Соціально-демографічна характеристика магазинного крадія

Abstract

У статті здійснено спробу встановити та проаналізувати питання соціально-демографічної характеристики магазинного крадія. Насамперед до уваги бралися визначення понять «особа злочинця» та «особистість злочинця», значення яких по-різному трактується авторами. Незважаючи на відмінності, як вітчизняні, так і зарубіжні кримінологи все ж мають спільну систему ознак особи злочинця. Для дослідження особи злочинця необхідно опиратися на соціальні риси та властивості, які є домінантними у виборі протиправної (антисуспільної) поведінки особи. До уваги бралися такі ознаки як стать, вік, рівень освіти, сімейний стан, рід занять. Наведені у статті цифрові показники були досліджені та проаналізовані на підставі вибіркового узагальнення матеріалів кримінальних проваджень. Було встановлено, що третя частина крадіжок, які вчиняються в мережі роздрібної торгівлі, здійснюється чоловіками. Їх увагу привертають дороговартісні товари (такі як ікра, алкоголь тощо). Тоді як жінками здійснюються крадіжки товарів життєвої необхідності (продукти харчування, засоби гігієни). Абсолютну більшість засуджених за крадіжки з мереж роздрібної торгівлі на момент вчинення злочину склали працездатні не працюючі особи. Окремої уваги потребують неповнолітні злочинці. Як відомо, кримінальна відповідальність настає з 16-річного віку, тому досить часто через недостатню вартість викраденого товару крадіжки неповнолітніх не можна кваліфікувати як адміністративне порушення. Тому більшість злочинів перебувають поза межею статистичного обліку. Щодо освітнього рівня, то майже половина злочинців має базову середню освіту, тобто є працездатною, але в силу тих чи інших обставин вони вимушені вибирати кримінальний шлях. Більшість серед працездатних осіб за родом занять виявилися різноробочими. Здебільшого це особи, які працюють на тимчасовій, непостійній роботі. Деякі професії пов’язані безпосередньо з місцем вчинення крадіжок. Крім того, слід звернути увагу на те, що майже всі крадії були неодружені (незаміжні), тому в них не було обов’язку утримувати сім’ю.

В статье предпринята попытка установить и проанализировать вопросы социально-демографической характеристики магазинного вора. Прежде всего во внимание брались определения понятий «лицо преступника» и «личность преступника», значение которых по-разному трактуется авторами. Несмотря на различия, как отечественные, так и зарубежные криминологи все же имеют общую систему признаков личности преступника. Для исследования личности преступника необходимо опираться на социальные черты и свойства, которые являются доминантными в выборе противоправного (антиобщественного) поведения человека. Во внимание принимались такие признаки как пол, возраст, уровень образования, семейное положение, род занятий. Приведенные в статье цифровые показатели были исследованы и проанализированы на основании выборочного обобщения материалов уголовных производств. Было установлено, что третья часть краж, совершаемых в сети розничной торговли, осуществляется мужчинами. Их внимание привлекают дорогостоящие товары (такие как икра, алкоголь и т.д.). Тогда как женщинами осуществляются кражи товаров жизненной необходимости (продукты питания, средства гигиены). Абсолютное большинство осужденных за кражи из сетей розничной торговли на момент совершения преступления составили трудоспособные не работающие лица. Отдельного внимания требуют несовершеннолетние преступники. Как известно, уголовная ответственность наступает с 16-летнего возраста, поэтому довольно часто из-за недостаточной стоимость похищенного товара кражи несовершеннолетних нельзя квалифицировать как административное нарушение. Поэтому большинство преступлений находятся за чертой статистического учета. Касательно образовательного уровня, то почти половина преступников имеет базовое среднее образование, то есть работоспособной, но в силу тех или иных обстоятельств они вынуждены выбирать криминальный путь. Большинство из трудоспособных лиц по роду занятий оказались разнорабочими. В основном это лица, работающие на временной, непостоянной работе. Некоторые профессии связаны непосредственно с местом совершения краж. Кроме того, следует обратить внимание на то, что почти все воры были неженатые (незамужние), поэтому у них не было обязанности содержать семью.

The article attempts to establish and analyze the socio-demographic characteristics of shoplifting. First of all, the definitions of “criminal person” and “criminal personality” were taken into account, their understanding is interpreted differently by the authors. But despite the difference, both domestic and foreign criminologists still have a common system of personality traits of the offender. To study the identity of the offender, it is necessary to rely on social traits and characteristics that are dominant in the choice of illegal (anti-social) behavior of the person. Such components as gender, age, level of education, marital status, occupation were taken into account. Based on the digital indicators presented in the article, they were researched and analyzed on the basis of selective generalization of materials of criminal proceedings. It was found that a third of thefts committed in the retail network are committed by men. They account for expensive goods (such as caviar, alcohol, etc.). While women steal essential goods (food, hygiene products). The vast majority of those convicted of theft from retail chains, at the time of the crime, were able-bodied, but not working. Juvenile delinquents need special attention. As you know, criminal liability begins at the age of 16, so often due to the insufficient cost of stolen goods, theft of minors can not be classified as an administrative offense. As a result, most crimes are outside the realm of statistics. As for the educational level, almost half of criminals have a basic secondary education, is able-bodied, but due to certain circumstances, they are forced to choose a criminal path. Among the able-bodied occupations, persons turned out to be handymen, mostly persons working in temporary, non-permanent jobs. And some professions are directly related to the place of theft. In addition, it should be noted that almost all thefts were unmarried, as a result, they had no obligation to support the family.