Accessibility of facilities and services for people with disabilities in the paradigm of law

Abstract

The authors of the article touch on the major topic of ensuring access of persons with disabilities to facilities and services, which is an indicator of guaranteeing the rights and freedoms of such citizens and ultimately determines the quality of life of such people. The article analyzes the current Ukrainian legislation, as well as international legal acts governing relations regarding access of persons with disabilities to the general infrastructure. The methodology of the article includes methods of analysis, synthesis, formal-legal and comparative-legal methods. The essence of the right of persons with disabilities to access facilities and services is the legally guaranteed possibility of these persons to freely use all facilities and services without any barriers, including through the adaptation of the latter or their special design. The authors of the article thoroughly researched the concept and content of the right of persons with disabilities to access facilities and services. Finally, the authors concluded that the current domestic legislation, although ensuring the minimum level of rights of persons with disabilities in the study area but needs to be improved taking into account the positive experience of European countries and following the United Nations Convention on the Rights of Persons with Disabilities.

Автори статті торкаються важливої теми забезпечення доступу осіб з інвалідністю до об’єктів і послуг, що є індикатором забезпечення прав і свобод таких громадян і в кінцевому рахунку визначає якість життя таких людей. У статті проаналізовано чинне українське законодавство, а також міжнародні правові акти, що регулюють відносини з приводу доступу осіб з інвалідністю до загальної інфраструктури. Методологія статті методи аналізу, синтезу, формально-юридичний і порівняльноправовий методи. Зміст права осіб з інвалідністю на доступність об’єктів і послуг полягає у законодавчо гарантованій можливості цих осіб вільно користуватися усіма об’єктами і послугами без будь-яких бар’єрів, у тому числі завдяки адаптації останніх чи спеціальному їх дизайну. Автори статті ґрунтовно дослідили поняття і зміст права на доступ осіб з інвалідністю до об’єктів і послуг, зокрема такі його складові, як право на універсальний дизайн і право на розумне пристосування. Крім того, в статті здійснено глибокий аналіз чинного законодавства України і міжнародних нормативно-правових актів, присвячених правам осіб з інвалідністю. Автори статті зробили висновок, що чинне вітчизняне законодавство, хоч і забезпечує на мінімальному рівні права осіб з інвалідністю у досліджуваній сфері, проте потребує удосконалення з урахуванням позитивного досвіду Європейських країн і у відповідності до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.