Матюшина Інна Іванівна
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Логіка : практикум(Одеса : Фенікс, 2023) Матюшина, Інна Іванівна; Matiushyna, Inna I.; Матюшина, І. І.Практикум містить завдання до кожної теми семінарського заняття з коротким викладом теоретичного матеріалу. Наприкінці кожної теми запропоновано приклади розв’язання задач. Наприкінці практикуму запропоновано список рекомендованої літератури, а також питання до заліку.Документ Теорія та практика аргументації : навч.-метод. посіб. (для здобувачів вищої освіти магістер. рівня за профілем освітньої програми «Філософія медійних практик»)(Одеса : Фенікс, 2023) Смазнова, Ірина Сергіївна; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Матюшина, Інна Іванівна; Токар, Людмила ВикторовнаПосібник розроблено відповідно до навчального плану. Вивчен- ня дисципліни «Теорія та практика аргументації» допоможе здобувачам сформувати знання, уміння та навички для успішної участі в інформа- ційних процесах, пов’язаних із професійною та соціальною діяльністю, підвищити конкурентоспроможність фахівців, отримати уявлення про філософське тлумачення проблем аргументативної комунікації у сучас- ному світі. Матеріали призначені для здобувачів вищої освіти магістерського рівня за профілем освітньої програми «Філософія медійних практик» На- ціонального університету «Одеська юридична академія».Документ Логико-семиотический анализ структуры политической коммуникации(Одеса, 2016) Матюшина, И. И.У статті здійснено логіко-семіотичний аналіз структури політичної комунікації. Зазначено, що рівень політології і політологів значно підвищиться, якщо вивчення логічних основ вірного мислення буде сприйматися як необхідний компонент їх професійної компетенції.Документ Структура поняття «легітимація знання»(ВД "Гельветика", 2018) Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, І. І.; Матюшина, Инна Ивановна; Matiushyna, Inna I.Документ Про деякі підходи до розуміння поняття «знання»(ВД "Гельветика", 2019) Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, І. І.; Матюшина, Инна Ивановна; Matiushyna, Inna I.Документ Виклики онлайн освіти: несподіваність чи закономірність?(ПП "Фенікс", 2020) Матюшина, І. І.; Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, Инна Ивановна; Matiushyna, Inna I.Документ Магістерський тест навчальної компетентності Vеrsus тест загальної навчальної правничої компетентності: порівняльна характеристика(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022) Матюшина, Інна Іванівна; Matiushyna, Inna I.; Матюшина, І. І.Документ Легітимація знання та розуміння тенденцій освітніх процесів(Одеса, 2019) Матюшина, Інна Іванівна; Matiushyna, Inna I.; Матюшина, І. І.Стаття присвячена аналізу структури процесу легітимації знання, за допомогою якого можна зрозуміти причини змін, що відбуваються в сучасній освіті. Автор окреслює сучасний спосіб легітимізації знань, відповідає на запитання: чому логічні та філософські знання є необхідним підґрунтям сучасної освіти, розглядає яким чином суспільний запит на критичне мислення легітимізує ці знання. Завдяки застосуванню системного підходу, запропонованого А. І. Уйомовим, створюється системна модель легітимізації. Показано, що субстратом системи легітимізації знання є вся сукупність інформації, що виробляється людством, життєві запити, практичні потреби. Структурою системи є механізми легітимізації знання, тобто процедури, завдяки яким інформація, що набувається, визнається знанням; завдяки яким усвідомлено виробляється саме знання; процедури, які визнають особу такою, яка виробляє та передає знання тощо. До цього рівня відносяться принципи та методи наукового пізнання, процедури присудження кваліфікацій різного рівня (магістр, кандидат наук тощо), вимоги до навчальних програм, уявлення про раціональність, яка є основою західноєвропейського типу мислення та багато інших процедур. Це – реляційна структура. Обгрунтовано, що концептом системи є норми та цінності, що є актуальними в певний історичний період часу в межах певних соціальних інститутів, та які визначають місце, значимість знання в соціальній системі в цілому, тобто ті якості (у загальному вигляді), які повинні мати знання. В статті зазначається, що у поняття легітимації знання обов’язково включається проблема передачі знання, освіти. Простеживши тенденції зміни концепту легітимації освіти, ми з’ясували, що ціннісні орієнтації сучасної освіти полягають у тому, що освіта має бути практичною, результативною, доступною з точки зору економічного, соціального та часового ресурсів. Крім того, продемонстровано, що зміна концепту легітимації освіти призвела до зміни розуміння того, яким мають бути знання, тобто до зміни концепту легітимації знання. Концепт легітимації знання як системи включає в себе цінність якісного, правильного, аргументованого мислення, ці вміння можуть забезпечити вивчення філософії та логіки. Але сьогодні попит на філософські та логічні знання формується як запит навчання критичному мисленню. Отже, введення дисципліни «Критичне мислення» є формою легітимації філософії та логіки в навчальному процесі.Документ Філософські основи та організація наукових досліджень: навчально-методичні рекомендації (для аспірантів всіх спеціальностей НУ «ОЮА»)(Одеса : НУ «ОЮА», 2021) Єременко, Олександр Михайлович; Івакін, Олексій Аркадійович; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Шамша, Ігор Володимирович; Матюшина, Інна ІванівнаНавчально-методичні рекомендації з курсу «Філософські основи та організація наукових досліджень» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософські основи та організація наукових досліджень» допоможе здобувачам отримати уявлення про філософське тлумачення проблем формування наукового знання у сучасному світі. Розуміння сучасної специфіки наукового знання відбувається на основі актуального філософського дискурсу. Сьогодення вимагає від дослідників розуміння проблем етосу науки, відповідальності науковця перед суспільством та людством, специфіки реалізації свободи волі в діяльності вченого, ставлення до наукової діяльності як до творчості. Набуті знання, уміння та навички здобувачі освітньо-наукового ступеня доктор філософії зможуть застосувати у подальшій роботі над дисертаційним дослідженням. Матеріали призначені для здобувачів всіх спеціальностей Національного університету «Одеська юридична академія».Документ Філософські аспекти дослідження каузальності в соціально-гуманітарній сфері : монографія(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Єременко, Олександр Михайлович; Yeremenko, Oleksandr M.; Єременко, О. М.; Соловйов, Олег Володимирович; Soloviov, Oleh V.; Соловйов, О. В.; Піляєв, Ігор Славович; Piliaiev, Ihor S.; Піляєв, І. С.; Токар, Людмила Вікторівна; Tokar, Liudmyla V.; Токар, Л. В.; Прокопець, Віталій Володимирович; Prokopets, Vitalii V.; Прокопець, В. В.; Капустіна, Надія Борисівна; Kapustina, Nadiia B.; Капустіна, Н. Б.; Матюшина, Інна Іванівна; Matiushyna, Inna I.; Матюшина, І. І.; Сумарокова, Людмила Миколаївна; Sumarokova, Liudmyla M.; Сумарокова, Л. М.; Палій, Оксана Миколаївна; Palii, Oksana M.; Палій, О. М.; Смазнова, Ірина Сергіївна; Smaznova, Iryna S.; Смазнова, І. С.; Соколовський, Олександр Олександрович; Sokolovskyi, Oleksandr O.; Соколовський, О. О.У монографії аналізується одна з основних філософських категорій – каузальність. Розглядаються онтологічні, епістеміологічні, соціальні, правові аспекти причинно-наслідкових відносин. Книга стане в нагоді філософам, політологам, правознавцям та усім читачам, які цікавляться філософською проблематикою.Документ Критичне мислення та ТЗНПК для вступу в магістратуру зі спеціальності «Право»(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021) Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, І. І.; Матюшина, Инна Ивановна; Matiushyna, Inna I.Документ Підготовка до складання тестів загальної навчальної правничої компетентності: можливості й проблеми(Одеса : Гельветика, 2020) Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, Инна Ивановна; Матюшина, І. І.; Matiushyna, Inna I.Документ Концепт, структура й субстрат системи смислоутворення(2016) Матюшина, І. І.; Матюшина, И. И.; Matiushyna, I. I.У статті представлена системна модель процесу смислоутворення. Концепт системи продукування смислу – це зв’язка «знання-цінності», яка включає в себе як особистісні елементи свідомості автора, так і надособистістні (загальнокультурні) елементи. Структура системи смислоутворення є взаємодією мовних і позамовних, внутрішніх і зовнішніх зв’язків. Субстрат системи (слова та словосполучення) може змінювати структуру й впливати на концепт системи. Зроблено висновок, що смислоутворення – специфічний варіант сильної динамічної системи, що змінює не тільки елементи, а й структуру і сам концепт під впливом властивостей елементів.Документ Дві теорії комунікативної дії: Ю. Габермас і М. Попович(2017) Матюшина, І. І.; Матюшина, И. И.; Matiushyna, I. I.У статті розглядаються теорія комунікативної дії Ю. Габермаса та нариси до теорії комунікативної дії М. Поповича. Пропонується порівняння вихідних філософських підстав побудови двох варіантів теорії комунікативної дії. Демонструється, як вихідні філософські положення впливають на бачення структури комунікативної дії різними авторами, як впливають на виокремлення необхідних умов та елементів комунікативної дії, а також видів або вимірів комунікації. Також у статті розглядаються точки перетинання двох теорій.Документ Запит на критичне мислення: модний бренд чи симптом?(Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2018) Матюшина, Інна Іванівна; Матюшина, Инна Ивановна; Matiushyna, Inna I.Документ Смысл как понятие в интертеоретических гуманитарных исследованиях (в семиотике культуры)(2013) Матюшина, И. И.; Матюшина, І. І.; Matyushina, I. I.Документ Категория «смысл» в философской системе Э.Гуссерля(Одеса : Фенікс, 2014) Матюшина, И. И.; Матюшина, І. І.; Matyushina, I. I.Э. Гуссерль предлагает различать содержание выражений: содержание в субъективном смысле и содержание в объективном смысле, К содержанию в объективном смысле он относит смысл, значение как таковое, то, что осуществляет смысл и предмет. Э. Гуссерль попытался решить проблему сосуществования в нашем сознании фундаментальных, объективных и ситуативных смыслов, как частного случая объективности смысла, причем изначально заложенной в этой объективности. Но в данной теории человеческому сознанию отказано в самостоятельности. Концепция Э. Гуссерля представляет собой позицию «ментализма», в ней смысл рассматривается с точки зрения сознания, в котором создаются, формируются и формулируются смыслы, и лишь затем они переводятся в знаки (слова, тексты), имеющие свое как смысловое, так и предметное значение.Документ Методологические принципы интерпретации в философии Э. Бетти(Одеса : Юридична література, 2016-05-20) Матюшина, Инна Ивановна; Матюшина, Інна Іванівна; Matyushina, Inna I.Документ Концепція комунікативності смислу: основні положення(Одеса : Юрид. л-ра, 2005) Матюшина, І. І.; Матюшина, И. И.; Matiushina, I. I.