Самокорекція адміністративного акта: правові форми та обмеження

Abstract

Сучасний розвиток адміністративного права характеризується посиленням вимог до якості та обґрунтованості рішень публічної адміністрації, що, у свою чергу, актуалізує питання можливості їх корекції. Використання категорії «самокорекція адміністративного акта» дозволяє узагальнити зазначені механізми як прояв внутрішньої здатності адміністративного органу до перегляду власних рішень, реалізації ним повноважень, що поєднують елементи дискреції та обов’язку діяти відповідно до принципу законності. Нормативна модель самокорекції адміністративних актів загалом характеризується логічною диференціацією форм залежно від природи акта, однак питання оскарження таких рішень не отримало спеціальної деталізації, законодавство не встановлює процедурних особливостей для перегляду рішень про відкликання, визнання недійсним чи нікчемність, зоча, зважаючи на специфіку правової природи прийнятих за їх наслідками рішень, процедурна форма адміністративного оскарження повинна була б мати власні особливості.