Hermeneutics in the constitutional law of Ukraine

Abstract

Hermeneutics, having emerged due to innovations in philosophy, is currently used by other humanities, including jurisprudence. Hermeneutics (from the Greek 8pur|V8UC0 (hermeneutikos) - interpreter) - the art of understanding, comprehension, the doctrine of the interpretation of signs and understanding of meanings in the form of theory of the art of understanding, certain rules (methods, techniques) of interpretation, the art of their application, as well as the process of interpretation; organization, process and result of such correct reasoning, which actualizes various interpretive methodologies, adequate for understanding a text. Hermeneutic principles and approaches are harmoniously combined with centuries-old legal traditions - because the history of interpretation of legal texts dates back at least to the Renaissance, reflected in many schools (glossators, commentators (postglossators), etc.). The aim of the article is to demonstrate how the hermeneutics is used in the field of constitutional law based on the self-organized bodies of population's (SOBPs) materials and practice. The use of the term "self-government" is not entirely successful in the name "territorial public self-government bodies". After all, according to modern doctrinal concepts, one of the conditions for the formation of the rule of law in the country is the division of public power into public state and public municipal (self-governing) power. In this case, public state power is exercised by the relevant bodies, which, as a rule, belong to one of the branches of state power in accordance with the requirements of the concept of its division into legislative, executive and judicial. Municipal power is exercised by local governments. Based on this, both public authorities (local governments) and public municipal authorities (local governments) will function at the level of administrative-territorial units. According to the legislation of Ukraine, SOBPs are part of the system of local self-government, but are not bodies of local self-government. Thus, the use of the word "self-government" in the name of the SOBPs will indicate the system to which the house, street, etc. committees belong, but will be confusing because it will facilitate their identification with local governments. In addition, the use of the name "territorial public self-government" will characterize the nature of the dream bodies as mixed (public - public), which, in the author's opinion, is also not true.

Герменевтика, що з'явилася завдяки новаціям у філософії, в даний час активно використовується іншими гуманітарними науками, зокрема юриспруденцією. Герменевтика - мистецтво розуміння, осмислення, вчення про тлумачення знаків та розуміння значень у формі теорії мистецтва розуміння, певних правил (методів, прийомів) інтерпретація, мистецтво їх застосування, а також процес інтерпретації; організація, процес і результат таких правильних міркувань, які актуалізують різні інтерпретаційні методології, коли йдеться про розуміння тексту. Герменевтичні принципи та підходи гармонійно поєднуються із багатовіковими правовими традиціями - адже історія тлумачення юридичних текстів сягає принаймні епохи Відродження, відобразившись у багатьох школах (глосатори, коментатори (постглосатори) тощо). Метою статті є продемонструвати, як герменевтика використовується в галузі конституційного права на основі матеріалів та практики органів самоорганізації населення (ОСН). Використання терміна "самоврядування" не є цілком доречним у назві "територіальні органи громадського самоврядування", як інколи пропонують іменувати ці органи. Адже, згідно сучасних доктринальних концепцій, однією з умов формування правової держави в країні є поділ публічної влади на публічну державну та публічну муніципальну (самоврядну) владу. При цьому публічну державну владу здійснюють відповідні органи, які, як правило, належать до однієї з гілок державної влади відповідно до вимог концепції її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Муніципальну владу здійснюють органи місцевого самоврядування. Виходячи з цього, на рівні адміністративно-територіальних одиниць функціонуватимуть як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. Відповідно до законодавства України, ОСН є елементом системи місцевого самоврядування, але не є органами місцевого самоврядування. Таким чином, використання слова "самоврядування" в назві ОСН вказуватиме на систему, до якої належать комітети будинку, вулиці тощо, але буде заплутаним, оскільки полегшить їх ототожнення з місцевими органами влади (публічної влади). Крім того, використання назви «територіальне громадське самоврядування» буде характеризувати природу ОСН як змішану (публічно-громадську), що, на думку автора, також не відповідає дійсності.