Транссубъективный экзистенциализм Димитрия Гинева

Abstract

У статті розглядаються загальні положення теорії транссуб’єктивного екзистенціалізму сучасного болгарського дослідника Дімітрія Гінєва, до головної характеристики зазначеного підходу віднесена критика есенціалістської теорії практики. Показана значущість диференціації понять транссуб’єктивності та інтерсуб’єктивності, що відображають, відповідно, онтологічний рівень соціальної реальності з характерною для нього трансцендентністю, потенційністю і динамічністю, та онтичний рівень суспільства, якому притаманна поверхнева актуальність, об’єктивність, реіфікація, статичність і емпіричність. Структура концепції транссуб’єктивного екзистенціалізму вибудовується на підставі принципу «герменевтичного кола» стосовно проблеми соціальної практики і таких її параметрів, як взаємопов’язаність з іншими практиками, єдність просторових і часових вимірів (хронотоп), конституювання смислів, освоєння (детермінізм) і проектування (волюнтаризм) можливостей, «ситуаційна трансценденція», вибір і рутинізація. Стверджується необхідність включення концепції Д. Гінєва в структуру екзистенціальної парадигми в соціології.

В статье рассматриваются общие положения теории транссубъективного экзистенциализма современного болгарского исследователя Димитрия Гинева, к основной характеристике указанного подхода отнесена критика эссенциалистской теории практики. Показана значимость дифференциации понятий транссубъективности и интерсубъективности, отражающих,соответственно, онтологический уровень социальной реальности с характерной для неготрансцендентностью, потенциальностью и динамичностью, и онтический уровень общества,которому присуща поверхностная актуальность, объективность, реификация, статичность иэмпиричность. Структура концепции транссубъективного экзистенциализма выстраивается на основании принципа «герменевтического круга» применительно к проблеме социальной практики и таких ее параметров, как взаимосвязанность с другими практиками, единство пространственных и временных измерений (хронотоп), конституирование смыслов, освоение(детерминизм) и проецирование (волюнтаризм) возможностей, «ситуационная трансценденция», выбор и рутинизация. Утверждается необходимость включения концепции Д.Гинева в структуру экзистенциальной парадигмы в социологии

The paper examines general provisions of the theory of transsubjective existentialism of contemporary Bulgarian scientist Dimitri Ginev. The main characteristics of indicated approach are related to criticism ofthe essentialist theory of practice. There is specific consideration on the importance of differentiation ofconcepts «transsubjectivity» and «intersubjectivity», reflecting, respectively, the ontological level of socialreality, characterized by transcendence, potentiality and dynamism, and the ontic level of society, for thatsurface actuality, objectivity, reification, static and empiricism are intrinsic. The structure of the theory oftranssubjective existentialism is built on the basis of the principle of the «hermeneutic circle» in relation tosocial practices and its parameters, such as: 1) interconnectivity with other practices; 2) unity of spatial andtemporal dimensions («chronotope»); 3) constitution of meaning; 4) development (determinism) and the projection (voluntarism) of possibilities; 5) «situational transcendence»; 6) choice and routinization. Theneed for subsequent integration of Dimitri Ginev’s transsubjective existentialism to the general structure ofthe existential paradigm in sociology is underlined