Суб’єктивний публічний інтерес: теорія та прикладні перспективи

Abstract

Наукова стаття присвячена дослідженню змісту категорії «суб’єктивний публічний інтерес», його ознак і видів; а також особливостей реалізації такого інтересу. Розглянуто сутність та природу інтересу як правової категорії, внаслідок чого були визначені структура інтересу у рамках теорії «внутрішнього фактору», його зв’язок із благом і потребою. Встановлено, що у сучасному законодавстві відсутнє розмежування зазначених понять. Висвітлена роль інтересу у правових відносинах, а також встановлена залежність ступеня гарантованості охоронюваного законом інтересу від міцності його зв’язку із суб’єктивним правом. Обґрунтовується, що у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес» розуміється занадто вузько, а також зауважується, що охоронюваний законний інтерес може бути трьох видів: 1) інтерес, опосередкований суб’єктивним правом; 2) інтерес, який не опосередковується суб’єктивним правом, проте має із ним логічно-смисловий зв’язок; 3) інтерес, що не опосередковується суб’єктивним правом і не має з ним логічно-смислового зв’язку. В рамках дослідження концепції поділу інтересів на приватні та публічні обґрунтовується необхідність якісного розуміння категорії «публічний інтерес», а кількісне — застосовувати лише для визначення суб’єктів-носіїв інтересу. Встановлено, що публічний інтерес має соціальну природу, а приватний — психологічну. На підставі цього, виокремлено обов’язкові ознаки приватного інтересу — його суб’єктивність а егоцентричність. Співвідносячи категорії «публічний інтерес» та «державний інтерес», визначені відмінності їх суб’єктного складу, на основі чого зроблено висновок, що публічний інтерес можуть реалізовувати та захищати також і звичайні громадяни у формі категорії «суб’єктивний публічний інтерес». Досліджено внутрішню структуру суб’єктивного публічного інтересу через призму теорії «внутрішнього фактору», внаслідок чого виокремлено два види суб’єктивного публічного інтересу: cуб’єктивований публічний інтерес та публіцизований суб’єктивний інтерес. До того ж, встановлені особливості нормативного закріплення кожного з видів інтересу, а також межі їх реалізації. В рамках дослідження судового захисту суб’єктивного публічного інтересу визначені недосконалості критеріїв, за якими визначається, чи підлягає судовому захисту законний інтерес. Запропоновано шляхи вирішення цієї проблеми, а також зроблено висновок, що сьогодні більш універсальним предметно є адміністративний порядок захисту і реалізації суб’єктивного публічного інтересу.

The scientific article is devoted to research of the essence of category «subjective public interest», its characteristic and types, also features of its realization and judicial protection. Nature and essence of the interest were considered, as a result of which it was defined the structure of interest in the framework of «internal factor theory», its connection with need and benefit. It was highlighted that today’s legislation doesn’t consist a distinction between interest, need and benefit. It was highlighted interest’s role in legal relationship and also defined the dependence interest’s guarantee’s extend on its connection with subjective law. It is considered that in decision of the Constitutional Court of Ukraine on 01.12.2004 № 18-рп/2004 term «law protected interest» is defined narrowly, as a result of which it was justified that there can be three types of law protected interest: 1) interest, covered by the subjective law; 2) interest, which is not covered by subjective law, but has a logically-meaning connection; 3) interest, which is not covered by subjective law and doesn’t have a logically-meaning connection. In the framework of research of conception of dividing interest on privet and public it was considered that category «public interest» should be understood in its quality meaning, and quantity should be used only to justified subjects-interest owners. It was considered that public interest has a social nature and privet — psychological. As a result, necessary features of privet interest were highlighted: its subjectivity and egocentrism. While related categories «public interest» and «state interest» it was justified the difference between their subjects, and after these we made a conclusion that public interest can be realized and protected by common citizens by use of legal form «subjective public interest». The internal structure of the subjective public interest was researched through the «internal factor» theory, as a result we highlighted two types of subjective public interest: subjectified public interest and publicized subjective interest. In addition, we justified features of legal embody of each interests type. In the framework of research of subjective public interest’s court protection were highlighted deficiencies of criteria to understand which legal interest can be court protected. Ways to address the problem were proposed and was concluded that today administrative procedure is more universal and effective in order to realize and protect subjective public interest.

Научная статья посвящена исследованию содержания категории «субъективный публичный интерес», его признаков и видов; а также особенностей реализации такого интереса. Рассмотрено сущность и природу интереса как правовой категории, в результате чего определены структура интереса в рамках теории «внутреннего фактора», его связь с благом и потребностью. Установлено, что в современном законодательстве отсутствует разграничение указанных понятий. Освещена роль интереса в правовых отношениях, а также установлена зависимость степени гарантированности охраняемого законом интереса от прочности его связи с субъективным правом. Обосновывается, что в Решении Конституционного Суда Украины от 01.12.2004 № 18-рп / 2004 понятие «охраняемый законом интерес» понимается слишком узко, в результате чего доказано, что охраняемый законный интерес может быть трех видов: 1) интерес, опосредованный субъективным правом; 2) интерес, который не опосредуется субъективным правом, однако имеет с ним логически-смысловую связь; 3) интерес, который не опосредуется субъективным правом и не имеет с ним логически-смысловой связи. В рамках исследования концепции разделения интересов на частные и публичные обосновывается необходимость качественного понимания категории «публичный интерес», а количественное — применять только для определения субъектов-носителей интереса. Установлено, что публичный интерес имеет социальную природу, а частный — психологическую. Вследствие этого, освещены обязательные признаки частного интереса — его субъективность и эгоцентричность. Соотнося категории «публичный интерес» и «государственный интерес», были определены различия их субъектного состава, на основе чего сделан вывод, что публичный интерес могут реализовывать и защищать также и обычные граждане в форме категории «субъективный публичный интерес». Исследовано структуру субъективного публичного интереса через призму теории «внутреннего фактора», в результате чего выделено два вида субъективного публичного интереса: cубьективизированный публичный интерес и публицизированный субъективный интерес. К тому же, установлены особенности нормативного закрепления каждого из видов интереса, а также пределы их реализации. В рамках исследования судебной защиты субъективного публичного интереса были определены несовершенства критериев, по которым определяется, подлежит ли судебной защите законный интерес. Предложены пути решения етой проблемы и сделан вывод, что сегодня более универсальным предметно является административный порядок защиты и реализации субъективного публичного интереса.