Європейська політика сусідства: роль України

Abstract

Автор статті констатує, що Україна, на його думку, в першу чергу має: продовжувати на всіх рівнях наголошувати про свій євроінтеграційний вибір і прагнення в довгостроковій перспективі набути повноправного членства в ЄС; розробити довгострокову деталізовану програму інтеграції України до ЄС. Розробити і представити на розгляд країн-членів ЄС позиційний матеріал щодо бачення Україною посилення ЄПС; закріпити досягнуті в переговорному процесі з ЄС щодо укладення нового базового договору узгоджені положення, які будуть максимально сприятливими для практичного наближення України до ЄС у всіх можливих сферах. У зв’язку з цим, незважаючи на малу ймовірність закріплення в договорі положення про відкриття перед Україною перспективи її вступу до ЄС, продовжувати всіма можливими засобами просувати цю ідею в підготовчому та переговорному процессах. Крім того, слід більш детально проаналізувати наслідки реалізації ініціатив для України, закріплених у Повідомленні Європейської Комісії щодо посилення ЄПС, зокрема щодо перспективи створення єдиного економічного простору сусідства, а також приєднання України в багатобічних механізмах співробітництва ЄС із країнами-сусідами у визначених цільових сферах.