Муніципальна культура як основоположний та іманентний елемент становлення і формування статусу жителя-члена територіальної громади: до розуміння та усвідомлення феноменології

Abstract

Статтю присвячено дослідженню феноменології муніципальної культури як основоположного та іманентного елементу становлення і формування статусу жителя-члена територіальної громади в контексті її розуміння та усвідомлення. Доводиться, що становлення, розвиток та вдосконалення місцевого самоврядування в Україні, як демократичного та самоврядного інституту, у функціонуванні якого беруть безпосередню участь жителі-члени територіальних громад, безпосередньо пов’язане з феноменологією муніципальної культури та її важливої складової – муніципальної правової культури. Стверджується, що профільна феноменологія напряму є пов’язаною з виникненням, формуванням, існуванням, функціонуванням, розвитком і вдосконаленням низки інших феноменів (феноменологій) – муніципальної свідомості, муніципальної психології, муніципальних цінностей, а також їх правових форм – муніципальної правової свідомості, муніципальної правової психології, муніципальних правових цінностей. Саме феноменологія муніципальної культури та розвиток її правової форми детермінує і каталізує формування, прояв та процес реалізації, розвитку і вдосконалення муніципальних свобод та муніципальних прав людини, що запозичуються і трансформуються з арсеналу конституційних прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, а також доповнюються новими, суто локальними правами і свободами, що обумовлені самоврядною суттю і мотиваційним змістом інституту локальної демократії. Зазначається, що важливим фактором формування муніципальної культури виступають низка факторів об’єктивної та суб’єктивної властивості, які свідчать і підтверджують, що системний комплекс муніципально-правових відносин, включаючи й муніципальні свободи і муніципальні права людини формуються, проявляються, функціонують і реалізуються: А) на локальному рівні соціуму (просторовий критерій), Б) в процесі формування, становлення, існування, функціонування і вдосконалення територіальної людської спільноти в процесі звершення кожним з її членів-жителів свого життєвого циклу (екзистенційно-спільнотний критерій), В) в історичній ретроспективі та історичній перспективі (темпоральний критерій), Г) в межах ТГ (макросуб’єктний критерій), Г’) в умовах місцевого самоврядування (самоврядно-статусний критерій), Д) в філософському стані повсякденності (функціонально-статусний критерій), Е) у вигляді конституційних прав і свобод людини (індивідуально-статусний критерій), що Є) виникають в процесі соціалізації людини, її груп та асоціацій (соціалізаційний критерій), Ж) через формування відповідних поведінкових настанов (атитюдів), включаючи й правові атитюди (поведінково-формуючий критерій), та З) їх наступну реалізацію у відповідних соціальних практиках, формах життєдіяльності (габітусах), включаючи й правові габітуси (діяльнісно-формуючий критерій), а також И) через реалізацію фертильною частиною населення своєї репродуктивної функції, що продовжує їх род та існування людської цивілізації (фертильно-репродуктивний критерій). Отже, наведені фактори мають безпосереднє і пряме відношення до формування феноменології муніципальної культури, що виступає не тільки логічним підсумком муніципальної діяльності людини, а й могутнім фактором, що супроводжує і забезпечує існування такої культури, робить її основоположним і іманентним в процесі існування, формування, розвитку і вдосконалення повсякденного муніципального життя людини. Ба більше, наголошується, що муніципальна культура є, по-перше, одним з видів загальної людської культури; по-друге, вона є її логічно-специфічним результатів, що виникає завдяки знаходженню людини, її груп та асоціацій в межах територіальної громади та в умовах місцевого самоврядування; по-третє, саме наведені характерологічні риси умов виникнення такої культури (локальний рівень соціуму, людина як член громади, комунікації людини на міжособистісному, груповому і колективному рівня, сфера самоорганізації для людини, її груп та асоціацій) є могутнім організаційним та організаційно-правовим стимулом, мотивацією та формою (формами) для формування, розвитку і вдосконалення профільної культури; по-четверте, зазвичай, муніципальну культуру уособлюють з міською культурою, що є результатом достатньо успішного існування міської локальної людської спільноти у її історичному існуванні і розвитку, що у підсумку призвело до формування феноменології державності; по-п’яте, профільну культуру вважають яскравим прикладом корпоративної культури, як культури спільноти, що володіє інтерсуб’єктивними властивостями. Аргументовано що, системоутворюючим фактором муніципальної культури виступає атитюдно-габітусна структура соціалізації людини, її груп та асоціацій, що здійснюється в межах локального соціуму (громади), в умовах місцевого самоврядування, в філософському стані повсякденності, та проявляється ззовні у вигляді появи, формування, функціонування, реалізації, розвитку та вдосконалення системного комплексу конституційних прав, свобод і обов’язків людини. Отже, муніципальна культура володіє системним та телеологічним впливом на процес формування статусу людини в місцевому самоврядуванні, включаючи її правову форму, та детермінуючи формування профільного муніципально-правового статусу людини, а також її груп та асоціацій.