Канонічна правосуб’єктність: сутність і елементи

Abstract

У статті пропонується використання у сфері церковного (канонічного) права категорії «канонічна правосуб'єктність» за аналогією з секулярним правом. Розглядається взаємозв'язок між категорією правосуб'єктності і свободою волі як онтологічним якістю людини. Канонічна правосуб'єктність аналізується в контексті трьох її елементів: канонічної правоздатності, канонічної дієздатності та канонічної деликтоспособности. На думку автора, введення таких понять в науку церковного права дозволить вивести її на якісно новий рівень, що відповідає сучасному етапу розвитку юриспруденції.

В статье предлагается использование в сфере церковного (канонического) права категории «каноническая правосубъектность» по аналогии с секулярным правом. Рассматривается взаимосвязь между категорией правосубъектности и свободой воли как онтологическим качеством человека. Каноническая правосубъектность анализируется в контексте трёх её элементов: канонической правоспособности, канонической дееспособности и канонической деликтоспособности. По мнению автора, введение таких понятий в науку церковного права позволит вывести её на качественно новый уровень, соответствующий современному этапу развития юриспруденции.

Using of a «canonical legal personality» category in the ecclesiastical (canon) law sphere in a similar way to a secular law is suggested in the article. The interconnection of the category of legal personality and a freedom of the will viewed as ontological human quality is examined. Canonical legal personality is analysed in a context of three elements: the canonical legal capacity; the canonical capability; the canonical delictual liability. In author’s opinion, the introduction of these concepts into ecclesiastical law science will allow to put it on entirely new level which is appropriate to the modern stage of jurisprudence development.