Актуальні питання оподаткування міжнародної торгівлі

Abstract

Кожна держава, всилу принципу державного суверенітету, наділена невідчужуваним правом стягувати податки напідставі зв’язку суб’єкта чи об’єкта оподаткування з національною юрисдикцією (громадянство, місце проживання, місце здійснення діяльності тощо). Вихід із бізнес-процесів за межі однієї держави може подвоїти оподаткування. Для платників податків це означає погіршення їх конкурентної позиції, що суперечить сучасним принципам вільної торгівлі. Функціонування офшорних зон та так зване агресивне податкове планування – прагнення бізнесу мінімізувати податкові навантаження шляхом штучного приєднання підприємств до найменш обтяжливих податкових юрисдикцій також негативно впливають нарівень податкових надходжень держав. В даний час питання оподаткування міжнародної торгівлі регулюються, головним чином, двосторонніми договорами, які базуються на Типових конвенціях про уникнення подвійного оподаткування. Спроби розробити єдину конвенцію небули успішними навіть під егідою ООН. Сьогодні врезультаті нового етапу розвитку цифрових технологій, таких як Інтернет-торгівля, Інтернет-банкінг, криптовалюта, виникає нагальна потреба вдосконалити діючі міжнародні договори та розробити універсальний інструмент регулювання міжнародного податку на торгівлю, особливо під егідою ООН та ОЕСР, але також за участі Світової організації торгівлі. Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування охоплюють, як правило, всі види податку наприбуток та податок накапітал і мають дві основні цілі: усунення подвійного оподаткування та боротьбу з ухиленням від сплати податків. Зазвичай вони містять трансакційні види податків та об’єкт оподаткування, опис конкретних податкових режимів, встановлених договором щодо окремих видів доходу (доходи від бізнесу, дивіденди, відсотки, роялті, заробітна плата тощо). Крім того, договорами передбачено порядок скасування подвійного оподаткування, права оподаткування якого зберігаються обома сторонами угоди та визначають конкретний порядок здійснення угоди.

Каждое государство, в силу принципа государственного суверенитета, обладает неотчуждаемым правом взимать налоги на основании связи субъекта или объекта налогообложения с национальной юрисдикцией (гражданство, место жительства, место осуществления деятельности и т.д.). Выход из бизнес-процессов за пределы одного государства может удвоить налогообложение. Для налогоплательщиков это означает ухудшение их конкурентной позиции, противоречит современным принципам свободной торговли. Функционирование оффшорных зон и так называемое агрессивное налоговое планирование - стремление бизнеса минимизировать налоговые нагрузки путем искусственного присоединения предприятий к наименее обременительным налоговым юрисдикциям также негативно влияет на уровень налоговых поступлений государств. В настоящее время вопросы налогообложения международной торговли регулируются, главным образом, двусторонними договорами, основанными на Типовых конвенциях об избежании двойного налогообложения. Попытки разработать единую конвенцию не были успешными даже под эгидой ООН. Сегодня в результате нового этапа развития цифровых технологий, таких как Интернет-торговля, Интернет-банкинг, криптовалюта, возникает насущная необходимость усовершенствовать действующие международные договора и разработать универсальный инструмент регулирования международного налога на торговлю, особенно под эгидой ООН и ОЭСР, но также при участии Всемирной организации торговли. Международные договора об избежании двойного налогообложения охватывают, как правило, все виды налога на прибыль и налог на капитал и имеют две основные цели: устранение двойного налогообложения и борьбу с уклонением от уплаты налогов. Обычно они содержат трансакционные виды налогов и объект налогообложения, описание конкретных налоговых режимов, установленных договором в отношении отдельных видов дохода (доходы от бизнеса, дивиденды, проценты, роялти, заработная плата и т.п.). Кроме того, договорами предусмотрен порядок отмены двойного налогообложения, права налогообложения которого хранятся обеими сторонами соглашения и определяют конкретный порядок совершения сделки.

Each state, by virtue of the principle of state sovereignty, is endowed with an inalienable right to collect taxes on the basis of the connection of the subject or object of taxation with national jurisdiction (citizenship, domicile, place of business, etc.). Expansion of business processes beyond the borders of one state can double taxation. For taxpayers, this means a deterioration in their competitive position, which is contrary to modern free trade principles. The functioning of offshore zones and the so-called aggressive tax planning – the desire of business to minimize tax burdens by artificially attaching businesses to the least burdensome tax jurisdictions, also have a negative impact on the level of tax revenues of states. Nowadays the issues of international trade taxation are governed mainly by bilateral treaties, which are based on Model Conventions on avoidance of double taxation. Attempts to develop a single convention have not been successful even under UN auspices. Today as a result of a new stage of digital technology development such areas as internet commerce, internet banking, cryptocurrencies have an urgent need to improve existing international treaties and development a universal instrument of regulation on the international trade taxation, notably under the auspices of the UN and OECD, but also with participation of the World Trade Organization. International treaties on avoidance of double taxation cover, as a rule, all types of income and capital taxes and have two main purposes: eliminating double taxation and combating tax evasion. Typically, they contain the transaction types of taxes and the subject to the taxation, a description of the specific tax regimes established by the agreement for particular types of income (business income, dividends, interest, royalties, wages, etc.). In addition, treaties stipulate the procedure for elimination of double taxation, the rights of taxation of which are retained by both parties to the agreement and define the particular procedure for the implementation of the agreement.