід чиновників в соціальні мережі і блогосферу, просвіту спільнот, доступ до чинних законів та законопроектів в режимі он-лайн та інші практики. З’ясовано, що в останні роки все більшої популярності набувають такі практики, як Network Democracy («мережева демократія»), Social Bar, Global Voices Online та інші.
  • Документ
    Компоненти електронної демократії в умовах переходу до електронного правління
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Краснопольська, Тетяна Миколаївна; Краснопольська , Т. М.; Краснопольская, Татьяна Николаевна; Krasnopolska, Тetiana М.; Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
    У статті розглянуто сутність і роль електронної демократії в сучасному світі в умовах зміни парадигми від електронної держави та електронного правління. Встановлено, що перше відноситься до міжорганізаційних і внутрішньо-організаційних відносин і характеризується такими поняттями як «електронний уряд» і «електронна адміністрація», а друге (електронне правління) характеризує відносини між громадянами, урядовими структурами, громадською думкою і обраними офіційними особами. Встановлено, що про електронну демократію можна говорити на локальному рівні (наприклад, муніципалітетів і місцевого самоврядування), національному та міжнародному рівнях (наприклад, програма Е-Європи 2005). Визначено три основні компоненти електронної демократії: електронне голосування, електронна участь та громадський контроль за допомогою ІКТ. Проаналізовано особливості кожного з них, а також світову практику їх застосування. Визначено, що умовою ефективності реалізації усіх компонентів електронної демократії є громадянська грамотність (сукупність здібностей, які дають можливість функціонувати в демократичному суспільстві, критично мислити, діяти обдумано в умовах плюралізму). З’ясовано основні ризики формування та реалізації, а також перспективи розвитку електронної демократії в сучасному світі. До останніх віднесені поступовий перехід на електронну взаємодію; розвиток громадських ініціатив та краудсорсінгових проектів, заснованих на активності громадян у соціальних мережах; інституціоналізація статусу електронного обігу («електронної петиції»); розширення можливостей для громадського контролю за діяльністю органів влади та управління. Обґрунтовано необхідність становлення основних компонентів е-демократії в Україні.
  • Документ
    Азіатсько-Тихоокеанський регіон та проєкти його розвитку: кінець ХХ – початок ХХІ століття
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2020) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.; Краснопольська, Тетяна Миколаївна; Краснопольська , Т. М.; Краснопольская, Татьяна Николаевна; Krasnopolska, Тetiana М.
    Стаття присвячена комплексному дослідженню сутності розуміння поняття «Азіатсько-Тихоокеанський регіон», аналізу досвіду впровадження проєктів розвитку регіону в сучасних умовах. Встановлено, що серед дослідників і дотепер не існує єдиного підходу до поняття «АТР». У межах статті термін «АТР» уживається у вузькому значенні: це країни Північно-Східної Азії: Китай, Японія, Південна і Північна Корея, десять країн Південно-Східної Азії, об’єднаних у регіональну організацію – Асоціацію держав Південно-Східної Азії. Усі ці країни вносять значний вклад у міждержавні відносини в Тихому океані, тому тенденції стабільності переважають над тенденціями дестабілізації політичних і економічних процесів, які формують основу потенційного світового центру. Встановлено, що після завершення холодної війни Азіатсько-Тихоокеанський регіон можна було вважати найстабільнішим регіоном у світі, який пройшов період тривалого економічного розвитку без очевидних конфліктів. Зазначено, що Азіатсько-Тихоокеанський регіон вступив на шлях розвитку інтеграційних процесів набагато пізніше за інші регіони світу (окрім Асоціації держав Південно-Східної Азії.). Також у статті зазначається й обґрунтовується думка, що унікальність (феномен) азіатсько-тихоокеанської економічної інтеграції полягає в наявності м’яких схем інтеграції, які знайшли прояв у формуванні зон економічного зростання у Східній Азії (на прикладі Асоціації держав Південно-Східної Азії, Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва). Встановлено, що в регіоні відбувається інтенсивне формування регіональних форумів та механізмів, які сприяють тісним відносинам між основними суб’єктами регіону і посиленню його позицій у світовому політичному процесі. Також у статті виокремлено та проаналізовано тренди політичного регіоналізму в азіатській частині Азіатсько-Тихоокеанського регіону: посилення ролі Китаю в регіональному політичному процесі; співіснування двох моделей співпраці в регіоні: транснаціональну кооперацію та міждержавну конкуренцію; перенесення пріоритету в питаннях регіональної безпеки із зовнішніх загроз на внутрішні, і на перший план виходять аспекти політичної, економічної, соціальної й екологічної співпраці.
  • Документ
    Імідж політичного лідера як категорія PR-технології
    (Одеса : Фенікс, 2019) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
    Стаття присвячена комплексному дослідженню іміджу політичного лідера як категорія PR-технології. Обгрунтовується думка, що в практичній політології імідж – це, насамперед, узагальнений образ, що складається у пересічних громадян про політичні суб’єкти. Інша справа, що нині його цілеспрямовано формують іміджмейкери. В статті виокремлюються та аналізуються такі основні підходи до визначення поняття іміджу політичного лідера: онтологічний, антропологічний, ціннісний та етичний. Також було встановлено, що для сучасної політики цікавим фактом є те, що серед особистісних характеристик останнім часом зросла роль ділових і моральних якостей лідера. Серед них найсуттєвіше місце посідають інтелектуальні якості (які часто ототожнюють з освіченістю). Далі, за частотою згадувань, йде чесність політика, хоча виборці не вимагають від нього абсолютної чесності. До того ж, лідер повинен також бути добрим і людяним, відданим народу. Ідеальний політик повинен досконало володіти ораторським мистецтвом та бути «доступним для розмови із простими людьми». Також в статті здійснюється зауваження, що політичний лідер часто намагається отримати владу, використовуючи маніпуляційні технології. Встановлено, що маніпуляційні технології залишаються дієвими не випадково, оскільки численні дослідження виборчої поведінки доводять, що більша частина електорат підлягає навіюванню, має схильність бути під впливом гіпнотичної дії віри в чудодійні можливості політичних сил. В статті зазначається, що в українському політикумі, при формуванні іміджу політика, іміджмейкери часто використовують так званий «чорний» і «сірий» PR для зниження іміджу конкурента. А серед методів, які використовуються можна виокремити наступні: «клапану», «живої мішені», «краплі», «підказки», «резонансна технологія».
  • Документ
    Політична регіоналістика : навчально-методичний посібник для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
    (Одеса : Фенікс, 2021) Милосердна, І. М.; Краснопольська , Т. М.
    Навчально-методичний посібник призначений для надання методичної підтримки здобувачам вищої освіти, які вивчають дисципліну «Політична регіоналістика». У навчально-методичному посібнику викладено зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, практичні завдання з курсу, перелік тем для самостійної роботи, питання для перевірки знань з навчальної дисципліни, перелік тем рефератів та список рекомендованої літератури. Навчально-методичний посібник підготовлено відповідно до освітньо- наукової програми вищої освіти за спеціальністю 052 «Політологія» та рекомендовано використовувати у навчальній роботі при підготовці фахівців за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти.
  • Документ
    Теоретичні та прикладні аспекти організації політичних процесів : навчально-методичний посібник для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
    (Одеса : Фенікс, 2021) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Myloserdna, Iryna M.
    Навчально-методичний посібник призначений для надання методичної підтримки здобувачам вищої освіти, які вивчають дисципліну «Теоретичні та прикладні аспекти організації політичних процесів». У навчально-методичному посібнику викладено зміст навчальної дисципліни за темами лекцій та практичних занять, практичні завдання з курсу, перелік тем для самостійної роботи, питання для перевірки знань з навчальної дисципліни, перелік тем рефератів та список рекомендованої літератури. Навчально-методичний посібник підготовлено відповідно до освітньо-наукової програми вищої освіти за спеціальністю 052 «Політологія» та рекомендовано викорис-товувати у навчальній роботі при підготовці фахівців за третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти.
  • Документ
    Комунікація та зворотний зв’язок у структурі кібернетичного механізму політичного управління
    (Одеса: Фенікс, 2019) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
    Стаття присвячена дослідженню сутності комунікації та зворотного зв’язку та визначенні їх ролі у здійсненні політичного управління в сучасній демократичній державі з розвиненим громадянським суспільством. Обґрунтовується роль інформації для здійснення кібернетичного механізму політичного управління, яка передається через комунікативні зв’язки від керуючої сторони до керованої та навпаки. Аналізується та обґрунтовується думка, що комунікація відбувається між двома сторонами і для ефективного політичного управління необхідно, аби ця комунікація була двосторонньою. Наявність зворотного зв’язку є необхідною умовою ефективного політичного управління, оскільки дає змогу побачити зв’язок влади (що діє в державі) та громадянського суспільства.
  • Документ
    Європейські моделі інституту референдуму в сучасних умовах
    (Одеса: Фенікс, 2018) Милосердна, Ірина Михайлівна; Милосердна, І. М.; Милосердная, Ирина Михайловна; Myloserdna, Iryna M.
    Стаття присвячена дослідженню моделей інституту референдуму та їх особливостей в європейській практиці. В статті охарактеризовано та виокремлено позитивний досвід впровадження та реалізації референдуму в Європі, який є актуальним для подальшої демократизації української держави.