Поняття та правова природа електронних доказів в теорії цивільного процесуального права

Abstract

У статті досліджено різноманіття наукових підходів до визначення електронних доказів в теорії цивільно-процесуального права, досліджені правова природа та сутність електронних доказів, запропоновано власне тлумачення сутності електронного доказу як специфічного джерела доказової інформації. Досліджені ознаки та сутнісні характеристики електронних засобів доказування, а також їх місце серед традиційних засобів доказування в цивільному процесуальному законодавстві. У статті запропоновано виокремлення електронних доказів в якості самостійного засобу доказування наряду з письмовими та речовими доказами. Окрему увагу приділено сучасним законодавчим новаціям щодо визначення правового статусу електронних доказів на нормативному рівні.

Понятие и правовая природа электронных доказательств в теории гражданского процессуального права. В статье исследовано многообразие научных подходов к определению электронных доказательств в теории гражданского процессуального права, исследованы правовая природа и сущность электронных доказательств, предложено собственное толкование сущности электронного доказательства как специфического источника доказательственной информации. Исследованы признаки и сущностные характеристики электронных средств доказывания, а также их место среди традиционных средств доказывания в гражданском процессуальном законодательстве. В статье предложено выделение электронных доказательств в качестве самостоятельного средства доказывания наряду с письменными и вещественными доказательствами. Отдельное внимание уделено современным законодательным новациям по определению правового статуса электронных доказательств на нормативном уровне.

The concept and legal nature of electronic evidence in the theory of civil procedural law. This article studies the diversity of scientific approaches to the definition of electronic evidence in the theory of civil procedural law, the legal nature and essence of electronic evidence, own interpretation of the essence of electronic evidence as a specific source of evidentiary information is proposed by author. The features and essential characteristics of electronic evidences, as well as their place among the traditional means of proof in civil procedural legislation are examined. The article proposes the allocation of electronic evidence as an independent mean of proving along with written and material evidence. Especial attention is paid to modern legislative innovations on the definition of the legal status of electronic evidence in the civil procedural legislation.