12.00.01
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Відносини держави і церкви : "симфонія влад"(2007) Бальжик, Ірена Анатоліївна; Бальжик, Ирэна Анатольевна; Balzhik, Irena A.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2007. Дисертація є загальнотеоретичним юридичним дослідженням взаємозв’язку держави і права, в основі якого лежить концепція «симфонії влад». «Симфонія влад» визначається як гармонійна взаємодія, але не з метою злиття світської та церковної влад на основі цінностей моралі, православ’я, права, а з метою досягнення суспільного миру, злагоди та благополуччя, відродження та утвердження духовності. Проаналізовано основні моделі відносин християнської церкви і держави. Доведено, що «симфонія влад» є характерною тільки для православної цивілізації. Проаналізовано вітчизняну традицію втілення у життя концепції «симфонії влад». Аналізуються правові основи державно-церковних відносин у сучасній Україні. Зазначено необхідність використання концепції «симфонії влад» у побудові відносин держави і церкви у сучасній Україні.Документ Концепція ювенальної відповідальності в українському праві(2017-09-16) Грігорова, Ганна ЛеонідівнаПроаналізовано стан наукової розробки проблеми становлення інституту ювенальної відповідальності в українському праві. Визначено теоретико-методологічні засади вивчення інституту ювенальної відповідальності, досліджено соціальні чинники впливу на правопорушувану поведінку неповнолітніх. Досліджено інститут ювенальної відповідальності в системі юридичної відповідальності, сформовано дефініцію ювенальної відповідальності. Розглянуто позитивну та негативну форму реалізації ювенальної відповідальності і наголошено, що обидві можуть мати виключно ретроспективний характер. Розроблено провідні принципи ювенальної відповідальності, які відображають стандарти відповідальності неповнолітніх, що закріплені у міжнародних документах. Значну увагу приділено дослідженню органів та інститутів, що забезпечують реалізацію неповнолітнім ювенальної відповідальності, запропоновано класифікацію позасудових органів ювенальної відповідальності за функціональним критерієм.Документ Нотаріальні акти в системі правових актів сучасного права: загальнотеоретичне дослідження(2017-09-14) Дергільова, Олена ГригорівнаУ дисертації проведено загальнотеоретичний аналіз категорії «нотаріальні акти» та встановлено їх місце у системі сучасного права. Проаналізовано природу правових актів, їх види та форми прояву. Сформульовано визначення нотаріального акта, здійснено класифікацію нотаріальних актів за критерієм юридичної природи, на підставі якого виділено мутуальні та самостійні нотаріальні акти. До мутуальних нотаріальних актів належать документи, які виражені у формі юридично значущого симбіозу двох правових актів, до самостійних – окремі документи, вірогідність яких не потребує будь-яких додаткових актів. Здійснено порівняльно-правовий аналіз особливостей створення та застосування нотаріальних актів у різних системах нотаріату. Обґрунтовано необхідність і доцільність участі нотаріуса в медіативних процедурах.Документ Сучасна держава як цінність : загальнотеоретичне дослідження(2017-05-30) Серебро, Михайло Володимирович; Серебро, Михаил Владимирович; Serebro, Mykhailo V.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2017. Дисертацію присвячено загальнотеоретичним аспектам дослідження цінності сучасної держави. Обґрунтовано потребу включеності держави до предмета юридичної аксіології. Розмежовано абсолютне та відносне розуміння її цінності у залежності від сутнісної та змістовної характеристики. Досліджено як зміну традиційних ознак держави, так і появу нових ціннісних характеристик, що є релевантними «сучасності» держави в її якісному вимірі: режим правозаконності, міжнародна інтегрованість, легітимність, орієнтованість на забезпечення прав людини, високий рівень економічного добробуту її громадян, інноваційність та стійкість. Встановлено як власну (можливість інституціоналізувати складений правовий порядок), так і інструментальну (можливість задоволення плюралізованих потреб людини) цінність сучасної держави. Виокремлено її рівні (у залежності від суб’єктної приналежності потреб, для задоволення яких її використовують): загальносоціальний, груповий та індивідуальний. Протиставлено образ сучасної та образ досучасної (національної) держави. Виявлено концепт аксіосфери сучасної держави – людину – з її суб’єктивними правами і свободами, одночасно встановлено і його ситуативність. Показано необхідність зверненості до описання еволюційної динаміки зміни функцій та механізму для поглибленого виміру інструментальної цінності сучасної держави.Документ Правові цінності у взаємодії правових систем(2017-03-24) Жебровська, Кристина АртаківнаДисертація присвячена розкриттю змісту, природи і специфіки правових цінностей у контексті взаємодії правових систем. Обґрунтовано співвідношення універсальних та релятивних правових цінностей як загальне й особливе. З одного боку, універсальна концепція правових цінностей створює єдині правові стандарти, стимулює сприйняття і запозичення певних традицій, з іншого, пов’язана з прагненням до насадження єдиних стандартів правових цінностей для всіх цивілізацій, що веде до формування негативного ставлення до універсальних правових цінностей. Діалог правових систем розглянуто як засіб запобігання конфліктів та зіткнень у міжцивілізаційній взаємодії. Чинники, які впливають на процес діалогу правових систем, мають як позитивний, так і негативний характер, головним серед яких визначено процес глобалізації, що опосередковує розвиток усіх сфер буття людини. Здійснено аналіз основних європейських правових цінностей як орієнтирів реформування правової системи України, які набули нормативного закріплення в основоположних нормативно-правових актах Ради Європи та Європейського Союзу. Ці правові цінності трансформовано у правових системах європейських країн. Охарактеризовано дуалізм європейських правових цінностей відповідно до концепцій універсалізму та релятивізму, на основі чого можна говорити про поєднання універсальності та релятивності правових цінностей: по-перше, європейські правові цінності становлять основу для формування універсальних правових цінностей, що відображено у нормативно-правових актах універсального характеру; по‑друге, європейські правові цінності відображають особливості історичного, політичного, культурного, економічного розвитку європейської цивілізації, а також специфіку і зміст європейських правових традицій, що вказує на їх релятивістський характер. Виявлено можливості адаптації та гармонізації європейських правових цінностей у процесі реформування правової системи України. Головними проблемами на цьому шляху є особливості правозастосувальної практики та рівень правової культури та правової свідомості.Документ Галузева диференціація українського права: поняття, рівні і тенденції розвитку(2016-12-23) Дудник, Руслана МиколаївнаДисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню галузевої диференціації українського права. Розглянуто проблеми формування і виокремлення галузей права як специфічного компоненту правової реальності. Досліджено типологізацію галузей права як послідовний науково обґрунтований процес розчленування загального правового масиву. Здійсненно аналіз фундаментальної, основних, профілюючих та комплексних галузей українського права, а також досліджено нові галузі українського права. Зазначено, що особливого значення набуває проблема вибору критеріїв, які слід вважати вирішальними для поділу права на галузі. Щодо пошуку цих критеріїв, то серед науковців загальновизнаними вважаються предмет і метод правового регулювання. Окрім предмета і метода правового регулювання, необхідно також виокремити правовий режим, який є тим феноменом, що формує систему права та визначає у її складі певні утворення із системними ознаками – галузі, підгалузі, інститути, субінститути. Правовий режим галузі права складається з великої групи однорідних суспільних відносин, які становлять окрему, відносно самостійну сферу суспільного життя (предмет галузі права). Для правового режиму галузі права характерною є особлива цілісна система регулятивного впливу, яка характеризується специфічними прийомами регулювання, особливим порядком виникнення і формування змісту прав та обов’язків, їх реалізації, специфікою санкцій, способів їх реалізації, а також дією єдиних принципів, загальних положень, які поширюються на цю сукупність норм (метод правового режиму).Документ Контрольна влада в Україні: від Вищої ради юстиції до Вищої ради правосуддя(2016-12-23) Опаленко, Дмитро АнатолійовичДисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню Вищої ради юстиції як інституту контрольної влади в Україні. Розглянуто передумови виникнення та розвитку контрольної влади, здійснено її історичний аналіз. Досліджено основні інститути контрольної влади в Україні з метою окреслення їх загальних особливостей: проаналізовано діяльність Конституційного Суду України, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено, що Вища рада юстиції є новим органом для правової системи України, який не мав аналогів в історичному минулому України, а тому врахування досвіду існування схожих органів за кордоном та глибоке теоретичне осмислення її повноважень, порядку утворення та функціонування дає змогу чіткого визначення конституційно-правового та виокремлення загального теоретико-правового статусу Вищої ради юстиції. Доведено необхідність розширення повноважень Вищої ради юстиції України стосовно надання їй права законодавчої ініціативи у сфері судоустрою та статусу суддів. Порядок формування Вищої ради юстиції повною мірою відображує професійне представництво у її складі майже усього спектра юридичних професій і фактично унеможливлює вплив на неї з боку законодавчої, виконавчої та судової влади. Зроблено висновок щодо того, що у сучасній Україні відбуваються державні перетворення, які актуалізуються розвитком держави за європейським шляхом. Одним з аспектів державних змін є посилення дій по боротьбі з корупцією та процесом так званої люстрації влади. Це стосується як органів виконавчої, так і органів судової влади.Документ Співвідношення правових норм і юридичного процесу у деяких правових системах світу(2016-10-13) Дашковська, Тетяна МихайлівнаДисертація присвячена новій актуальній проблемі встановлення співвідношення правових норм і юридичного процесу в деяких правових системах світу. Дослідження правових систем у цілому, права, місця особи у правовій системі здійснено з використанням антропологічного підходу, який дозволив встановити місце норм та процесу у правовій системі, проаналізувати класифікації правових систем світу з метою виокремлення серед них нормативних та процесуальних правових систем, визначити характерні ознаки правових систем із домінуванням норм права, а також правових систем із домінуванням юридичного процесу і на цій основі встановити відмінності між ними, визначити правову природу і сутність прецеденту, його значення як джерела права у процесуальних правових системах, а також значення судової практики джерела як такого у нормативних правових системах, а також визначити співвідношення правових норм і юридичного процесу в українському праві.Документ Галузева юридична компаративістика: загальнотеоретичне дослідження(2016-07-18) Харитонов, Роман ФеліксовичДисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним загальнотеоретичним монографічним дослідженням, присвяченим галузевій юридичній компаративістиці, визначенню її статусу, її взаємодії з іншими юридичними та гуманітарними науками, а також визначенню її місця в системі юридичної освіти. Здійснено аналіз наукової літератури, присвяченої галузевій юридичній компаративістиці, насамперед, шляхом виявлення таких основних недоліків, як: невідповідність більшості робіт у сфері галузевої юридичної компаративістики предмету юридичної компаративістики та методології порівняльно-правових досліджень; відображення тільки у назві деяких публікацій порівняльно-правового спрямування дослідження, тоді як самих їх розроблено на основі краєзнавчого підходу, тощо). Розглянуто основні підходи до визначення статусу галузевої юридичної компаративістики в системі юридичної науки. Перший підхід передбачає визнання її статусу як самостійної юридичної науки з властивим їй предметом дослідження та методологічною базою. Другий підхід передбачає визнання галузевої юридичної компаративістики як метода пізнання. Третій підхід – це є найбільш об’єктивний підхід, який розкриває сутність галузевої юридичної компаративістики та визначає її статус як допоміжну юридичну дисципліну в рамках юридичної компаративістики. Відповідно до цього підходу галузева юридична компаративістика і юридична компаративістика мають як «загальне поле», у тому числі методологічного характеру, так і власні специфічні інтереси. Галузева юридична компаративістика є допоміжною науковою дисипліною у рамках юридичної компаративістики. Оскільни на формування предмета галузевої юридичної компаративістики здійснює вплив також предмет відповідної галузі права, можна стверджувати про «подвійне підпорядкування» її предмета. Обгрунтовано тричленну структуру галузевої юридичної компаративістики, до якої включено компоненти загальної теорії юридичної компаративістики, компоненти загальної теорії відповідної галузі права та компоненти особливої частини відповідної галузі права у залежності від об’єкта дослідження. Визначено роль галузевої юридичної компаративістики в системі юридичної освіти. Виокремлено основні підходи до викладання галузевих порівняльно-правових дисциплін: вибірковий інституційно-проблемний, системно-правовий та інституційно-галузевий підходи. Сформульовано рекомендації, урахування яких дозволить поліпшити якість викладання юридичної галузевої компаративістики.Документ Нормативно-правовий договір та договірний процес у суверенній Україні(Одеса, 2016-06-29) Стрибко, Тетяна ІванівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2016. Дисертацію присвячено розкриттю сутності нормативно-правового договору та договірного процесу у суверенній Україні. Проаналізовано історіографію становлення та розвитку договору як правового інституту, а також стан наукових досліджень нормативно-правового договору, юридичного процесу та договірного процесу. Визначено поняття, ознаки та види правових актів та місце нормативно-правового договору в системі правових актів. Розкрито сутність, ознаки, функції та класифікацію нормативно-правового договору. Досліджено договірний процес нормативно-правового договору, розкрито його поняття та стадії. Охарактеризовано сутність, правове регулювання міжнародного, конституційного, адміністративного, колективного нормативно-правових договорів України та їх договірні процеси, визначено особливості договірного процесу цих договорів. Проаналізовано значення нормативно-правового договору та договірного процесу, перспективи та умови їх розвитку. Визначено та досліджено недоліки нормативно-правового договору та його договірного процесу, запропоновано шляхи їх вирішення. Обґрунтовано необхідність розробки та прийняття Закону України «Про нормативно-правові договори», а також закріплення в законодавстві порядку реєстрації, строки опублікування, порядку вступу в силу нормативно-правового договору. Запропоновано зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Постанови Кабінету Міністрів України «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».Документ Міська правова система в Україні: загальнотеоретичне дослідження(2016-04-26) Мельничук, Ольга СтепанівнаДисертація присвячена міській правовій системі як сучасній формі існування міського права. Доведено актуальність урбаністичного підходу як складової методології юриспруденції. Виявлено співвідношення міського та муніципального права, розкрито ціннісно-нормативні аспекти розвитку міського права. Показано роль міст у структурі державного простору шляхом використання концепції центр-периферійних відносин. Продемонстровано, що залежно від ролі міст держави поділяються на моноцентричні та поліцентричні. Виявлено структуру міської правової системи. Суб’єктна підсистема виражена в інститутах прав і свобод городян, а також правосуб’єктності міста. Нормативна підсистема пов’язана з формуванням системи джерел міського права. Інституційна підсистема виражена в існуванні нормативних, організаційних та функціональних інститутів. Комунікативна підсистема знаходить своє вираження в правових комунікаціях городянин-місто, місто-місто та держави щодо міста. Ідеологічна підсистема міської правової системи пов’язана зі специфікою міської правосвідомості. Надано характеристику правовим системам трьох українських міст – Києва, Львова та Одеси. Показано, що підставою для формування правових систем у них стали різні фактори: для м. Києва – це столичний статус, для м. Львова – необхідність збереження культурної спадщини, для м. Одеси – ідеологія багатокультурності.Документ Методологічні правила порівняльно-правових досліджень(Одеса, 2016-01-28) Баранова, Юлія ОлегівнаДисертація є першим комплексним загальнотеоретичним дослідженням проблем застосування методологічних правил у порівняльно-правових дослідженнях. У роботі удосконалено структуру методології порівняльного правознавства шляхом надання нової інтерпретації окремим її елементам. Визначено, що вона є багаторівневою, а методологічні правила порівняльно-правових досліджень є одним із її важливих елементів. Виявлено співвідношення методологічних правил порівняльно-правових досліджень із такими суміжними категоріями, як: «методологічні принципи», «метод», «методика», «методологічні вимоги», «рекомендації», «засоби пізнання», «установки», «концепції», «аксіоми», «канони», «алгоритми», «прийоми», «вказівки», «логічні правила», і на цій основі надано авторську дефініцію методологічних правил. Визначено характерні риси методологічних правил. Здійснено класифікацію методологічних правил порівняльно-правових досліджень на основі різних критеріїв у залежності від: етапів досліджень –методологічні правила підготовчого етапу, етапів збору інформації, її попередньої обробки, аналізу та оцінки; рівня цих досліджень – методологічні правила емпіричного і теоретичного рівнів; видів порівняння – методологічні правила функціонального, діахронного, субстанціонального порівняння та порівняння на макро- та мікрорівнях. Розкрито зміст методологічних правил порівняльно-правових досліджень за етапами, рівнями наукового пізнання та видами порівняння.Документ Ґенеза та тенденції розвитку ісламського деліктного права: загальнотеортичне дослідження(Одеса, 2016-01-27) Мавед, Сандра ОмарівнаДисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню ґенези і тенденцій розвитку ісламського деліктного права. Проаналізовано основні підходи до поняття «деліктне право», що дозволило зробити висновок стосовно того, що термін «ісламське кримінальне право» несе в собі печатку модернізації та деякої частки умовності. Таке поняття є невідомим традиційній ісламській правовій думці, яка у своєму підході до правил поведінки людей орієнтується на розроблену в ісламі концепцію шаріату та помітно відрізняється у своїх вихідних постулатах від сучасних поглядів на право і соціально-нормативне регулювання у цілому. Зазначено, що термін «ісламське деліктне право» також з’явився під впливом західної правової традиції, проте він більше відповідає концепції шаріату, оскільки передбачає можливість притягнення до юридичної відповідальності за вчинення не тільки суто «кримінальних» діянь, але й інших проступків, що підпадають під категорію обов’язкових (наприклад, піст) або заборонених (наприклад, вживання алкоголю, свинини тощо). Зроблено висновок, що система ісламського деліктного права мусульманських держав заснована на переплетенні і взаємодії формального деліктного права, тобто законодавства і традиційного ісламського деліктного права, заснованого на Священних джерелах. На основі співвідношення шаріату та деліктного законодавства виокремлено три групи кримінально-правових систем ісламського права. Перша група держав дотримується ортодоксальних поглядів на ісламське деліктне право (Саудівська Аравія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати, Пакистан, Судан та ін.). Друга група ісламських держав характеризується частковим сприйняттям західного досвіду у сфері деліктно-правового впливу (Йорданія, Марокко, Оман та ін.). Третя група держав характеризується вестернізованим деліктним правом (Алжир, Єгипет, Індонезія, Кувейт, Туніс, Туреччина та ін. У кримінальних кодексах цих країн вплив шаріату мінімізовано). Підкреслено, що на теперішній час дуже складно стверджувати думку про «чистоту» тієї чи іншої кримінально-правової системи, передумови правової конвергенції мають місце у всіх кримінально-правових системах. Здійснено класифікацію джерел ісламського деліктного права: першу групу становлять Коран, Сунна, іджма і кияс. Другу групу становить так зване позитивне право. На сучасному етапі деліктне право у більшості країн кодифіковано повністю або частково, або зафіксовано в законодавчих актах некодифікованого характеру. До третьої групи слід зарахувати правові звичаї і місцеві традиції, які не суперечать основам шаріату і мусульманського права і є спадщиною звичаєвого права або правових звичаїв. Визначено поняття злочину як центрального, стрижневого поняття у будь-якій системі кримінального права. Однак, незважаючи на це, воно отримало закріплення у кримінальних законах далеко не всіх мусульманських держав. Закріплення на законодавчому рівні поняття злочину є характерним для тих мусульманських держав, які формувалися під впливом континентальної системи права (Ліван, Сирія, Йорданія, Марокко та ін.). Що ж стосується таких держав як Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, то відсутність у їх кримінальному законодавстві поняття злочину пояснюється залишками впливу британської школи кримінального права. Покарання представлено як один із центральних і основних інститутів кримінального права, який вважається основоположною стороною злочину. Визначення покарання розвивалося в теорії ісламського деліктного права під впливом культурологічних особливостей, релігії, державних інститутів, ментальності тощо.Документ Правове регулювання діяльності юридичних клінік в Україні : загальнотеоретичне дослідження(Національний університет "Одеська юридична академія", 2014) Лоджук, Максим ТарасовичДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2014. Дисертацію присвячено загальнотеоретичному дослідженню правового регулювання діяльності юридичних клінік в Україні. Розглянуто передумови виникнення юридичних клінік, здійснено історичний аналіз їх становлення та розвитку в Україні та інших країнах світу, аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників юридичних клінік. Досліджено стан розробки проблематики з визначення правового статусу юридичної клініки та її структурних елементів. Здійснено класифікацію юридичних клінік в Україні.Проаналізовано теоретичні засади юридичної клінічної освіти та нормативно-правові засоби організації та діяльності юридичних клінік в Україні. Установлено, що юридична клініка є традиційним суб’єктом правового виховання майбутніх юристів. Зроблено висновок про те, що юридична клініка – це структурний підрозділ вищого навчального закладу України III–IV рівнів акредитації, що здійснює підготовку фахівців у галузі знань «Право», який утворено як базу для практичного навчання, проведення навчальної та інших видів практики студентів шляхом їх безпосереднього залучення до надання безоплатної правової допомоги населенню. Зазначено, що предметом правового регулювання діяльності юридичних клінік в Українській державі є суспільні відносини, які виникають у процесі їх використання як бази проходження студентами навчальної та інших видів практики. Визначено місце та роль юридичних клінік у системі безоплатної правової допомоги в Українській державі. Розглянуто форми правової допомоги в юридичних клініках України. Зроблено висновок про те, що за належної організації діяльності юридичної клініки у структурі вищого навчального закладу можна забезпечити надання студентами-консультантами кваліфікованої (якісної) правової допомоги. Обґрунтовано необхідність внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині включення юридичних клінік до числа суб’єктів надання такої допомоги. Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 – теория и история государства и права; история политических и правовых учений. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2014. Диссертация посвящена общетеоретическому исследованию правового регулирования деятельности юридических клиник в Украине. Рассмотрены предпосылки возникновения юридических клиник, осуществлен исторический анализ их становления и развития в различных странах мира, анализ научных работ отечественных и зарубежных исследователей юридических клиник. Особое внимание уделено особенностям становления первых юридических клиник в Украине и формированию их национальной сети, предпосылкам возникновения юридического клинического движения в Украинском государстве, его достижениям и направлениям деятельности на современном этапе развития. Исследовано состояние разработки проблематики по определению правового статуса юридической клиники и ее структурных элементов: 1) понятия, целей и задач; 2) прав, обязанностей и гарантий их реализации; 3) организационно-правовой формы деятельности; 4) принципов деятельности; 5) юридической ответственности. Под понятием «юридическая клиника» предложено понимать структурное подразделение высшего учебного заведения Украины III–IV уровней аккредитации, осуществляющего подготовку специалистов в области знаний «Право», которое образовано как база для практического обучения, проведения учебной и других видов практики студентов путем их непосредственного привлечения к оказанию бесплатной правовой помощи населению.Осуществлено разделение принципов деятельности юридических клиник на две основные группы: общие, которые определяют их уникальный правовой статус, и специальные, которые характерны для юридической клиники как субъекта предоставления бесплатной правовой помощи. Проведена классификация юридических клиник в Украине. Проанализированы теоретические основы юридического клинического образования и нормативно-правовые средства организации и деятельности юридических клиник в Украине. Установлено, что юридическая клиника является традиционным субъектом правового воспитания будущих юристов. Сделан вывод о том, что юридическое клиническое образование – это способ приобретения студентами практических навыков юриста путем предоставления бесплатной правовой помощи населению во время прохождения учебной и других видов практики на базе юридической клиники вуза. Освещены место и роль юридических клиник в системе бесплатной юридической помощи в Украинском государстве. Рассмотрены формы правовой помощи в юридических клиниках Украины: 1) правовое информирование; 2) правовое консультирование; 3) составление правовых документов; 4) правовое представительство; 5) правовое обучение. Проанализированы их характеристики, порядок и особенности предоставления. Выделены основные условия обеспечения оказания квалифицированной (качественной) правовой помощи: 1) наличие юридического образования у субъекта предоставления такой помощи; 2) успешная сдача этим субъектом квалификационного экзамена на право предоставления такой помощи; 3) соблюдение этим субъектом профессиональных стандартов и этических норм при предоставлении такой помощи; 4) наличие профессионального контроля за субъектом оказания такой помощи; 5) независимость субъекта предоставления такой помощи от воздействия третьих лиц; 6) соблюдение этим субъектом принципа конфиденциальности при предоставлении такой помощи. По результатам анализа сложившийся традиции функционирования юридической клиники Национального университета «Одесская юридическая академия» сделан вывод о том, что при надлежащей организации деятельности юридической клиники в структуре высшего учебного заведения можно обеспечить предоставление студентами-консультантами квалифицированной (качественной) правовой помощи. Охарактеризованы законодательные инициативы по нормативно-правовому обеспечению деятельности юридических клиник в системе бесплатной юридической помощи в Украине. Установлено, что международный опыт свидетельствует о возможности предоставления юридическими клиниками бесплатной правовой помощи малообеспеченным слоям населения в рамках государственной системы оказания такой помощи. Обоснована необходимость внесения изменений в Закон Украины «О бесплатной правовой помощи» в части включения юридических клиник в число субъектов предоставления такой помощи. Dissertation for a candidate’s academic degree of legal sciences on specialty 12.00.01 – Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Studies. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2014. This research focuses on the legal regulation of legal clinics in Ukraine on the general theoretical level. The author considered the predictors of formation of legal clinics, conducted a historical analysis of the formation and development in Ukraine and other countries, analyzed the researches on the topic of legal clinics of domestic and foreign scientists. Author classified legal clinics in Ukraine. It was researched the status of development of the issues on the determination of legal status of legal clinics and its structure. It was analyzed theoretical foundations of clinical legal education and legal measures of organization and activity of legal clinics in Ukraine. It was established, that the legal clinic is a traditional subject of legal education of future lawyers. It was concluded that legal clinics is a structural division of a higher educational institution of Ukraine of the 3d–4th levels of Accreditation, that prepares specialists in the sphere of «Law», which was created as a base for training in the way of the students involvement to providing of free legal aid. It was stressed, that the subject of legal regulation of legal clinics activity in Ukrainian state is public relations, which arising in the process of their using as a base of educational and other kinds of training. The thesis marks the place and role of legal clinics in the legal aid system in our country. The author highlights the most common forms of legal assistance in legal clinics in Ukraine. It was concluded that with proper organization of a legal clinic in the structure of higher education institution it can be ensured a qualified care by students-consultants. The author also marks the necessity of amending the Law of Ukraine «On Legal Aid» in the part of inclusion of legal clinics in the number of providers of such assistance.