Загороднюк Світлана Олегівна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 20 з 20
  • Документ
    Навчально-методичні матеріали з кримінології : для здобувачів вищої освіти спеціальності 262 Правоохоронна діяльність, бакалавр
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна
    Навчально-методичні рекомендації з курсу «Кримінологія» розроблено відповідно до чинного навчального плану. Вони складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з проведення практичних занять і завдань для самостійної роботи здобувачів, списку рекомендованої літератури. Матеріали призначено для студентів факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету, які навчаються на освітньому рівні бакалавра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Вивчення дисципліни «Кримінологія» допоможе здобувачам зрозуміти теоретичні та практичні проблеми, що стосуються сучасного розуміння такого негативного суспільного явища як злочинність та комплексно засвоїти сучасні підходи щодо запобігання кримінальним правопорушенням.
  • Документ
    Кримінальне право : навчально-методичний посібник для здобувачів спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», бакалавр
    (Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна
    Навчально-методичний посібник з курсу «Кримінальне право» призначено для студентів факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету, розроблено відповідно до освітньо-професійної програми бакалаврів спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» та складається з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з проведення практичних занять, завдань для самостійної роботи здобувачів, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Кримінальне право України» є основою для оволодіння спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та базою для подальшого засвоєння дисциплін кримінально-правового циклу.
  • Документ
    Кримінальне право (Особлива частина) : навчально-методичний посібник
    (Одеса: Гельветика, 2021) Загороднюк, С. О.; Подобний, О. О.
  • Документ
    Кримінально-виконавче право : методичні рекомендації для самостійної роботи здобувачів спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність», бакалавр
    (Одеса: Гельветика, 2022) Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна
    Навчально-методичні рекомендації з курсу «Кримінально-виконавче право» розроблено відповідно до навчального плану, вони складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з проведення практичних занять і завдань для самостійної роботи здобувачів, списку рекомендованої літератури. Матеріали призначено для студентів факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету, які навчаються в бакалавраті за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Вивчення дисципліни «Кримінально-виконавче право» допоможе студентам зрозуміти теоретичні та практичні проблеми, що стосуються правового регулювання відносин, що виникають у сфері виконання та відбування покарань та застосування до засуджених інших заходів кримінально-правового впливу.
  • Документ
    Правові заходи безпеки виробництва
    (Prague, Czech Republic, 2021) Дораган, К. В.; Загороднюк, С. О.
  • Документ
    Ефективність виконання покарання у виді арешту
    (2022) Загороднюк, С. О.; Слатвінська, В. М.
    Боротьба зі злочинністю є одним із пріоритетних напрямків діяльності держави, яка здійснюється шляхом застосування покарання до осіб, які вчинюють кримінально протиправні діяння. Під час інтеграції України до Європейського Союзу є закономірною необхідність реформування внутрішньодержавного законодавства у сфері виконання покарань та системи органів та установ виконання покарань відповідно до міжнародних стандартів. Особливо це стосується такого виду кримінального покарання як арешт, характерною рисою якого є його відбування у спеціальних установах – арештних домах, які, доречі, у зв’язку з сучасними політичними, економічними проблемами, мають недостатнє матеріально-технічне забезпечення. Злочинність є категорією, яка буде існувати завжди; у боротьбі з нею держава спрямовує зусилля на всі види і форми профілактичної діяльності, які сприяють запобіганню вчинення кримінальних правопорушень. Покарання є логічним правовим наслідком вчинення кримінального правопорушення, є методом протидії кримінально-протиправної діяльності. В основі кримінально-правової боротьби зі злочинністю кожна демократична держава виходить із застосування певних мір покарання до засуджених. Хоча покарання як система не може вирішити проблему злочинності, але, у той же час, держава не може відмовитися від його застосування. Застосування покарання, зокрема у виді арешту, його вплив на ситуацію зі злочинністю в країні не треба переоцінювати та чекати від нього вирішення всіх проблем, які виникають в процесі такої боротьби. Але не треба недооцінювати покарання як метод протидії злочинності, тому що саме способом застосування справедливого, необхідного та достатнього покарання держава протидіє кримінально протиправній діяльності, маючи на меті її присікання та призупинення. Крім того, виконання певного виду покарання сприяє профілактиці злочинності на всіх її рівнях і в усіх її проявах.
  • Документ
    Правове забезпечення телекомунікаційних засобів у морському судноплавстві
    (2021) Допілка, В. О.; Загороднюк, С. О.
    Протидія злочинності у сфері охорони телекомунікаційної мережі вимагає систематизації та суворої відповідності норм морських конвенцій законам України, безумовного їх виконання. Життєдіяльність морського судна вимагає суворого дотримання норм безпеки судноплавства, компонентом якого є телекомунікаційні засоби. Міжнародні морські конвенції складають основу правового регулювання захи сту телекомунікаційної мережі у морському судноплавстві. Міжнародні морські конвенції тісно пов’язують безпеку судноплавства із забезпеченням її умов, одним з яких є дотримання правил користування технічними засобами телекомунікації. Імплементація норм міжнародного права в законодавство України призвела до створення правових основ протидії умисного пошкодження телекомунікаційної мережі України. У статті досліджуються норми адміністративного права; вирішальні питання управління безпекою морського судноплавства, протидії адміністративним правопорушенням; норми морського законодавства щодо правовідносин у морському судноплавстві; заборони кримінального Закону у попередженні особливо небезпечних посягань в сфері недоторканості телекомунікаційної мережі, а також акти виконавчих органів влади, які визначають предмет правопорушення і правила його використання. Нормативні підстави тісного зв’язку правових норм, які дослід- жуються, підтверджують бланкетний характер визначених у статті правових норм. Профілактика пошкодження телекомунікаційної мережі у мореплавстві вимагає застосування законодавства України відповідними компетентними органами, що підтверджується аутентичним тлумаченням у Примітці ст. 360 КК України в редакції Закону № 600-ІХ від 13.05.2020. Капітанам морських портів і суден, відпові- дальним за безпеку морського судноплавства, необхідно систематично здійснювати контроль за станом і придатністю до експлуатації технічних засобів телекомунікаційної мережі.
  • Документ
    Попереджувальні заходи щодо забезпечення режиму рибальства у морі
    (2021) Загороднюк, С. О.
    Морські простори, які містять живі ресурси, підлягають міжнародному захисту; їх види, одним з яких є морська економічна зона, мають особливий правовий статус: можуть бути морськими – риболовецькими та територіальними зонами загального призначення. Законодавство України актуалізує проблему захисту довкілля, створення умов недоторканності правоохоронної діяльності сукупності норм різних галузей права. Загальні причини та умови екологічної злочинності знаходяться у системі протиріч, які виникають при взаємодії людини, суспільства і природи. Їх сутність полягає в тому, що соціум, будучи частиною біосфери, протистоїть екосистемі у зв’язку з обмеженими можливостями природокористування. Зростанню екологічної злочинності сприяють недоліки чинного законодавства та його охорони відповідними державними органами, відсутність механізмів його ефективної реалізації. У межах зон загального визначення, закони України розповсюджуються на всі правопорушення. Така зона визнається територією відповідної держави та закони діють відносно осіб, які вчинили відповідні правопорушення. У такому випадку може мати місце особливості застосування законів, які містять бланкетну диспозицію. Прикладом можуть бути правопорушення проти довкілля, відповідальність за які засновуються на інших нормативно-правових актах. В умовах таких зон відповідні нормативні акти мають специфіку, які відрізняють їх застосування на території інших держав. Цільове призначення мають морські економічні зони, у тому числі риболовецькі. Відповідальність настає за законами держави лише за конкретні правопорушення, наприклад за зайняття рибним та іншим водним добувним промислом. В межах виключної (морської) економічної зони прибережні держави вправі здійснювати розвідку, розробку, управління природними ресурсами, здійснювати юрисдикцію відносно збереження морського середовища, проведення морських наукових досліджень.Об’єм прав в цих морських просторах визначається міжнародним морським правом, а також національними нормативними актами, які регулюють сферу використання цих морських просторів.
  • Документ
    Роль правоохоронних та судових органів у забезпеченні законності та правопорядку
    (2022) Загороднюк, С. О.; Меденцев, А. М.; Допілка, В. О.
    У статтi розглядаються поняття та види суб’єктiв правоохоронних органiв, їх повнова- ження у сферi охорони правопорядку та законностi. Особливої уваги придiляється органам прокуратури, особливостям органiзацiйної та виконавчої дiяльностi шляхом здiйснення надзору за дотриманням законностi. В умовах Української держави як морської, значне мiсце присвячено проблемi дотримання норм митного права, а також норм, якi передбачають контрабанду (ст. ст. 201, 305 КК України), їх реалiзацiїї з дотриманням законностi. На верхiвцi питань дотримання законностi i правопорядку знаходяться органи внутрiшнiх справ, зокрема Нацiональна полiцiя України. У статтi розглядається дiяльнiсть цього органу щодо забезпечення таких функцiй як: участь у забезпеченнi оборонної функцiї держави; охорона державних кордонiв України; участь у забезпеченнi державної безпеки; охорона громадського порядку; протидiя антисуспiльним проявам; охорона всiх форм власностi; запобiгання кримiнальних та адмiнiстративних правопорушень. У складний для України теперешнiй час є особливо значною дiяльнiсть Служби безпеки України, а саме: попередження, виявлення, припинення та розкриття кримiнальних правопорушень проти миру, безпеки людства та мiжнародного правопорядку, колаборацiонiзму, тероризму, корупцiї, органiзованої злочинностi, iнших протиправних дiй, якi створюють загрозу життєво важливим iнтересам України. Правозахисну дiяльнiсть щодо дотримання законностi та правопорядку здiйснюють омбудсмени, а також iншi органи: адвокатура, нотарiат. Дiяльнiсть омбудсмена безпосередньо спрямована на охорону прав i свобод людини, на iнформування громадян про порушення їх прав органами влади, службовими особами, при цьому поєднуються риси iнституту держави та iнституту громадянського суспiльства. Кiнцеве рiшення щодо реалiзацiї норм права з дотриманням законностi приймають судовi органи: Конституцiйний Суд України та суди загальної юрисдикцiї. Така дiяльнiсть заснована на мiжнародно-правових нормах, а також на нормах законодавства України, виражаючи волю народу України.
  • Документ
    Типологія економічних правопорушень, пов'язаних з обманом на морському судні
    (2021) Допілка, В. О.; Загороднюк, С. О.
    У статтi дослiджується поняття кримiнальних правопорушень у сферi економiки, вчинених способом обману на морському судні. Сучасний стан боротьби зi злочиннiстю характеризується особливостями економiки. Глобальна економiка вiдкрила економiчнi системи країн свiту для вiльних мiжнародних зв’язкiв. Економiчнi процеси тiсно пов’язанi зi зловживаннями та їх супроводжують рiзноманiтнi обманнi дiї. Поширенiсть отримує економiчна злочиннiсть, яка пов’язана з обманом. Спосiб кримiнального правопорушення вимагає звернення щодо сутностi правовiдносин, суб’єктiв, їх змiсту, зокрема, під час експлуатацiї морських транспортних засобiв. Особливiсть суб’єктiв правовiдносин на морських суднах полягає в тому, що за цi кримiнальнi правопорушення несуть вiдповiдальнiсть особи, якi перебувають на морських суднах, можуть бути пов’язаними зi службовими обов’язками щодо обслуговування судна, тому у разі вчинення ними цих правопорушень вони пiдлягають дисциплiнарнiй, адмiнiстративнiй, кримiнальнiй вiдповiдальностi за службовi правопорушення. Iншу категорiю осiб станов- лять пасажири, а також особи, якi використовують морськi судна як засоби перемiщення, що визначає особливостi квалiфiкацiї протиправних дiй таких осiб. Змiст правовiдносин характеризується перемiщенням певних предметiв на морському суднi, що породжує у разі неправомiрних дiй специфiку способу обману або зловживання довiрою. Обман може бути способом вчинення шахрайства, контрабанди. Найбiльш поширеними кримiнальними спо- собами обману можуть бути дiяння у Iнтернеті, у сферi страхування, з використанням пластикових карток, за допомогою комп’ютерної технiки, а також використання морських транспортних засобiв у разі перемiщення контрабандних предметiв.
  • Документ
    Акциз у системі законодавства України
    (2018) Загороднюк, С. О.; Допілка, В. О.
    Митні правовідносини набувають охоронного характеру в застосуванні до правопорушників юридичної відповідальності. Звертає особливу увагу необхідність системного підходу до протидії цим явищам. У статті розглянуто правове регулювання обігу заборонених та обмежених предметів, яке передбачено на міжнародному рівні, а також внутрішньодержавним законодавством.
  • Документ
    Ensuring Public Order during the Court Hearings in the Context of Reforming the Judicial System of Ukraine
    (2020) Dzhafarova, M.; Ivanova, H.; Zahorodniuk, S.; Zaiets, U.
    The relevance of the issue raised in the article is due to the fact that one of the key aspects of reforming the judicial system in Ukraine, which must meet European standards, is to ensure public order during the court hearing. In this regard, the subject matter of the article is the world-tested methods and ways of ensuring public order during the court hearing. While writing the article the authors have used the following methods: formal and legal, analytical, system analysis, system and structural. The problems that currently exist and are in the way of effective development of the national judicial system of Ukraine have been analyzed. While analyzing the most problematic and relevant issues of ensuring public order in courts the authors have emphasized on the intensification of tendencies to strengthen the security of the subjects participating in the court hearing. At the same time, it has been stated that there is the spread of the policy of many states for increasing the level of democratization of the judicial process, in particular by granting wider rights and freedoms to all its participants. Based on the successful experience of foreign countries, the authors have suggested the ways to improve the judicial process in Ukraine in the whole and not just to ensure public order during the court hearing. Special attention has been paid to the Judicial Protection Service. It has been determined that the improvement of the national legislation of Ukraine on ensuring public order during the court hearing should take into account both national traditions of judicial proceedings and European standards. At the same time, the implementation of international standards in these areas should be systematic and comprehensive. In this regard, it is necessary to form a single concept in this area. The conclusions have offered three main interrelated stages of improvement of the legislation of Ukraine in terms of ensuring public order during the court hearing.
  • Документ
    Роль правоохоронних та судових органів у забезпеченні законності та правопорядку
    (2022) Меденцев, А. М.; Меденцев, Анатолій Миколайович; Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна; Допiлка, В. О.
    У статтi розглядаються поняття та види суб’єктiв правоохоронних органiв, їх повнова- ження у сферi охорони правопорядку та законностi. Особливої уваги придiляється органам прокуратури, особливостям органiзацiйної та виконавчої дiяльностi шляхом здiйснення над- зору за дотриманням законностi. В умовах Української держави як морської, значне мiсце присвячено проблемi дотримання норм митного права, а також норм, якi передбачають контрабанду (ст. ст. 201, 305 КК України), їх реалiзацiїї з дотриманням законностi. На верхiвцi питань дотримання законностi i правопорядку знаходяться органи внутрiш- нiх справ, зокрема Нацiональна полiцiя України. У статтi розглядається дiяльнiсть цього органу щодо забезпечення таких функцiй як: участь у забезпеченнi оборонної функцiї дер- жави; охорона державних кордонiв України; участь у забезпеченнi державної безпеки; охо- рона громадського порядку; протидiя антисуспiльним проявам; охорона всiх форм власно- стi; запобiгання кримiнальних та адмiнiстративних правопорушень. У складний для України теперешнiй час є особливо значною дiяльнiсть Служби безпеки України, а саме: попередження, виявлення, припинення та розкриття кримiнальних право- порушень проти миру, безпеки людства та мiжнародного правопорядку, колаборацiонiзму, тероризму, корупцiї, органiзованої злочинностi, iнших протиправних дiй, якi створюють загрозу життєво важливим iнтересам України. Правозахисну дiяльнiсть щодо дотримання законностi та правопорядку здiйснюють омбудсмени, а також iншi органи: адвокатура, нотарiат. Дiяльнiсть омбудсмена безпосе- редньо спрямована на охорону прав i свобод людини, на iнформування громадян про пору- шення їх прав органами влади, службовими особами, при цьому поєднуються риси iнсти- туту держави та iнституту громадянського суспiльства. Кiнцеве рiшення щодо реалiзацiї норм права з дотриманням законностi приймають судовi органи: Конституцiйний Суд України та суди загальної юрисдикцiї. Така дiяльнiсть засно- вана на мiжнародно-правових нормах, а також на нормах законодавства України, виражаючи волю народу України.
  • Документ
    Ефективність виконання покарання у виді арешту
    (2022) Загороднюк, С. О.; Загороднюк, Світлана Олегівна; Слатвінська, В. М.; Слатвінська, Валерія Микoлaївна
  • Документ
    "Політика у сфері боротьби зі злочинністю" та "кримінально-правова політика": підходи до визначення поняття
    (2022) Загороднюк, С. О.; Подобний, О. О.; Слатвінська, В. М.
    У статті на основі наявних у науці кримінально-виконавчого права підходів досліджено який із уживаних в доктрині кримінально-виконавчого права термінів: «кримінально-правова полі тика» чи «політика у сфері боротьби зі злочинністю» точніше віддзеркалює зміст досліджу ваного поняття. Розглянуто сутність визначення «кримінально-правова політика» у наукових працях К.М. Данченко, О.В. Ільїни, В.К. Грищука, О.О. Дудорова, М.І. Хавронюка, Я.А. Поно маренко, І.В. Козича, С.І. Спільника, О.В. Острогляда, П.Л. Фріса, А.А Широкової. З’ясовано сутність концепту «політика у сфері боротьби зі злочинністю» шляхом опрацювання наукових праць С.В. Черкасова, Д. Санакоєва, А. Вашко, В. Єфімова. Констатовано, що за загальним правилом під кримінально-правовою політикою (криміналь ною) у широкому значенні теж, загалом, розуміють політику у сфері протидії злочинності, а у вузькому – власне, кримінально-правову політику як підсистему політики у сфері протидії злочинності. Доведено, що кримінально-правова політика суттєво відрізняється від політики боротьби зі злочинністю і не слід ці поняття ототожнювати. Остання є комплексною політикою боротьби зі злочинністю. Остання здійснюється всіма наявними в суспільстві правовими засо бами і включає в себе: Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінально-виконавчий кодекс та Кримінальний процесуальний кодекс, кримінологічну (превентивну) політику. У свою чергу, кримінальна політика є одним із внутрішніх і зовнішніх орієнтирів України. Наостанок авторами підкреслено, що кримінально-правова політика є невід'ємною частиною політики у сфері боротьби зі злочинністю. Політика у сфері боротьби зі злочинністю, оскільки вона є системним елементом цієї визначає поняття злочину та коло діянь, які визнаються злочинними визначає можливість "включення" інших компонентів у роботу.
  • Документ
    Ефективність кримінально-виконавчої політики в умовах воєнного стану
    (Запоріжжя: Істина, 2022) Загороднюк, С. О.; Слатвінська, В. М.
    Стаття присвячена дослідженню кримінально-виконавчої політики в умовах воєнного стану. Зазначено, що кримінально-виконавча політика в умовах воєнного стану функціонує і відповідає викликам, проте на скільки вона є ефективною покаже час.
  • Документ
    Застосування інформаційних технологій у кримінологічній діяльності
    (Дніпро: ГО Правовий світ, 2022) Загороднюк, С. О.; Слатвінська, В. М.
    У статті досліджено можливості підвищення інформаційного рівня запобігання злочинності з використанням інформаційних технологій. Зроблено висновок, що, інформатизація кримінологічної діяльності простежується у діяльності ОВС, Національної поліції України, Державної кримінальної виконавчої служби України і проявляється у таких формах, як інформаційно-аналітичне забезпечення, інформаційні бази даних, реєстри.