Спростування як спосіб захисту права представників органу правосуддя на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації порушених в засобах масової інформації
Завантаження...
Дата
2022
Автори
Кучерявенко, Вікторія Сергіївна
Кучерявенко, В. С.
Kucheriavenko, Viktoriia S.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Стаття присвячена одному зі способів захисту права представників органу правосуддя на повагу до гідності
та честі, права на недоторканність ділової репутації, порушених внаслідок поширення недостовірної інформації
в ЗМІ.
В межах статті встановлено, що моментом виникнення права на спростування слід вважати юридичний факт
правопорушення, протиправність якого включає наступні обставини: поширення інформації, тобто доведення
її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб; поширена інформація стосується представника органу правосуддя та (або) членів його сім’ї; поширена інформація є недостовірною; поширена інформація порушує право
представника органу правосуддя на повагу до гідності та честі, право на недоторканність ділової репутації.
Окрему увагу, в межах статті приділено питанню суб’єктивного складу учасників правовідносин із захисту
права представника органу правосуддя на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації,
порушених в ЗМІ.
В межах статті наголошено на потребі розрізнення фактичних тверджень від оціночних суджень та неможливості спростування оціночних суджень. Визначено, що ключовим критерієм для розмежування фактичного твердження від оціночного судження є можливість перевірки відповідності фактів об’єктивній дійсності та неможливості встановлення достовірності чи правдивості оціночного судження, з огляду на його суб’єктивний характер.
З позиції прецедентної практики Європейського суду з прав людини, встановлено, що формулювання
та висловлювання оціночних суджень повинно здійснюватися з опорою на певний мінімальний набір достовірних фактів Будування оціночних суджень без опори на мінімальну фактичну основу, рівносильно як і будування
оціночних суджень на недостовірних фактах виходити за рамки того, що охороняється свободою слова та обумовлює можливість захисту порушених прав особи.
Окрему увагу, в межах статті також приділено питанню способу спростування недостовірної інформації
The article is devoted to one of the way of judicial protection of the right of judges to respect for dignity and honor, the right to inviolability of business reputation, violated as a result of dissemination of inaccurate information in the mass media. In the article, it is determined that the moment of emergence of the right to refutation should be considered the legal fact of an offense, the illegality of which includes the following circumstances: dissemination of information; disseminated information concerns the judge and (or) members of his family; disseminated information is unreliable; disseminated information violates the judge’s right to respect for dignity and honor, the right to inviolability of business reputation. Particular attention is paid to the issue of the subjective composition of participants in legal relations for the protection of the judge’s honor, dignity and business reputation, violated in the mass media. The article emphasizes the need to distinguish factual statements from evaluative judgments and the impossibility of refuting evaluative judgments. It was determined that the key criterion for distinguishing a factual statement from an evaluative judgment is the possibility of checking the correspondence of the facts to objective reality and the impossibility of establishing the reliability or truthfulness of the evaluative judgment, given its subjective nature. Based on the precedent practice of the European Court of Human Rights, it has been established that the formulation and expression of evaluative judgments must be based on a certain minimum set of reliable facts. Building evaluative judgments without relying on a minimal factual basis, as well as building evaluative judgments on unreliable facts, goes beyond what is protected by freedom of speech and conditions the possibility of protecting violated individual rights. The article also paid special attention to the issue of way of refuting inaccurate information.
The article is devoted to one of the way of judicial protection of the right of judges to respect for dignity and honor, the right to inviolability of business reputation, violated as a result of dissemination of inaccurate information in the mass media. In the article, it is determined that the moment of emergence of the right to refutation should be considered the legal fact of an offense, the illegality of which includes the following circumstances: dissemination of information; disseminated information concerns the judge and (or) members of his family; disseminated information is unreliable; disseminated information violates the judge’s right to respect for dignity and honor, the right to inviolability of business reputation. Particular attention is paid to the issue of the subjective composition of participants in legal relations for the protection of the judge’s honor, dignity and business reputation, violated in the mass media. The article emphasizes the need to distinguish factual statements from evaluative judgments and the impossibility of refuting evaluative judgments. It was determined that the key criterion for distinguishing a factual statement from an evaluative judgment is the possibility of checking the correspondence of the facts to objective reality and the impossibility of establishing the reliability or truthfulness of the evaluative judgment, given its subjective nature. Based on the precedent practice of the European Court of Human Rights, it has been established that the formulation and expression of evaluative judgments must be based on a certain minimum set of reliable facts. Building evaluative judgments without relying on a minimal factual basis, as well as building evaluative judgments on unreliable facts, goes beyond what is protected by freedom of speech and conditions the possibility of protecting violated individual rights. The article also paid special attention to the issue of way of refuting inaccurate information.
Бібліографічний опис
Кучерявенко В. С. Спростування як спосіб захисту права представників органу правосуддя на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації порушених в засобах масової інформації / В. С. Кучерявенко // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / Є. О. Харитонов (голов. ред.), О. І. Харитонова (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.), редкол.: С. В. Ківалов, В. В. Завальнюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – Вип. 45. – С. 29-35. DOI: https://doi.org/10.32837/chc.v0i45.462
Ключові слова
особисті немайнові права, честь та гідність, ділова репутація, честь та гідність представника органу правосуддя, ділова репутація представника органу правосуддя, спростування недостовірної інформації, захист честі та гідності, захист ділової репутації, фактичні твердження, оціночні судження, personal non-property rights, dignity and honor, business reputation, honor and dignity of judges, business reputation of judges, refutation of false information, protection of honor and dignity, protection of business reputation, factual statements, evaluative judgments, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Кучерявенко В. С. Спростування як спосіб захисту права представників органу правосуддя на повагу до гідності та честі, права на недоторканність ділової репутації порушених в засобах масової інформації / В. С. Кучерявенко // Часопис цивілістики : наук.-практ. журн. / Є. О. Харитонов (голов. ред.), О. І. Харитонова (заст. голов. ред.), К. Г. Некіт (відп. секр.), редкол.: С. В. Ківалов, В. В. Завальнюк [та ін.]. – Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – Вип. 45. – С. 29-35. DOI: https://doi.org/10.32837/chc.v0i45.462